Чимало укриттів у столиці не пристосовані для маломобільного населення — КМДА

Чимало укриттів у столиці досі не пристосовані для використання маломобільними групами населення, і цю проблему необхідно вирішувати.

Про це директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук сказав на пресконференції в Укрінформі.

“Використання захисних споруд маломобільними є важливим питанням. Не всі наші захисні споруди пристосовані для того, щоб ними могли користуватися маломобільні групи. Так, на мапі ми зробили позначення сховищ та захисних споруд, які можуть використовуватися такими людьми. Але я вважаю, що у подальшому при проведенні перевірок треба приділяти більшу увагу тому, як маломобільні групи можуть потрапити до таких сховищ”, - сказав Ткачук.

Іванн Мальчевська

Як наголосила координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська, волонтери у межах національної кампанії моніторингу укриттів фіксували те, чи мають укриття пандуси і чи зможе людина з інвалідністю ними скористатися. Виявилося, що лише 8% з перевірених об'єктів їх мали, але стан був не завжди задовільний.

Як підкреслив директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА, загалом кожен мешканець та гість столиці має право отримати захист незалежно від того, де він перебуває на момент оголошення повітряної тривоги. Коли пролунала сирена, необхідно відкрити мапу на Офіційному порталі Києва та знайти найближче укриття. “Якщо хтось, комендант цього укриття або мешканці будинку, де воно розташоване, вас не допускають туди, це правопорушення, кримінальна справа. Одразу треба звертатися на 102 та надавати відповідну інформацію. Якщо закрите сховище, правоохоронні органи, поліція та ДСНС не беруть на себе відповідальність за відкриття таких сховищ, але в нашому місті існує муніципальна аварійна рятувальна служба. Я особисто беру на себе відповідальність і надаю команду КАРС, щоб вони виїхали й відкрили те чи інше сховище, яке закрите під час повітряної тривоги. Тому комунальна служба це може робити. Звернення можна робити на диспетчера служби 101, і воно одразу буде передане до нашого КАРС. Разом із правоохоронними органами служба буде відкривати двері і надавати доступ до сховищ”, - сказав Ткачук.

Водночас він визнав, що таких звернень до комунальної аварійно-рятувальної служби (КАРС) «Київська служба порятунку» було не так уже й багато. Всі питання вирішуються оперативно.

Олег Стоволос

За даними начальника Управління організації заходів цивільного захисту ДСНС у м. Київ Олега Стоволоса, наявна статистична кількість укриттів може покрити усіх мешканців столиці, але є такі ділянки, де у радіусі 500 метрів немає захисних споруд. На це також треба звертати увагу, формуючи фонд захисних споруд надалі. “Хочу наголосити, що під час воєнного стану укриваємося ми лише в укриттях. Принцип двох стін можливий лише в тому випадку, коли це відбувається раптово й людина не встигла вийти з будівлі. Але чомусь деякі “експерти” розповідають, що принцип двох стін безпечний, що так можна ховатися і не потрібно нікуди виходити. Не слухайте їх, бо це неправильно. Найбезпечніше місце під час обстрілів - це підземний простір міста. Всі випадки, коли наші рятувальники на “прильотах” розбирали завали житлових будинків, показали, що тим людям принцип двох стін взагалі не допоміг”, - наголосив він.

Роман Ткачук

Учасники пресконференції закликали громадян не думати, що війна вже закінчилася і небезпека минула. Є чимало випадків, коли люди не реагують на сирену і продовжують перебувати на вулицях, але тут варто пам'ятати, що не існує “тренувальних тривог”. А балістичні ворожі ракети долітають на нашу територію дуже швидко, і вже були випадки, коли спочатку лунали вибухи, а після цього вмикалася система оповіщення. “Особистий захист перш за все залежить від вас особисто. Ми можемо надати вам допомогу, але ви самостійно приймаєте рішення про те йти в укриття чи ні. Я не можу змусити вас використовувати захисні споруди, але ми можемо їх для вас відкрити”, - наголосив Ткачук.

Як повідомлялося, у столиці налічується понад 4 тисячі укриттів різного виду. За минулий рік у місті додалось 398 споруд цивільного захисту. В основному збільшення кількості відбулося за рахунок приведення до ладу найпростіших укриттів.

Цього року на капітальний ремонт підвальних приміщень житлових будинків у всіх 10 районах для використання під найпростіші укриття передбачено понад 290 млн грн. Окремо 61 млн грн передбачено на роботи у спорудах цивільного захисту ще в 4 районах – Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Святошинському.