Корисні посилання: як висвітлювати збройні конфлікти та як працювати в гарячих точках

Бути журналістом — означає відповідати за інформацію, яку створюєш та поширюєш, адже від тональності, обґрунтованості та правдивості матеріалу залежить сприйняття інформації, а отже і настрої в суспільстві, розуміння того, що відбувається в державі та у світі. Сьогодні українські медіа зосереджують увагу на висвітленні ескалації конфлікту з боку Російської Федерації. 

Висвітлювати ескалацію конфлікту та збройні конфлікти потрібно правдиво, не сіючи паніки, і бути достовірним джерелом для громадян та іноземних медіа. А отже, сприяти згуртованості та готовності населення, а не його дестабілізації. Також журналістам, що працюють на передовій та висвітлюють події з місць, де вони безпосередньо відбуваються, потрібно знати не лише як збирати інформацію, а й як діяти безпечно, щоб не наражати на небезпеку ані себе, ані інших.

Щоб журналісти (і не тільки) могли швидко знайти необхідну інформацію, як висвітлювати збройні конфлікти, та знали, як убезпечити своє життя, Незалежна медійна рада пропонує добірку корисних посилань: 

1. Журналіст і (не) безпека. Посібник для журналістів, які працюють у небезпечних умовах

У посібнику ГО «Інститут масової інформації» журналісти зможуть дізнатися: 

  • Як планувати та готуватися до роботи в небезпечних умовах (як підготувати техніку, як зібрати рюкзак до гарячої точки, які засоби захисту, одяг, сухпай використовувати та ін.).
  • Як піклуватися про здоров’я в зоні підвищеного ризику (аптечка журналіста,  надання першої медичної допомоги та ін.).
  • Особливості роботи в гарячих точках (правила безпеки, місце проживання, пересування, комунікація з військовими, сексуальне домагання та насильство).
  • Юридичні особливості роботи журналістів у гарячих точках (акредитація, захист, юридична відповідальність та ін.).
  • Як діяти в разі обстрілів, пасток, мінування, застосування хімічної та біологічної зброї.
  • Як висвітлювати масові заходи та працювати в натовпах, масових заворушеннях (дії в разі ураження сльозогінним газом, взаємодія працівників медіа та ін.).
  • Правила психологічної безпеки та як поводитись у полоні.
  • Про цифрову безпеку під час роботи в небезпечних зонах.
  • Про журналістські стандарти під час висвітлення вразливих груп населення та сторін конфлікту (висвітлення протилежної сторони конфлікту, як писати про конфліктно вразливі групи населення та ін.).

Також ви можете орендувати в ІМІ бронежилети та шоломи для роботи в зоні бойових дій. Детальніше про спорядження дізнавайтеся тут. Для оренди спорядження заповніть форму.

2. Журналістика в умовах конфлікту: передовий досвід та рекомендації 

У посібнику, розробленому в межах проєкту «Підтримка розвитку конфліктно-чутливої журналістики», який здійснює Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, пояснюється:

  • Як висвітлювати теми внутрішньо переміщених осіб — ВПО (які принципи варто застосовувати, висвітлюючи цю тему, як правильно застосовувати термінологію, яку інформацію варто висвітлювати для ВПО, як зберігати приватність ВПО, та ін.).
  • Як працювати з групами, що постраждали внаслідок конфлікту (у цьому розділі ви отримаєте поради психологів, як брати інтерв’ю в людей, що пережили серйозні травми, — поранених і понівечених солдатів, людей, які пережили полон, сімей загиблих або біженців).
  • Роль ЗМІ в поширенні життєво важливої гуманітарної інформації (як медіа допомагають гуманітарним організаціям налагодити зв’язок з людьми).
  • Терміни міжнародного гуманітарного права (що таке агресія, стан війни, міжнародний збройний конфлікт та ін.).
  • Безпека журналіста під час роботи в зоні конфлікту та висвітлення бойових дій (про права та обов’язки журналістів у зоні збройного конфлікту, як працювати в сірій зоні, що варто знати про війну й цифрову безпеку, та ін.).

3. У разі надзвичайної ситуації або війни

У брошурі Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки ви знайдете практичні поради:

  • Як не стати жертвою дезінформації (мета поширення дезінформації, яку інформацію не можна поширювати, в кого брати інформацію про втрати, куди звертатися, якщо обірвався інтернет-зв’язок або не працюють сайти державних органів, та ін.).
  • Як підготуватися вдома (які речі потрібно зібрати, як підготувати транспортний засіб та ін.).
  • Що робити, якщо ви опинилися в зоні бойових дій (про що не можна говорити та кому, де потрібно перебувати, чого не можна робити в жодному разі, де ховатися та як діяти під час обстрілу стрілецькою зброєю та артобстрілів).
  • Що робити після отримання сигналу «Увага всім».
  • Що має бути в «тривожній валізі» (які документи варто зібрати, як зібрати аптечку тощо).

4. Україна. Висвітлення конфлікту: практичний посібник для журналістів 

Посібник, створений Фондом Томсона, допоможе розібратися з темами:

  • Як знайти ідеї для репортажів.
  • Де шукати інформацію.
  • Як отримувати інформацію у військових.
  • Як працювати з цивільним населенням та які техніки інтерв’ю застосовувати.
  • Оцінювання зображень або фотографій.
  • Робота в складі військових формувань.
  • Надання першої медичної допомоги.

