Світові тенденції оновлення в енергетиці
...Слово за енергетиками – не за горами технології, які дадуть нам замість звичного дефіциту - надлишок енергії, уряди вирішуватимуть проблеми не щодо того, де взяти енергію, а як, в яких напрямках, її витрачати...
Сміливе припущення, та дозволимо собі його зробити – наступною після ІТ-революції кардинальною зміною життєвого укладу людства стане повне переформатування його енергетичної сфери.
Звідки ж візьметься це невичерпне джерело? –ми бачимо і повсякчас чуємо про них – це так звані ВДЕ, або відновлювані джерела енергії (сонце, вітер, вода, біопаливо тощо), розвиток яких буквально за декілька десятиліть стрімко подолав відстань від нуля до майже чверті всього світового виробітку електроенергії. Їхня перевага над традиційними джерелами сучасної енергетики – викопними вуглеводнями (газ, вугілля) та ураном – полягає саме у тому, що вони за природою своєю позбавлені обмежень, притаманних традиційним джерелам, а саме вичерпності запасів, а також обмеженості в обсягах використання через шкідливий вплив на довкілля (навіть якби вугілля і урану було безкінечно багато – виробництво з них енергії неминуче обмежувалося б другим фактором - гранично допустимою величиною шкідливого впливу на довкілля від процесу їх згорання). Можна сказати, що традиційні джерела принципово граничні і обмежені, а ВДЕ, навпаки - принципово необмежені і в кількості їх запасів, і в можливості їх використання без шкоди для природи і людини. Саме завдяки ним і виникне енергетичний надлишок і цілком нова система енергетичних цінностей планети.
Підтвердженням цього сміливого припущення є той неспростовний факт, що за невеликий час від появи перших промислових зразків ВДЕ у електроенергетиці – рентабельність і коефіцієнт корисної дії їх зросли на порядок, більш того сьогодні вони продовжують зростати випереджаючими темпами і є всі підстави вважати невідворотнім досягнення такого технологічного рівня, про який йшлося на початку статті – практично невичерпного джерела безпечної і дружньої до природи і до людини електричної енергії. Інвестиції саме у наукові дослідження та інженерно-технологічні розробки у сфері ВДЕ у співпраці із сьогоднішньою надпотужною силою інформаційного поля землі, так званої ноосфери, дозволяє очікувати грандіозних результатів у будь-якому напрямку досліджень, на якому зосередиться пошукова інтенція людства, у тому числі збільшення ефективності і потужності ВДЕ. І досягнення у цьому напрямку перевершуватимуть, як це ми вже спостерігаємо і зараз, найсміливіші сподівання.
І ось, що ми спостерігаємо у світовій та європейській електроенергетиці – за якихось 15-20 років з майже нульового рівня відсоток ВДЕ у загальному світовому виробітку електроенергії сягає понад 23%, а у країнах ЄС, за даними Інституту відновлюваної енергетики НАН України за результатами 2015 року цей відсоток становив 44,2%, або майже половину виробітку .
Україна, яка твердо стала на шлях розвитку відновлюваної енергетики, прагне теж приєднатися до загальносвітових процесів. Зокрема, однією з перших на початку року ратифікувала Паризьку Кліматичну угоду, що передбачає радикальну декарбонізацію енергетики та перехід на ВДЕ для застереження від екологічних та техногенних загроз, які несе традиційна вуглецева та атомна енергетика людству. Показовим є невеселий приклад європейського флагмана атомної енергетики Франції, яка на сьогодні прийняла рішення про скорочення частки атомної енергетики до 50% вже до 2025 року.
Та може статися і так, що Франції доведеться прискорити існуючі темпи відмови від атомної генерації. Станом на початок листопада 20 з 58 французьких атомних реакторів зупинено через виявлені серйозні аномалії у їхніх корпусах та парогенераторах. Тривають інспекції, і ще більше реакторів планують зупинити для перевірок .
Взагалі Кліматична Угода мала би розглядатися не лише в ракурсі екологічної і техногенної проблематики, але як маркер світоглядних змін, структурної перебудови мислення та побутування людини на Землі, відхід від лінійних схем, - до рівноважних саморегульованих систем, де шанси на успіх і перспективи має не найбільше, чи найпотужніше явище, а те, яке гармонійніше організоване. Одним з перших результатів такої світоглядної перебудови можемо бачити в новонародженому тренді електроенергетики, а саме появі і розвитку „розумних мереж” (smart grids) та інтегрованого в них принципу самоорганізації і управління попитом через систему взаємокерування один одним в режимі реального часу на локальному рівні виробника-споживача-накопичувача-передавача. [71]
У жовтні 2016 року в числі майже тисячі делегатів з 35 країн світу українська делегація взяла участь у масштабному самміті "The Future of Energy EMEA Summit", організованому компанією "Bloomberg New Energy Finance" у Лондоні. На самміті розглядалися перспективи використання відновлюваних джерел енергії, розширення міжурядової співпраці, обмін досвідом, у тому числі залучення норвезьких компаній та інвестицій на ринок відновлюваної енергетики в Україні (Норвегія є світовим лідером за обсягом використання відновлюваних джерел енергії, країна навіть експортує 7%-9% відновлюваної енергії в європейські країни щорічно, тобто вона виробляє на десять терават годин більше відновлюваної енергії, ніж використовує). Тому досвід саме цієї країни для України надзвичайно цінним.
