Російська кібератака вдарила по ключових для виборів «штатах-гойдалках»

Простий аналіз показує, що втручання Росії в президентські перегони у США цілком могли дати визначальний ефект

Інформаційний світ уже важко чимось здивувати, але ця новина мала ефект бомби, що розірвалася. Ще б пак. Те, що протягом уже довгого часу існувало лише у вигляді оціночних тверджень, набуло статусу задокументованого факту. Російська військова розвідка насправді здійснила кібератаки щонайменше на одного постачальника програмного забезпечення для проведення виборів у США, а також розіслала понад 100 фішингових листів (фішинг — риболовля (буквально) - вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційної інформації користувачів, приміром, логінів та паролей — Авт.) в американські виборчі комісії за кілька днів до минулорічних президентських виборів. Про це йдеться в секретній доповіді Агентства національної безпеки (АНБ), яку опублікувало американське видання The Intercept.

Доповідь датована ще 5 травня. У документі АНБ вказують, що “російські хакери, імовірно, зуміли проникнути глибше в систему голосування у США, ніж уважали раніше”. Неодноразово посилаються на російську військову розвідку ГРУ як основного організатора хакерських атак. Переконані, що до нападів причетна саме ця організація. “Виконавці російського генштабу ГРУ… здійснили кібершпигунські операції щодо американської компанії в серпні 2016 року, з метою одержання інформації про пов’язане з виборами програмне забезпечення і обладнання… Виконавці, схоже, використали цю інформацію для розповсюдження фішингових листів на тему реєстрації виборців у місцеві урядові організації”, – йдеться у доповіді.

Там також описано процес атак російських хакерів на фірму VR Systems, яка розробляє системи управління базами даних виборців у восьми штатах США, серед них - Каліфорнія, Іллінойс, Індіана, Нью-Йорк, Західна Вірджинія, а також “штати-гойдалки”, тобто ключові для визначення остаточного результатів виборів штати де ані республіканці, ані демократи не мають стабільної переваги - Вірджинія, Флорида та Північна Кароліна.

Крім того, йдеться в документі, кібератаці могли піддатися більше сотні поштових адрес місцевих чиновників, які працювали з цими базами. У доповіді навіть описано способи, якими користувалися хакери: за допомогою листа, замаскованого під службове повідомлення Gmail, а також – троян (вірусну програму, яка проникнувши в систему, може виконувати різні закладені в ній функції, наприклад, викрадати логіни, паролі, номери рахунків, файли активації тощо. - Авт.) у вигляді документа MS Word (.docm).

На жаль, у доповіді АНБ немає жодних висновків щодо власне втручання Росії в американські вибори. Там лише вказано, що глибина проникнення хакерів залишається невідомою. Утім, як би там не було, опубліковані американськими журналістами документи лише підвищують оцінку ймовірності втручання Кремля, принаймні, у деякі елементи виборчої системи США із невизначеним результатом.

Звідси маємо питання: наскільки з точки зору виборчої технології факти, опубліковані американським виданням The Intercept, яке посилається на доповідь АНБ, вплинули на президентські вибори у США? На питання Укрінформу відповів колишній народний депутат України, знавець виборчих технологій, Борис Беспалий.

Росіяни добре знають, що навіть один голос у ключовому американському штаті може вплинути на результат виборів

