ООН має змінюватися вслід за мінливим світом
Експерти про проблеми і провали Організації, що накопичилися за 70 років
Організація Об'єднаних Націй офіційно відзначає свій 70-річний ювілей 24 жовтня. Міжнародна структура, в основу якої був закладений світопорядок, який виник відразу після Другої світової війни, неодноразово здійснювала рішучі кроки з підтримки миру і безпеки, підтверджуючи свій авторитет. Однак, у процесі прийняття рішень не обходилося і без провалів. Особливо останніми роками, коли про це заговорив навіть генсек Організації, критикуючи, зокрема, багаторічну нездатність країн-членів ООН запобігти масовим безчинствам у Сирії.
Найбільш гостро внутрішній криза ООН проявився з наростаючою агресією Росії. Маючи статус постійного члена Ради безпеки Організації, РФ не раз блокувала рішення щодо встановлення миру і безпеки. Це стосувалося і політики Росії в Грузії в 2008-2009 рр., і анексії Криму в 2014-му, і спроби Москви уникнути відповідальності за збитий над Україною пасажирський рейс МН-17.
Наскільки гостро міжнародне суспільство сьогодні потребує змін принципів роботи ООН та її основних інституцій? Як можна змінити Статут Організації, і чи не простіше розпустити її, створивши новий міжнародний орган? З цими питаннями Укрінформ звернувся за коментарями до міжнародних політиків та експертів, які базуються у США.
Деніел Келінгерт (Daniel Calingaert), виконавчий віце-президент міжнародної організації Freedom House:
- Організація Об'єднаних Націй ніколи не була досконалим інститутом, головним чином, через відмінності в думках і політиці держав-членів. За великим рахунком, вона була створена країнами, які зараз мають постійне членство у Раді Безпеки і право вето, як наприклад Росія, з можливістю блокувати рішення.
Водночас, існують факти, коли у випадках з іншими країнами (на відміну від України - ред.), у багатьох інших конфліктах Організація Об'єднаних Націй відігравала досить важливу, і, на мій погляд, дуже конструктивну роль.
Спроби проведення реформ в ООН вже були. Зокрема, вони стосувалися структури Ради Безпеки Організації.
Насправді, цей інститут представляє світоустрій кінця 1940-х років, коли була заснована Організація, однак з того часу світ дещо змінився.
Тому сьогодні є сенс проведення реформ, які дозволять Організації відображати реальний існуючий у світі порядок.
Що стосується можливого розпуску ООН, в цьому я не бачу сенсу. Якщо ми розформуємо Організацію, то як і раніше, будемо мати потребу в ній і зіткнемося з необхідністю її відтворення. Думаю, є сенс ґрунтуватися на позитивному досвіді ООН, а також реформувати ті елементи, які потребують змін.
Ілля Пономарьов, російський політичний діяч, депутат Держдуми РФ, у Росії зазнав політичних переслідувань. Відомий тим, що єдиний проголосував проти приєднання Криму до Росії в березні 2014 року:
- Думаю, що правила (встановлені в ООН 70 років тому - ред.) необхідно коригувати, однак не скасовувати зовсім. На мій погляд, має діяти простий принцип: якщо в якомусь питанні країна, що володіє правом вето, є прямою стороною конфлікту, вона не повинна брати участі у голосуванні. Якби це правило реально діяло, то можна було б обійтися і без будь-яких реформ. Я взагалі прихильник того, щоб міжнародні проблеми вирішувалися способом, якомога ближчим до консенсусу в рамках механізму прийняття рішень, а не простою більшістю. Адже більшість не завжди може правильно врахувати всі обставини.
Що стосується розпуску ООН, це було б неправильним. Мені, наприклад, не дуже подобається, що ООН знаходиться в Америці, бо це підкреслює особливий статус цієї країни. На мій погляд, краще було б, щоб Організація перебувала в якийсь невеликий нейтральній країні. Але, за винятком цього, я не думаю, що міжнародне співтовариство може зараз запропонувати більш ефективний і більш працездатний механізм. Звичайно, є необхідність у проведенні реформ, зміні статуту, але це потрібно робити акуратно і обережно.
ІСНУЮЧА СИСТЕМА РАДИ БЕЗПЕКИ СЕБЕ ВИЧЕРПАЛА
Джин Берд (Gene Burd), юрист, який спеціалізується на міжнародному праві, партнер компанії Arnall Golden Gregory LLP у Вашингтоні: - Питання зміни Статуту ООН досить складне. Але зараз, безумовно, необхідно робити певні кроки в цьому напрямку. Перш за все, зацікавлені країни повинні зайняти жорстку позицію, поставити питання про прозорість ООН як міжнародної організації, і яким чином вона повинна бути структурована. Тим більше, що останнім часом навколо ООН виникає багато корупційних скандалів.
Очевидно, що існуюча система Ради Безпеки ООН себе вичерпала і потребує кардинальних реформ.
Яких саме - повинні вирішувати зацікавлені країни. Потенційно це може бути якась альтернативна система або внутрішня перебудова системи, але в цілому, існуючий сьогодні механізм, неприйнятний. Водночас, юридична зміна Статуту неможлива без політичного консенсусу, без розуміння того, які будуть політичні наслідки, і яким чином ці зміни будуть імплементовані.
Що стосується розформування ООН і створення нової структури на її місці з новими правилами, такі ідеї існують. Але питання полягає в тому, які в такому випадку будуть прийняті правила, яким чином ця структура буде працювати? Будь-яка організація в міжнародному полі повинна мати, насамперед, високий ступінь довіри. Адже в міжнародному політичному полі немає поліцейських структур, які будуть домагатися обов'язкового виконання міжнародних зобов'язань.
Насправді, вся міжнародна юридична система будується на добровільному виконанні своїх зобов'язань.
Ця добровільність заснована на тому, що якщо одна країна не дотримується домовленостей, то інші країни можуть відповісти тим самим. Це одна з основних засад міжнародної системи юридичних зобов'язань. Тому як створити таку систему, яка взяла б на себе таку роль, мала б силу, довіру і авторитет - це велике питання.
Ярослав Довгопол, Вашингтон