Власне, Голова Держенергоефективності Сергій Савчук не раз наголошував на тому, що в країні наявний величезний невикористаний потенціал альтернативних видів палива, і є всі можливості та необхідність їх стимулювати і розвивати.
У своїй презентації Майкл Чайлд з фінського університету Лаппеенранта представив можливість повного енергопостачання України на 100% з поновлюваних джерел енергії. Виявилося, що економічно це навіть вигідніше, ніж енергопостачання, що існує сьогодні.
Тільки розширення внутрішнього енергопостачання на основі відновлюваних джерел енергії одночасно з підвищенням величезного потенціалу енергоефективності, особливо в будівельному секторі, дасть можливість Україні забезпечити себе власною чистою електроенергією навіть без вугілля, що так забруднює повітря, і без ядерної енергетики. Ця думка все більше і більше обговорюється і в уряді. Пропозиція з'єднати парк крупних сонячних електростанцій з агрофотовольтаїкою, щоб збирати з полів подвійний урожай - сонячної електроенергії та польових культур - отримала позитивний резонанс, особливо в обговореннях з главою державного агентства з енергоефективності та відновлюваної енергетики.
Крім того, КМ України, як уряд великої сільськогосподарської країни, також підтримує виробництво біоенергії, наприклад, біогазу та біопалива в якості заміни природного газу і нафти. Саме поєднання генерації біоенергії для виробництва електроенергії і виробництва тепла для систем централізованого теплопостачання знаходиться в центрі уваги українських цілей по енергетичної незалежності.
В цілому відновлювані джерела енергії до 2050 року можуть повністю замінити традиційні викопні джерела. Експерти GREENPEACE підрахували, що необхідні для цього інвестиції з лишком будуть покриті в майбутньому за рахунок економії витрат на традиційне паливо. Обсяг щорічних необхідних капіталовкладень складе близько 1 трилліона доларів, але при цьому одночасна економія на тому, що ВДЕ не потребують палива, буде складати близько 1,07 трлн долл на рік. Також в GREENPEACE повідомляють, що навіть однією з ВДЕ, а саме сонячної енергетики під силу створити більше робочих місць, ніж забезпечує сьогодні вся вугільна, наприклад, промисловість. Виробництво фотоелектричних систем до 2030 року зажадає зайнятості близько 10 млн осіб.
Вперше за всю історію енергетики на цей час почали суттєво зменшуватися інвестиції у енергетику викопного палива. Три найбільші страхові компанії світу закликали лідерів великої двадцятки (G20) прийняти терміни завершення виплат субсидій сектору викопних джерел енергії. Бо «Тільки наше невігластво змушує нас користуватися викопним паливом» (К.Е. Ціолковський), а «... топити нафтою - все одно, що топити асигнаціями» (Д.І. Менделєєв) і людство, здається, починає сповна це розуміти лише зараз.
Сьогодні інвестиційні фонди стрімко переорієнтовуються з викопної енергетики на ВДЕ .
Інвестування у сектор ВДЕ процвітає не тільки на макроекономічному рівні таких велетів як ГУГЛ, Фонд-СОРОС, АППЛ тощо, але й на рівні окремого домогосподарства, яке все частіше розглядає будівництво одноосібної ВЕС чи СЕС як вигідну альтернативу традиційного вкладення коштів у нерухомість, банківські установи чи бізнес.
Щороку створюються нові інвестиційні фонди, наприклад американська компанія SolarCity Corp. (Сан-Матео, Калифорния, США) у жовтні цього року повідомила про створення у співпраці з Credit Suisse нового фонду для фінансування проектів сонячних електростанцій на сумму понад 300 млн долларів США. Вже четвертий епізод такої співпраці між цими партнерами дозволить тисячам домогосподарств скористатися сонячною енергією, яка, до речі, дешевша, аніж мережева, підкреслює SolarCity.
Стан українського електроенергетичного господарства на цей час катастрофічний – зношеність мереж, обладнання вугільних ТЕС становить понад 80%, атомних – за різними оцінками від 50 до 70 відсотків. Вартість робіт з відновлення, реконструкції або побудови нового генеруючого обладнання – мільярди доларів, які доведеться вкладати в майбутні роздрібні тарифи споживачів електроенергії.
В той же самий час тих самих коштів вистачило б з лишком на побудову аналогічної за потужністю кількості нових ВДЕ електричних станцій. У подальшому такі станції не потребуватимуть палива на відміну від атомних і вугільних та газових електростанцій ( у собівартості продукції яких вартість спалюваного палива займає від 40 % (АЕС) до 90 % (ТЕЦ), не забруднюватимуть довкілля, суттєво скоротять витрати на транспортування виробленої електроенергії до споживача, а палива – до електростанцій.
На сьогодні, за усередненими оцінками, орієнтовна вартість будівництва 1 Вт нових потужностей ВДЕ коливається (дуже приблизно, з урахуванням допуску) від 1 до 2 євро/Вт. На АЕС Проектом Плану визначено будівництво третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС загальною потужністю 2000 МВт. Добудова двох блоків може обійтися Україні в 4 млрд євро, що дешевше будівництва одного нового блоку, але – на подив, така добудова виявляється імовірно дорожчою побудови 2 000 МВт нових потужностей ВДЕ, вартість якої ми орієнтовно можемо приймати за близько 1,5- 2,5 млрд євро.
Врешті, мусимо погодитись, що шлях до гармонізованого енергетичного укладу проходить лише через структурну і сутнісну перебудову енергетичної галузі.