5. Як висвітлювати військову агресію. Рекомендації медіаекспертів

З порад Інституту масової інформації ви дізнаєтеся:

  • Як перевіряти точність інформації.
  • Як бути з емоціями.
  • Як зрозуміти, що перед вами факти, а не маніпуляція.
  • Чи висвітлювати погляди агресорів та бойовиків.
  • Як використовувати фото та відео, що ілюструють матеріал про військову агресію.
  • Як робити матеріал про загиблих.
  • Окрім того, у порадах ІМІ ви знайдете словник коректної термінології та дізнаєтеся, чи можна публікувати імена заручників і полонених, їхні фото / відео. 

6. Навчальні матеріали: робота журналіста в гарячих точках (відео + інфографіка)

Тут ви зможете знайти корисні відеоматеріали з навчального семінару Інституту масової інформації та «Репортерів без кордонів» «Робота журналіста в гарячих точках»:

7. Редакційні засади інформаційного мовлення Суспільного мовника

У редакційному статуті Суспільного описується, як висвітлювати конфлікти, зокрема пов’язані із сепаратизмом на Сході України і з військовою агресією Росії:

  • Як висвітлювати події, про які стає відомо із запізненням.
  • Як вести прямі репортажі із зони бойових дій.
  • Як висвітлювати події, що відбуваються в недоступних для редакції місцях.
  • Використання інформації офіційних структур.
  • Використання чужих зображень із зони конфлікту.
  • Як висвітлювати інформацію про загиблих, поранених, зниклих безвісти, заручників.
  • Як використовувати відеоархів.
  • Анонімність учасників та очевидців у зоні конфлікту.
  • Застосування стандартів повноти, збалансованості, належної неупередженості, етичних стандартів. 
  • Особливості мови, термінологія під час висвітлення сепаратизму, бойових дій, окупації та терористичних актів.
  • Як подавати шокові матеріали.
  • Як зберігати неупередженість до обвинувачених.
  • Чи можна оприлюднювати імена жертв.
  • Як захистити джерела інформації.

8. Збірник документів Ради Європи: безпека журналістів

У збірнику Ради Європи ви знайдете добірку офіційних документів, які регулюють питання безпеки журналістів:

  • Рекомендація CM/Rec(2016) 4 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших медіаучасників».
  • Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи № 2035 (2015) «Захист безпеки журналістів та свобода медіа в Європі».
  • Декларація Комітету міністрів Ради Європи «Про захист журналістики та безпеку журналістів та інших медіаучасників».
  • Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи «Про захист свободи вираження поглядів та інформації в кризові часи».
  • Декларація Комітету міністрів «Щодо захисту та сприяння розслідувальній журналістиці».
  • Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи № 1438 (2005) «Свобода преси й умови роботи журналістів у зонах конфліктів».
  • Рекомендація Парламентської асамблеї Ради Європи № 1706 (2005) «ЗМІ і тероризм».
  • Декларація Комітету міністрів Ради Європи «Про захист журналістів в умовах конфліктів і тиску».
  • Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (96) 4 «Про захист журналістів в умовах конфліктів і тиску».

9. Українська terra incognita: як писати про окупований Крим без фейків і маніпуляцій

На прикладі рекомендації Незалежної медійної ради ви дізнаєтеся, як писати про окуповані території:

  • Навіщо розповідати про Крим?
  • Як уникати маніпуляцій, висвітлюючи кримську тему.
  • Як розширювати кримські контакти.
  • Пошук кваліфікованих експертів з питань Криму.
  • Власна безпека, захист і джерела.
  • Як працювати з іноземним кореспондентом, місцевим.

10. Як запобігати мові ненависті проти захищених груп та стереотипізації в медіа

З рекомендації Незалежної медійної ради ви дізнаєтеся:

  • Як протидіяти дискримінації та реагувати на випадки дискримінації.
  • Як перевірити свої публікації на безсторонність та інклюзивність.
  • Як коректно застосовувати в публікаціях терміни «захищені» / «дискриміновані» групи.
  • Як уникати мови ненависті.
  • Як тримати емоції під контролем і не стреотипізувати та ін.

11. Якщо настане криза або війна

Брошура Шведського агентства з питань цивільних ситуацій містить інформацію:

  • Як протидіяти дезінформації та ворожій пропаганді.
  • Дії під час терористичної атаки.
  • Список речей та продуктів, які варто підготувати в разі загрози ризикових ситуацій, та ін.

12. Блекаут, відімкнення мобільного зв’язку та інтернету: чи можливо це та як діяти

У статті інтернет-видання «Економічна правда» розкриваються питання:

  • Що таке блекаут.
  • Чи буде вимкнеення електроенергії в разі вторгнення РФ?
  • Наскільки енергосистема України готова до можливого блекауту?
  • Що буде з мережами зв’язку?
  • Що буде з мобільним зв’язком та інтернетом?
  • Чи потрібно купувати рації / генератори та які саме?

Ресурси, на яких можна перевірити достовірність інформації:

Подкаст про російсько-український збройний конфлікт «Рішення Є»

  • Подкаст «Рішення Є» Громадського радіо та Лабораторії журналістики суспільного інтересу висвітлює проблеми жителів і жительок зони російсько-українського збройного конфлікту.

Також будуть корисні сайти: