Януш Пєхоцінський, віце-прем'єр Польщі
Чим далі від Польщі російський ведмідь, тим краще
- Чи у двосторонніх відносинах є питання, які складно на сьогодні вирішити?
Польща є безпечнішою, якщо її відділяє від російського ведмедя демократична Білорусь і демократична Україна
- У нас є деякі справи з минулого - дуже складні, адже мають емоційну складову (складного історичного минулого - авт.). Оцінюючи наші відносини, я переконаний, що Польща була, є і буде адвокатом хороших українських справ у Європі. Ми усвідомлюємо, що Польща є безпечнішою, якщо її відділяє від російського ведмедя демократична Білорусь і демократична Україна. Було б недобре, якби по Бугу вздовж східного кордону ЄС виросла нова стіна, яка залишила б на іншому боці кордону українців, білорусів, росіян, казахів, азербайджанців. Відповідно до старих принципів, ми не можемо почувати себе у безпеці, якщо у сусідів небезпечно.
Усвідомлюємо, що торік завершилася найкраща чверть століття в історії Центрально-Східної Європи впродовж останніх 400 років, коли навколо нас формувалися сприятливі вітри
Ми усвідомлюємо, що торік завершилася найкраща чверть століття в історії Центрально-Східної Європи впродовж останніх 400 років, коли навколо нас формувалися сприятливі вітри. Зараз чітко видно, що не лише у зв'язку з ситуацією в південному сусідстві, але також і через конфлікт на сході України, непевності щодо самостійності Білорусі чи різкого погіршення економічної ситуації в Росії і країнах, які сильно залежать від неї, не маємо права почуватися безпечними в будь-якому вимірі.
У СИРІЇ ПУТІН НАМАГАЄТЬСЯ ПІДНЯТИ ЦІНУ НА НАФТУ
- Економічні відносини між Україною і Польщею останнім часом дещо погіршилися з очевидних причин - війни в Україні і російсько-українського конфлікту. Але у відносинах між Києвом і Варшавою є і перспективні напрями, наприклад у сфері енергетики. Як ви оцінюєте можливість створення енергетичного мосту між Україною і Польщею, тобто експорту електроенергії до Польщі з Хмельницької АЕС?
Україна і Молдова лише зараз розпочинають синхронізацію енергетичних систем з ЄС
- Між країнами є сполучення потужністю 750 кВ, яке багато років не експлуатувалося. Україна і Молдова лише зараз розпочинають синхронізацію енергетичних систем з ЄС. А тому, хочу звернути увагу, що є ще вимоги синхронізації систем. Це рішення (створення енергетичного моста - ред.) є не лише питанням політичної волі. Для цього потрібно встановити справні стовпи високої напруги, узгодити ціну, вирішити питання технічно-технологічного рівня. Над цим треба працювати, і знаю, що Польські енергетичні системи (PSE - авт.), які мені підпорядковуються, перебувають у контакті з українськими колегами.
Ми (поляки - авт.) дивимося на це з точки зору, який треба мати запас, технічні можливості, аби в період нестачі електроенергії була змога її імпортувати. У нас спостерігалося дуже цікаве явище (наприкінці серпня - авт.), коли в Польщі був низький рівень вод, і мала місце аварія найбільшого енергоблоку потужністю 850 МВ. У цей період також не було вітру, і це все відбувалося на фоні піку використання електроенергії в Польщі. Україна була тією країною, яка допомогла нам, попри складну ситуацію у себе. За це я особисто дуже дякую українській стороні разом з Прем'єр-міністром.
Утім, думаю, треба дивитися ширше і, разом з Німеччиною, Австрією, Чехією і Словаччиною, сьогодні думати про безпеку системи вироблення і передачі електроенергії в Україні і Білорусі. Якщо була б можливість нормалізувати політичні відносини, то я прихильник того, щоб вести діалог і з Росією, аби енергосистеми країн могли співпрацювати у критичні моменти.
