Бліцкриг на Європу? Для чого Шойгу знадобилися три нові дивізії на нашому кордоні

Це лише початок нової реорганізації ЗС РФ для підготовки до великої війни із Заходом (НАТО)

Одним із найважливіших завдань Міністерства оборони Російської Федерації у 2016 році є формування на Західному стратегічному напрямку трьох дивізій, повідомив 12 січня міністр оборони РФ Сергій Шойгу на першій у 2016 році селекторній нараді керівництва військового відомства. «Необхідно не лише сформувати ці дивізії, але й, безумовно, облаштувати їх у місцях постійної дислокації з будівництвом і створенням відповідних полігонів, місць зберігання техніки і, безумовно, проживання особового складу», - заявив міністр оборони. Яких-небудь інших деталей відносно нових з'єднань, в т.ч. стосовно причин їх створення, С.Шойгу не повідомив.

Більшість провідних західних військових експертів вважає, що у такий спосіб Російська Федерація як планує «убезпечити себе від небезпеки, що надходить для неї від НАТО/США» (про що у Кремлі говорять вже багато років), так і «веде завчасну підготовку до вступу України в НАТО».

Виступаючи 11 грудня 2015 року на розширеній колегії Міністерства оборони РФ С.Шойгу відразу ж заговорив про небезпеку розширення НАТО. За його словами, лише за 2015 рік в країнах Балтії, Польщі, Румунії натовський контингент збільшився по літаках у 8 разів, а по кількості військовослужбовців - у 13. За його словами, активно готуються до вступу в НАТО Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Грузія і Україна, а «до сфери інтересів альянсу залучаються Фінляндія, Швеція, Сербія і Молдова».

Сергій Шойгу

Довідково: Певним підтвердженням цьому постулату путінських апологетів щодо небезпеки від НАТО/США може бути й те, що у затвердженій В.Путіним в останній день 2015 року оновленій Стратегії національної безпеки Російської Федерації говориться про «активізацію військової діяльності» країн НАТО, про антиконституційні події в Україні і «стримування» Росії з боку США.

Україна, зокрема, схарактеризована в документі як «довгостроковий осередок нестабільності в Європі і безпосередньо біля кордонів Росії». Провину за виникнення української кризи Москва покладає на США і Європейський Cоюз, які, за версією російської сторони, підтримали «антиконституційний державний переворот на Україні», що призвів до «глибокого розколу в українському суспільстві і виникнення збройного конфлікту».

Стосовно США в документі стверджується, що «проведення Російською Федерацією самостійної внутрішньої і зовнішньої політики наштовхується на протидію з боку США і їх союзників по НАТО, які прагнуть зберегти домінування у світових справах».

Політичний сенс цього рішення - створення на західному напрямку трьох нових дивізій - абсолютно очевидний. Фактично, це є російська відповідь на підготовку до розгортання передових сил НАТО в балтійських країнах, а також у Польщі і Румунії, що стало відповіддю на російські військові авантюри в українських Криму та на Донбасі. Тобто, рішення про розгортання трьох нових дивізій - це ще один доказ того, що Росія нестримно йде до нової «холодної війни» із Заходом.

Що стосується рішення щодо завчасної підготовки Росії до вступу України в НАТО, то воно начебто також має право на життя, так як український напрямок - п'ять областей на кордоні з Росією - загалом завжди вважався безпечним для Росії, і там, за даними російських військових експертів, не було розгорнуто майже жодного військового з'єднання. Але це є чистісінької води лукавство з боку російської сторони.

Довідково: У грудні 2011 року у складі Південного військового округу ЗС РФ була сформована нова 49-а загальновійськова армія (штаб - м. Ставропіль) спеціально для дій на одному з українських операційних напрямків, основні з'єднання і частини якої дислоковані на території Ставропольського краю.

49-а загальновійськова армія має у своєму складі 3 (три) мотострілецьких бригади (в т.ч. дві гірські); бойові частини і підрозділи армійського підпорядкування, а також частини забезпечення. Оперативне призначення 49-ї загальновійськової армії - для дій на Азово-чорноморському операційному напрямку.

Особового складу у 49-й армії - близько 35 000 чоловік. На озброєнні армії перебувають до 350 танків (Т-72 і Т-90), близько 1 тис. БМП і БТР, до 180 гармат і мінометів, до 100 установок «Град» і до 220 зенітно-артилерійських та зенітно-ракетних систем.

Протягом 2015 року, за результатами участі частин і з'єднань 49-ї армії у російсько-українському конфлікті на Донбасі, вона активно дооснащувалася новітнім озброєнням і військовою технікою, а також доукомплектовувалась особовим складом до стану військового часу.

