10 висновків після референдуму в Нідерландах
10 висновків після референдуму в Нідерландах:
1. Одразу після закриття виборчих дільниць екзит пол давав нам шанс, що референдум провалився в рамках соціологічної похибки 3%. Зрештою саме ця похибка стала вирішальною. Явка перевалила за 30%, чого вимагало голандське законодавство. Це ще один дуже повчальний приклад для нас і ЄС, який показує, що брак лідерства дає можливість історії вершитися через похибку.
2. Але! Угода про Асоціацію зилишиться в силі, хоча доведеться пройти додаткові стадії узгодження. 1 мільйон голандців, які проголосували проти, не можуть зробити заручниками Україну та 500 мільйонів громадян інших країн-держав ЄС, які ратифікували документ. Політичне рішення буде знайдено спільно ЄС та Нідерландами.
3. Хто винен? На це питання треба відповісти, але не ярликами, а тверезим аналізом європейської політики та нашої ролі в ній. Якщо виводити формулу, то, на мою думку: корупція в Україні плюс повільні реформи помножені на настрої найєвроскептичнішої країни в ЄС та вибори в наступному році дали 60% проти.
4. Наші наступні перемоги чи провали на європейських фронтах залежать від внутрішніх змін в країні. Голандський євроскептицизм, як і російська агресія, не можуть залишатися вдаваною причиною, чому живемо по-старому.
5. Чи несе відповідальність президент? Безумовно. Настільки, наскільки як лідер держави зміг за два роки заснувати незворотні перетворення, які б підняли Україну в світових економічних та антикорупційних рейгтингах. Що мали б останній рік заповнити привабливими заголовками західні ЗМІ. Провал референдуму залежав від провалу реформ у прямій пропорції.
6. Чи могло б кращу роботу зробити МЗС. Безумовно. Це стосується не лише роботи з Референдумом. Дипломатична машина потребує двох речей: нове покоління дипломатів, які можуть говорити з європейськими лідерами їхньою мовою. І потужне фінансування, яке може бути використано ефективно й креативно. У нас є чому повчитися в британців, шведів, французів. Водночас треба відзначити, що робота в Нідерландах була одним за найуспішніших прикладів співпраці між громадянським суспільством та МЗС.
7. Окремо варто сказати про громадянське суспільство і його роль. Це не традиційний комплімент в бік затятих єврооптимістів, які намагалися щось зробити. Це важливий висновок, який може допомагати надалі державі рухати свої інетереси на міжнародному рівні. Наші громадські лідери стали потужними недержавними гравцями (non-state actors), які здатні виконувати державні функції, коли держава не може (інколи не хоче) їх виконувати. Ця функція яскраво проявляється всередині деражви – розбудова армії, гуманітарна допомога, волонтерський рух. Тепер вона яскраво проявилася у зовнішній політиці. Значну частину позивитної кампанії в Нідерландах було проведено саме громадськими організаціями, активістами за підтримки міжнародних фондів та особистої ініціативи. Висновок – держава повинна більше спиратися та координувати дії з громадськістю на всіх рівнях.
8. Що голандське «ні» означає для Європейського Союзу? Результати Референдуму це лише штрих до загальної кризи, у якій перебуває Європа. На думку багатьох, в найгіршій з часів холодної війни. Зростання терорестичних атак, конфлікт у Сирії та міграційна криза, зростання євроскептицизму, зокрема майбутній референдум в Британії щодо виходу з ЄС, зростання ролі популістичних урядів, посилення позицій ультра правих на європейському континенті, нерозуміння що робити зі «стратегічним» партнером Росією. Українське питання стоїть в черзі багатьох інших проблем.
9. Вплив на подальші європейські зусилля України. Референдум маємо розглядати в контексті візової лібералізації та подальших переговорів щодо санкцій проти Росії. Безпосередньо прямого зв’язку між цими питання, безумовно, немає. Але це глобальна політика, павутина якої плететься не лише дружніми до нас павучками. На жаль, голандське “ні” послабить наші позиції на інших фронтах.
10. Позитив. Кампанія в Нідерландах показала, що в нас дуже багато друзів в Європі. Щирих і готових інвестувати в стратегічні рішення щодо посилення європейських позицій. Ми навчилися проводити виборчі кампанії на європейському політичному ринку. Нам це точно знадобиться в майбутньому. Особисто я об’їхала понад десять міст за десять днів і зсередини побачила, як працюють європейські партії. Нідерланди стали чи не найпоінформованішою країною в світі щодо змісту Угоди про Асоціацію. Попри все – це стратегічна інвестиція в наше європейське майбутнє.
Світлана Заліщук, народний депутат України