Декілька років тому я займався українськими виборами, тому добре знаю, як для фальсифікування результатів використовується адмінресурс. Скажімо, у 2010 році в Галичині не було сенсу фальсифікувати результати голосування на користь Віктора Януковича або на Донбасі — Юлії Тимошенко, адже перевага обох кандидатів на цих округах зрозуміла. Відтак голоси виборців підтасовували там, де був невеликий розрив між ними. Наприклад, у тих областях, де влада контролювала адміністративний ресурс. Утім, якщо в нас існує практика вкиду “лівого” мільйону голосів, то в США подібні речі не пройдуть, специфіка дещо інша. Основна увага американців прикута до так званих штатів-гойдалок, як Флорида, Північна Кароліна чи Вірджинія, де навіть перевага в один голос може змінити всю погоду: 50% підтримка одного з кандидатів плюс один голос дають 100% підтримку виборців. Саме тому є велика спокуса вплинути на волевиявлення цілого штату. Відтак атака російських спецслужб на фірму VR Systems, яка обслуговує бази даних виборців для тої ж Флориди, цьому приклад. Тому логіка росіян цілком зрозуміла, адже якщо залізти в історію американських виборів, приміром виборчу кампанію 1998-го і 2002-го років, то проведемо певну аналогію між Дональдом Трампом і Джорджом Бушем молодшим: обидва перемагали буквально ліченими голосами в одному з ключових штатів.

Потрібно розробити відповідні механізми захисту від цих російських атак

Наш експерт вважає також, що після кібер-атаки на президентські вибори у США, увесь цивілізований світ повинен переглянути власну політику стосовно захисту інформаційного простору від ймовірних деструктивних дій з боку ворожих сил. Свій коментар Борис Якович продовжив з невеличкого екскурсу в історію.

Беспалий: “Надіюся, що всі знають російського винахідника Олександра Попова, який таки першим у світі винайшов радіо. (тут з експертом можна посперечатися, адже питання “хто перший винайшов радіо?” з розряду вічних битв за «пріорітет»). Однак почесне звання “батько радіо” закріпилося не за ним, а за італійським вченим Гульєльмо Марконі, який запатентував свій винахід і навіть отримав за це у 1909-му році Нобелівську премію. Чому так сталося? Тут відповідь проста: на відміну від італійців, росіяни, відповідно до власних стратегій і установок, засекретили винахід Попова. Так само і зараз, володіючи могутнім арсеналом високоточних технологій, Росія не вводить ці винаходи у цивільний сектор, а використовує інновації лише для військових цілей. Очевидно, що розумом це всі розуміють, але, як ми бачимо, навіть американці можуть втратити пильність. Однак не все так погано. Інколи подібні ситуації мають зворотну сторону медалі. Приміром, завдяки президентським виборам у США цивілізований світ поступово усвідомлює, наскільки ефективною може бути кібер-зброя. Думаю, що тепер вони діятимуть за принципом: обізнаний — значить озброєний. Тобто, якщо росіяни, володіючи необхідними ресурсами для здійснення кібер-атак, можуть проникнути в комп’ютери того ж Білого дому, Пентагону, ООН, НАТО і далі за списком, то світові лідери повинні розробити відповідні механізми захисту від цих російських атак. Наскільки мені відомо, нещодавно Нідерланди заявили про готовність відмовитися від електронних голосувань. Вирішили, так би мовити, зайвий раз перестрахуватися. Подібним чином захищає власний інформаційний простір й вище керівництво України, обмежуючи доступ до російських платформ. Це надважливе, хоча й запізніле, рішення”.

З експертом важко не погодитися, кібервійна – це уже не реальна загроза, а реальність XXI століття. І коли одні держави атакують, то інші — змушені захищатися. Вчора росіяни нахабно втручалися в президентські вибори, а завтра — без проблем обійдуть системи захисту Міноборони США. Наприклад, за останній тиждень маємо кілька свіжих новин, в яких традиційно фігурують слова “хакери”, “кібер”, “спецслужби”, “Росія”. Одна із них стосується катарської кризи. “Російські хакери зламали комп'ютерну мережу державного Агентства новин Катару, помістивши в розділі новин фальшиву інформацію...” - пише телеканал СNN із посиланням на власні джерела. Ба більше, подібного роду інформація з’являється чи не щотижня. І тут виникає чергове запитання: невже боротьба в кіберпросторі перейшла на новий рівень? Схоже, що так воно і є.

Мирослав Ліскович, Київ