Системи захисту енергооб’єктів у п’ятницю спрацювали ефективно - експерт
Побудовані під час війни системи фізичного захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури України виявилися доволі ефективними.
Про це в коментарі Укрінформу сказав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, коментуючи наслідки масованої російської атаки на об’єкти генерації і транспортування електроенергії .
За словами Харченка, такий захист, на жаль, поки що збудовано далеко не на всіх енергооб’єктах, реалізацію багатьох проєктів лише починають. Для того щоб захистити більшість об’єктів, потрібні значний матеріальний та фінансовий ресурс і, звісно ж, час.
“Але той захист, який побудовано під час війни, насправді показав себе блискуче. У випадках, коли не було прямого влучання в обладнання, тобто фізично ракета прилетіла хоча б за 30-40 метрів (а з дронами, здебільшого, завжди так і відбувається), устаткування ціле. Тобто, і габіони, й інші системи фізичного захисту продемонстрували свою ефективність”, - констатував Харченко.
Він не назвав точних цифр, однак зазначив, що з усіх випущених ворогом півтора сотень ракет та дронів "реальної шкоди обладнанню завдали близько 10".
Ще декілька об’єктів зазнали незначних пошкоджень через уламки і вибухову хвилю, але наслідки вдасться відносно швидко ліквідувати, вважає експерт.
На його переконання, фізичний захист потрібно добудовувати, підсилювати, охоплюючи ним все нові і нові об’єкти.
Водночас слід мати на увазі, що системи, які потрібні для ефективного захисту - особливо від прямого влучання ракет - іноді коштують дорожче, ніж обладнання, яке вони мають захищати.
“Тобто, там потрібні настільки потужні і складні конструкції, що, скажімо, у випадку з високовольтною підстанцією побудувати захист, який захищатиме від влучання “Кинджалів”, набагато дорожче, ніж коштує сама підстанція. Відповідно, чи є сенс таке будувати? На мою думку, краще сформувати резерв обладнання і мати можливість відновити пошкоджене. Тим більше, що далеко не кожен “Кинджал” точно влучає в ціль”, - резюмував експерт.
За його словами, під час атак на українські енергооб’єкти російські агресори не виконали і половини поставлених завдань. Він пояснив, що на цю атаку ворог покладав великі надії, довго й ретельно її готуючи.
“Це - найбільш масована атака за всю війну. І, судячи з усього, її дуже довго й старанно готували, вона була спланована із залученням і розвідки, і московитських енергетиків, щоб завдати максимально потужного удару, який мав би призвести до блекауту в українській енергосистемі - розділити її на частини та спровокувати загальний обвал”, - пояснив свою думку експерт.
Але досягнути мети, попри те, що атака виявилася справді доволі руйнівною, ворогові не вдалося.
Як повідомлялося, у ніч проти 22 березня російські війська здійснили безпрецедентну ракетно-авіаційну атаку по областях України, запустивши понад 60 «шахедів» і майже 90 ракет різних типів. Більшість атак ворог цього разу здійснив на об’єкти енергоінфраструктури: ТЕС, ГЕС, лінії та системи електропередачі.