Права дітей: що ми їм винні. Інфографіка

Для багатьох, слова дитини "я маю права" сприймаються як недолугий жарт. "Права дитини" також часто плутають з поняттям "потреби дитини", хоча категорія "права дитини" лежить у правовій площині, а не у психолого-педагогічній.

У нас глибоко в ментальності засіло нерозуміння того, що навіть немовля - це вже громадянин, і поки воно не досягло свого повноліття, прав воно має значно більше, ніж ми, дорослі. А ми, судячи зі звернень дітей і їх законних представників до дитячого омбудсмена, не здатні навіть вислухати своїх дітей, не говорячи вже про те, щоб почути їх. Причому, чути і прислухатися до дитячих вимог і претензій часто не готові не лише батьки, але і представники влади і суди.

Для ефективнішого захисту маленьких громадян потрібно, щоб держава повернулася обличчям до дітей і їхніх проблем, законодавець просто зобов'язаний не лише адаптувати нормативну базу під дитячі проблеми, але і розробити методи ефективної дії на дорослих, що не бажають зважати на інтереси маленьких громадян. Тільки тоді можна буде розраховувати, що діти будуть нам щиро вдячні за своє щасливе дитинство.

Підготували: Олександра Бутова, Ігор Любшин, Олена Щербина