І ми, і ви зацікавлені в тому, щоб бути незалежними в енергетичному плані, і бути виробниками нетто електроенергії. Але у нас повинні бути амбіції, щоб завдяки хорошому діалогу бути більш безпечними у сфері електроенергії. Йдеться про те, щоб у разі аварійної ситуації ми могли допомагати один одному. Відповідно, ми повинні створити такий механізм, при якому ринок і незалежні підприємства самі вирішуватимуть, з якого напрямку постачати електроенергію. Схожа ситуація у нас діє у сфері газової безпеки. На сьогодні, Польща у змозі 2/3 своїх потреб в газі компенсувати із західного напряму. Саме тому, ми є безпечними і нам не загрожує ситуація, коли Росія з будь-якої причини закриє нам кран через Білорусь.
- Польща багато і дуже послідовно підтримує Україну як на політичному рівні на міжнародній арені, так і у практичному вимірі, надаючи гуманітарну допомогу. Чи Польща й надалі продовжуватиме політику підтримки України в усіх напрямах, включно із сферою продажу і надання зброї, необхідної для оборони від агресора?
- По-перше, Польща реалізує міжнародні зобов'язання у цій сфері (постачання зброї - ред.). Я власне є тим міністром, у сфері відповідальності якого приймаються такого роду рішення. Ми дуже послідовні і рішуче налаштовані в усіх напрямах.
Демократична, сильна в економічному плані, інтегрована, як цілісна країна, Україна є для нас необхідністю
По-друге, у нас немає вибору, оскільки ми розуміємо, що для нас це одна із стратегічних цілей - і не лише в політиці безпеки чи міжнародній політиці. Демократична, сильна в економічному плані, інтегрована, як цілісна країна, Україна є для нас необхідністю. Просто кажучи: чим дальше від Польщі російський ведмідь і міцнішими є країни на схід від нас, тим ми почуваємося краще.
Упродовж січня-серпня 2015 року, товарообмін Польщі з Україною знизився на 30% (у порівнянні з 2014 роком), експорт зменшився на 26%, імпорт - на 33%
Тим часом, колишні пострадянські економіки не демонструють зростання, що є для нас серйозною загрозою. Україна була нашим найбільшим партнером по безпосередніх закордонних інвестиціях - 860 млн доларів. Україна, Білорусь і Росія були трьома економіками з першої десятки нашого товарообміну. Зараз, упродовж січня-серпня 2015 року, товарообмін Польщі з Україною склав 3,1 млрд дол. (падіння на 30% у порівнянні з 2014 роком), експорт зменшився на 2 млрд дол. (26%), імпорт - на 1 млрд дол. (33%). Це вплинуло на економічну ситуацію східної частини Польщі. Там спостерігається зменшення кількості економічних суб'єктів, які займалися експортом. Півтора року тому у нас було близько 50 тис. фірм-експортерів, які працювали зі Сходом, а зараз маємо трохи більше 40 тис. Оцінюється, що 6 тис. фірм у п'яти воєводствах східної Польщі, у зв'язку з гіршою кон'юнктурою в Росії, Білорусі й Україні, призупинили експорт. Часто вони мали продукцію, яку не можна переорієнтувати на Західну Європу чи за межі Європи.
Сьогодні Сирія й міграція відвертає увагу від української проблеми. Наш світ, який слушно демонструє солідарність з Україною, не знаходить відповідних можливостей тиску, щоб повернутися на вихідні позиції, тобто поваги до територіальної цілісності України. Зараз Росія починає платити економічну ціну за окупацію Криму, оскільки туди треба було вкласти багато грошей. Одночасно з цим, ми усвідомлюємо, що означає для Росії низька ціна на енергоносії, насамперед на нафту і газ. Це означає менше коштів у бюджеті й величезний тиск у Кремлі на те, щоб вирішувати внутрішні проблеми через концентрування уваги суспільства на експансії. Саме так треба сприймати те, що трапилося у Криму чи на сході України, і що сьогодні відбувається в Сирії, і що ця експансія (в Сирії - авт.) не є випадковою. У Сирії Путін намагається підняти ціну на нафту.
ЄВРОПА ПОВИННА БУТИ ПОСЛІДОВНОЮ У СПРАВІ САНКЦІЙ
- Наприкінці року підводитимуться підсумки виконання Мінських домовленостей. Здається, одна з ключовим вимог - повного відновлення Україною контролю над усією ділянкою кордону з Росією не буде виконана. З огляду на такого роду обставини, яким є майбутнє економічних санкцій проти Росії?