У період загострення російсько-українського конфлікту Кремль був вимушений направити до його зони частини і з'єднання із різних військових округів ЗС РФ, включаючи Центральний і Східний, створюючи угруповання російсько-терористичних сил на Донбасі до 42-45 тисяч осіб, а також угруповання російських військ до 47-52 тисяч осіб - на кордоні з Україною.

Як відомо, у 2009 році в рамках «сердюковської військової реформи» в Росії відбувся болісний перехід від дивізійної структури Сухопутних військ до бригадної. Небезпідставно вважається, що бригада, яка формує батальйонні тактичні групи, куди ефективніше діє саме у локальному конфлікті. Що, до речі, і було продемонстровано в ході «гібридної війни» Росії в Криму та на Донбасі.

Але, якщо готуватися до великої війни із Заходом (НАТО), то повноцінні дивізії Сухопутних військ із відповідними засобами посилення - це фактично маленькі армії, які практично є значно зручнішим інструментом саме у великій (звичайній) війні. І, на жаль, не виключено, що рішення про створення трьох нових дивізій Сухопутних військ - це лише початок нової реорганізації Сухопутних військ ЗС РФ в плані їх підготовки до великої війни із Заходом (НАТО).

На даний час у Сухопутних військах ЗС РФ є лише три дивізії: 2-а гвардійська Таманська мотострілецька дивізія (Калінінець) та 4-а гвардійська Кантемирівська танкова дивізія (Наро-Фомінськ), що були відновлені у 2013 році (на сьогодні передані зі складу 20-ї загальновійськової армії до складу новоствореної у червні 2015 року 1-ї гвардійської танкової армії); і 18-а кулеметно-артилерійська дивізія (с. Гарячі Ключі, Курильські о-ва, Сахалінська обл.). Всі останні з'єднання - бригади.

Управління 1-ї гвардійської танкової армії у Баковці (Одинцово Московської обл.) було сформовано у зв'язку з переведенням у Воронеж із Муліно (Нижній Новгород) управління 20-ї загальновійськової армії. Як можна зрозуміти, переведення управління 20-ї армії до Воронежа було викликане необхідністю розгортання постійного угруповання військ Західного ВО на кордоні з Україною. Це угруповання і стало об'єднане управлінням 20-ї армії.

Попередньо планувалося, що до складу 20-ї армії з управлінням у Воронежі увійдуть: 9-а Червонопрапорна окрема мотострілецька бригада, переведена з Нижнього Новгорода до нового місця постійної дислокації в Богучар (Воронезька область); 1-а окрема танкова бригада (із створеної при розформуванні 10-ої гвардійської танкової дивізії 262-ї бази зберігання і ремонту військової техніки), що планувалась до розгортання теж у Богучарі, а також нова окрема мотострілецька бригада, формування якої розпочалось у 2015 році у місті Єльня Смоленської області.

З урахуванням останніх даних, можна з великою долею вірогідності стверджувати, що у планах створення на західному напрямку трьох нових дивізій передбачається формування двох мотострілецьких та однієї танкової дивізій, які увійдуть до складу 20-ї загальновійськової армії. При цьому, на мотострілецькі дивізії будуть перетворені дві загальновійськові бригади, одна з яких, 33-я окрема мотострілецька бригада, була перекинута з Майкопа у Ростовську область, а інша почала формуватися торік в Єльні (Смоленська обл.), куди в пострадянський час була виведена з Німеччини 144-а гвардійська мотострілецька дивізія, розформована в 1998 році. Що стосується третьої дивізії, то про її розгортання заявлялося ще раніше - йдеться про відновлення 10-ї гвардійської танкової дивізії у Богучарі (Воронезька обл.).

Таким чином, за попередніми даними, дві з трьох запланованих дивізій будуть дислоковані у безпосередній близькості від кордону з Україною - у містах Богучар (танкова дивізія) і Новочеркаськ (мотострілецька дивізія), а ще одна - у місті Єльня Смоленській області (мотострілецька дивізія) на кордоні з Білоруссю. Частини дивізій будуть розміщені у Воронезькій, Білгородській, Смоленській і Ростовській областях.

За оцінками західних військових експертів, створення замість бригад дивізій, чисельність яких на декілька тисяч чоловік більша, може було викликано тим, що армії Західного стратегічного напрямку (1 гвардійську танкову і 20 загальновійськову) вирішено зробити значно сильнішими з ядром як мінімум із двох-трьох повноцінних дивізій.

Але ж все-таки не віриться, що створення/відтворення та посилення двох армій Збройних сил РФ на Західному стратегічному напрямку - це суто для «убезпечення від небезпеки, що надходить для Росії від НАТО/США» та «завчасної підготовки до вступу України в НАТО». Ну не будуть НАТО/США та Україна нападати на Росію! Не будуть!

Юрій Радковець, віце-президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук, генерал-лейтенант запасу. Київ.