«Операція на 3-5 діб»: у Міноборони розкрили початковий план росіян із захоплення Києва
Початковий план росіян із захоплення Києва був розрахований на короткострокову операцію тривалістю в 3-5 діб, як це було колись зроблено срср в Угорщині, Чехословаччині і Афганістані.
Як передає Укрінформ, про це розповів перший заступник міністра оборони, генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв'ю РБК-Україна.
"Початковий план захоплення Києва був розрахований на короткострокову операцію тривалістю в 3-5 діб. Подібний план був використаний срср в Угорщині в 1956-му, Чехословаччині в 1968-му та в Афганістані у 1979 році", - зазначив він.
За словами Павлюка, окупанти за звичним для себе принципом планували щонайшвидше висадити сили спеціальних операцій (ССО) і повітряні десанти на підступах до Києва – на аеродромах Гостомель і Васильків. Далі противник хотів ракетними та авіаційними ударами знищити українську систему ППО, пункти управління військових частин ЗСУ, Нацгвардії та обʼєкти критичної інфраструктури, а потім за умов дезорганізації і краху системи управління - захопити урядовий квартал та ліквідувати або заарештувати українське керівництво і натомість встановити своїх ставлеників – маріонеток.
"Зважаючи на те, що у знищеній техніці росіян була парадна форма одягу, вони більше готувались до параду на Хрещатику, а не до вуличних боїв. Згодом, безумовно, цей план змінився, оскільки наміри противника було вщент розбито Силами оборони. російські війська перегрупувались і все ще намагались захопити столицю: повністю оточити та блокувати місто, нанесенням вогневих ударів посіяти паніку серед місцевого населення та примусити силовим шляхом здатися", - зазначив Павлюк.
Він нагадав, що ворогу вдалося висадити десант на аеродромі Гостомеля, але не зміг це зробити у Василькові.
Заступник міністра оборони також розповів, що після висадки ворожого десанту, який прямував на столицю зі сторони Чорнобильської зони, з цього самого напрямку просувалися і колони російської техніки – аж до наближення їх до річки Ірпінь і розгортання понтонів для форсування водної перешкоди. Там розпочалися бойові зіткнення на важливих об'єктах інфраструктури у напрямку Гостомеля та Горенки.
Одночасно з цим, за словами Павлюка, російські війська здійснювали наступальні дії на Сіверському напрямку (Чернігівська область) силами до пʼятьох БТГр зі складу угруповання центрального військового округу рф. Їх вдалося зупинити на глибині приблизно 70 км в районі населеного пункту Седнів.
З північного сходу противник силами до чотирьох БТГр вклинився на глибину до 125 км, просуваючись в напрямку столиці від Новгород-Сіверська, а також здійснював рух з Сумського напрямку, зазначив заступник міністра оборони.
"Щоб оточити Київ, росіяни почали також просуватися до Житомирської траси. Запеклі бої точилися в Бучі та Ірпені. Важливим містом на шляху росіян до Києва став Макарів. Окупанти не взяли місто під повний контроль, а обійшли його", - нагадав Павлюк.
Він підкреслив, що найкритичнішим моментом операції з оборони Києва були бойові дії у селищі Мощун. Сили оборони дали відсіч окупантам та не дозволили переправитись через річку Ірпінь і дійти до столиці по найменшій відстані аж до площі Шевченка.
"А внаслідок знищення ворожої бронетехніки та значної частини піхоти під Макаровим, яка намагалася просунутися до Ірпеня, окупанти втратили половину своїх військ. Перемога під Макаровим та Мощуном лягла в основу поразки противника – і штурм Києва провалився", - зазначив заступник міністра оборони.
Як повідомляв Укрінформ, сили оборони України з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року ліквідували близько 179 тисяч 320 російських агресорів, і лише за минулу добу - ще 500 осіб.