- На сьогодні немає політичної і дипломатичної кон'юнктури у культурній, транспортній сферах тощо у відносинах на лінії Москва-Брюссель. І що з того, що у випадку сприятливого клімату ми вирішимо проблему у східній Україні, якщо виявиться: без координації ряду дій ми маємо проблеми з проїздом потягів, митними зборами, якимись фітосанітарними вимогами. Тому, я роблю все можливе, аби підтримати поточний діалог, наприклад у басейні Балтійського моря, співпраці портів, оскільки це дуже важливо. Якщо немає змоги його утримувати на рівні президент-прем'єр-посол, то це повинно здійснюватися на рівні митника, ветеринара, не говорячи вже про контакти на рівні простих людей.
У Польщі були різні голоси у контексті того, що країна не представлена в Мінську. Моя особиста думка така: добре, що Польща не була присутньою на переговорах у Мінську. У цих переговорах відповідальність за сучасне і майбутнє України взяли на себе пані канцлер Меркель і пан президент Олланд. Без сумніву, тиск канцлера Меркель і президента Олланда є більшим, ніж усієї Центрально-Східної Європи, яка з різних причин поділилася у цій справі. Йдеться, наприклад, про питання коштів, які потрібні Угорщині на модернізацію системи атомної енергетики (фінансова допомога Росії - авт.), а також кілька інших прикладів.
Крім того, Європа частіше починає прислухатися до голосу великого бізнесу, який має свої бачення у цій сфері. Тому, підсумок Мінських домовленостей не буде легкою справою з усіх сторін. Це показує, що складно буде прогнозувати, якими повинні бути сили і засоби тиску, аби повернутися на вихідні позиції (у справі України - ред.). Зараз чітко видно, що російська сторона хоче, аби світ, Європа, а також Україна погодилися на те, що значна частина її території поділена, а Крим, у розумінні Росії, приєднаний до неї.
- Чи санкції проти Росії повинні бути збережені?
Європа повинна бути послідовною у справі санкцій
- Я переконаний, що Меркель й Олланд мають бути рішучими, підсумовуючи (Мінські домовленості - авт.) і не знаходячи відповіді на питання: що буде з Кримом, східною Україною? Ми втратили час. Тому, я не бачу тут широкого поля для маневру. Здається, що Європа повинна бути послідовною (у справі санкцій - авт.).
- Як Польща боротиметься у Брюсселі проти "Північного потоку - 2"?
- Ключовими є питання третього енергетичного пакету й доступу до інфраструктури. І тут виникає серйозна проблема, що підписано угоду, яка не відповідає політиці безпеки ЄС. Тому, віце-президент Єврокомісії Шефчович (Єврокомісар з питань Єнергетичного союзу - авт.) повинен буде узгодити з найсильнішим урядом в ЄС - Ангели Меркель відносини між європейською політикою і бізнес-політикою фірм, які братимуть участь у можливому будівництві газопроводу.
- Пане віце-прем'єре, чи ви бачите можливість членства України в ЄС і НАТО у довгостроковій перспективі?
- Слід пам'ятати, що ми подали заявку (на членство в ЄС - авт.) давно, а результат отримали через багато років. Я про цей шлях думаю через призму нерозв'язаного конфлікту на кордоні з Росією, окупацію території (України - авт.) і погану економічну ситуацію. У зв'язку з цим, ринкові перетворення в Україні і доведення економіки до європейських стандартів вимагає згоди суспільства, а її складно отримати в умовах погіршення ситуації у країні. Перед вами складний період, а тому необхідною є підтримка з боку Заходу.
- Чи Польща побоюється відкриття свого ринку для сільськогосподарських товарів з України?
- Завжди є таке побоювання, коли товари є дешевшими і коли на них, в рамках європейської допомоги, не накладено мито. У зв'язку з цим, частина наших виробників кукурудзи не приховує, що дешевша на 200 злотих (1,2 тис. грн) за одну тону українська кукурудза шкодить ситуації на польському ринку.
Проблемою є також те, що серйозно зріс імпорт зі східного напрямку до Польщі сталі, - і не завжди ця сталь є українською, а російською чи казахською. Частина українських суб'єктів економічної діяльності зв'язана зі схожими підприємствами в Казахстані чи Росії, і про це явище треба відверто говорити. Це є однією з проблем, і ми дуже детально слідкуємо за цим.
Юрій Банахевич. Варшава.
Фото: msz.gov.pl, SE/EAST NEWS