Суспільство має стати на захист прав та інтересів дитини

Захищати права та інтереси дітей – майбутнього країни мають не лише батьки та рідні, небайдужі громадяни, які звертаються на урядову «гарячу лінію» стосовно будь-яких порушень щодо дитини, але й усе суспільство.

Усіх нас навчали в школі, що одним із показників духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства є ставлення до дітей. Зі свого боку, держава забезпечує сталість економічного і духовного поступу, зміцнює майбутні продуктивні сили, вкладаючи ресурси в дітей. Тому в суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів, оскільки це має тяжкі соціальні наслідки: формуються соціально дезадаптовані, малоосвічені особистості, а головне – насильство знову породжує ту ж саму жорстокість. І нам важливо це завжди пам’ятати.

Але, на жаль, в нашій країні традиційно вважається, що діти є власністю батьків, а не людьми, які мають право на захист особистості. Наприклад, у фінській системі дошкільного виховання дітей сприймають як особистостей, нарівні з дорослими. На дітей не кричать, малюки сприймають вихователів як друзів, звертаються до них на «ти», а ввічлива форма «Ви» там майже не вживається. Втім, у різних країнах світу ставлення до дітей різне. Наприклад, в США, якщо дитина комусь поскаржиться, що вдома її відшмагали, то дорослий, який це почув, скоріш за все, викличе поліцію. Дітям дають свободу дій, привчаючи до самостійності. А ось, приміром, англійські мами не мають права робити зауваження чужій дитині.

Майже три десятиліття минуло відтоді, як наша країна стала державою-учасницею Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року. Згідно з Конвенцією держави-учасниці взяли на себе зобов’язання вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Варто зазначити, що минулоріч, а саме 7 січня 2018 року, набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому окремо надане визначення «постраждалої дитини», як особи, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку. Захист прав та інтересів такої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є її кривдниками, а також орган опіки та піклування.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано майже 300 звернень щодо реалізації та забезпечення дотримання прав дітей. За допомогою у вирішенні цих нагальних проблем найчастіше зверталися жителі Дніпропетровської, Львівської, Донецької, Одеської та Київської областей.

Заявники повідомляли про невиконання батьківських обов'язків; просили допомогти врегулювати суперечки між батьками або їх родичами з приводу виховання чи відвідування дітей, у тому числі можливості спілкування з ними; скаржилися на працівників соціальних служб та опікунів; потребували сприяння у вирішенні питань щодо повернення дитини батькам; вимагали позбавлення батьківських прав; а також надходили звернення,пов’язані з вилученням дитини з сім'ї, усиновленням, встановленням опіки тощо.

Ось деякі приклади звернень.

На урядову «гарячу лінію» 27 лютого цього року зателефонувала жителька Коропського району Чернігівської області та повідомила, що працівники служби у справах дітей райдержадміністрації мають намір вилучити її онука (2012 р.н.) у матері. Дочка заявниці є особою з інвалідністю ІІІ групи і мешкає разом з нею. Чиновники вважають, що у дитини неналежні умови проживання. Жінка планує разом з дочкою провести ремонт у будинку та забезпечити онука всім необхідним, аби дитина залишилась разом з матір'ю та бабусею.

Під час зворотного зв’язку, 19 березня, було з’ясовано, що після звернення на урядову «гарячу лінію» жінки доклали усіх зусиль для покращання умов проживання дитини. Наразі питання вилучення дитини із сім’ї органом опіки та піклування селищної ради не розглядається. Водночас, у Чернігівській ОДА повідомили, що стан утримання та виховання малолітнього онука і надалі буде перебувати на контролі селищної ради, та за наявності підстав будуть вживатись заходи щодо соціально-правового захисту дитини.

Киянка повідомила, що у квартирі, де вона проживає, зареєстрована вона та її одружена донька з дитиною. Чоловік доньки не зареєстрований, але фактично проживає з сім’єю. Жінка поскаржилася, що він веде асоціальний спосіб життя: застосовує фізичну силу до дитини (2007 р.н.), агресивно ставиться до заявниці, порушує спокій, систематично вживає алкоголь та палить, у тому числі в нічні години. Зі слів працівника поліції заявниця дізналася, що може звернутися до суду для виселення не зареєстрованого у помешканні чоловіка доньки. Жінка просила сприяння у його виселенні з квартири.

У Деснянському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Київ, за результатами розгляду звернення поінформували, що з батьками дитини проведено профілактичну бесіду з приводу неприпустимості вчинення протиправних дій. Крім того, за фактом домашнього насильства відносно них складено протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також їх попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). Питання заявниці про виселення з квартири чоловіка доньки належить до цивільно-правових відносин і вирішуються шляхом домовленостей між зацікавленими Сторонами або в суді в порядку цивільного судочинства.

Жителька Городенківського району Івано-Франківської області (мати трьох дітей) звернулася з проханням посприяти їй в отриманні обмежувального припису. Жінка розповіла, що вимушена разом із дітьми проживати з колишнім чоловіком в одній квартирі, оскільки майже шість років вона очікує на розподіл житла. Про колишнього повідомила, що він позбавлений батьківських прав, має заборгованість з аліментів у розмірі 50 тис. гривень, неодноразово погрожував їй та дітям убивством, наносив їм фізичні ушкодження. У минулому році на нього відкрито кримінальне провадження стосовно невиплати аліментів, яке чоловік оскаржує.

У відповіді Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області зазначається, що за результатами перевірки працівниками Городенківського відділення поліції відносно колишнього чоловіка заявниці складено адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства у сім’ї).  Городенківським районним судом розглянуто матеріали адміністративної справи та стосовно кривдника видано обмежувальний припис терміном на два місяці, на підставі якого йому встановлено обмеження, а саме: заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою.

За період з 22 березня по 2 квітня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 35 тисяч 672 звернення, з них телефоном – 32962, через Інтернет – 2710.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

 Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру