Вісь «Мюнхен-Москва» як скалка для правлячої коаліції Німеччини

Кремль хапатиметься за будь-які важелі, що розширюють його вплив у Німеччині

Візит Хорста Зеєхофера до Москви 3-5 лютого викликав небувалий ажіотаж у колах політичних та медійних. Нібито не глава уряду Баварії, однієї з 16 федеральних земель країни, вирушив до Першопрестольної, а сама канцлер.

Утім, Зеєхофер же не просто прем'єр-міністр, нехай і однієї з найбільших, найбагатших і найвпливовіших земель ФРН. Він - один із політиків «першого ешелону»; будучи головою Християнсько-Соціального Союзу, є соратником Меркель із правлячої коаліції. І найзатятішим її критиком: ніхто інший навіть у таборі опонентів не висував главі уряду відкритих ультиматумів і, тим більше, не погрожував судовим позовом. А Зеєхофер робив це, не погодившись з її політикою відкритих дверей для біженців.

І ось в цьому, мабуть, і криється головна інтрига. У нормальних умовах візит із просування регіональних зв'язків - Баварія та Москва дуже плідно співпрацюють на двосторонній основі з 1980-х - перетворюється на політичний акт. Тим більше, що в Москві Зеєхофера прийняв сам Володимир Путін.

Сумнівно, щоб російський президент став зустрічатися з будь-яким німецьким політиком, нехай і дуже впливовим. А з Зеєхофером зустрівся. До цього, у жовтні 2015 року, він шанував у Кремлі третього партнера за коаліцією, віце-канцлера та міністра економіки, голову Соціал-Демократичної партії Німеччини Зігмара Габріеля, який хоч і не так відверто, але теж перебуває в певному протистоянні до Ангели Меркель. Обидва не тільки критикують її за незламний і негнучкий курс щодо біженців (до речі, саме Зеєхофер став ініціатором внесення України до списку країн безпечного походження), але й за непохитність у питанні антиросійських санкцій. Ну просто любо-дорого поспілкуватися з такими приємними людьми.

НЕПАРАЛЕЛЬНА ДИПЛОМАТІЯ

Візит ще на стадії підготовки було зовсім неоднозначно сприйнято в Німеччині. Багато хто в Бундестазі, причому як у коаліції, так і в опозиції, навіть намагався відрадити колегу від поїздки, говорячи про її недоречність саме в цей час і за цих обставин. Офіційному представнику уряду Штеффену Зайберту довелося навіть якось виправдовуватися, кажучи, що подібний візит для налагодження торговельних і культурних зв'язків - явище не нове, а цілком нормальне», що «канцлер Ангела Меркель мала з Хорстом Зеєхофером телефонну розмову з приводу його візиту до Москви». (До речі, уповноважений уряду ФРН з питань співпраці з Росією Гернот Ерлер вважає, що Меркель не стала коментувати цю поїздку, щоб не збільшувати і так чималий збиток, завданий Зеєхофером його "несолидарною поведінкою" і "невгамовним честолюбством").

При цьому Зайберт підкреслив, що Зеєхофер не повіз ніякого послання російському лідерові від канцлерін, оскільки та сама перебуває в постійному контакті з Володимиром Путіним, з яким регулярно обговорює всі нагальні питання, включаючи українське, а також санкційне. Сама Меркель минулого понеділка чітко заявила: спочатку Мінські домовленості, потім зняття санкцій - і ніяк не навпаки.

Баварський прем'єр санкціями не задоволений, вони б'ють по його фермерах і не тільки по них. Він неодноразово про це говорив. Правда, під градом критики останніх днів дедалі більше в примирних тонах: «Санкції Європейського Союзу є реакцією на дії Росії в Україні. Європа таким чином хоче домогтися реалізації мінських домовленостей. Незважаючи на прогрес, дещо ще належить зробити», - говорив Зеєхофер, запевняючи, що Баварія не веде ніякої «паралельної зовнішньої політики», у чому його якраз і запідозрили.

Про політику уряду стосовно Росії з урахуванням українського питання і санкцій твердив земельному прем'єру напередодні від'їзду і міністр закордонних справ країни Франк-Вальтер Штайнмаєр. Узагалі ж цікаво, що сам візитер, до компетенції якого ніяк не входить обговорення глобальних зовнішньополітичних питань, вирушаючи до Москви, заявляв, що має намір обговорити з російським президентом такі проблеми, як біженці й боротьба з причинами появи міграційних потоків, безпека в багатьох регіонах світу, протидія тероризму та виклики, що вимагають спільних дій, і впоратися з якими, за його словами, без Росії ніяк неможливо, зв'язок України і санкцій. «Ми хотіли б, щоб Росія робила конструктивний внесок, і сподіваємося отримати конкретні сигнали про готовність до співпраці», - розповів він в інтерв'ю ТАСС. Не дивно, що в Берліні незатишно почуваються у зв'язку з цим вояжем. Не те, щоб Мюнхен міг диктувати в зовнішній політиці, але все ж.

АНТИМЕРКЕЛІВСЬКУ КОАЛІЦІЮ ЗМІЦНЮЮТЬ У МОСКВІ

У Москві ж гостю були раді. І навіть якщо в ході довірчих бесід і спливали не зовсім приємні теми із серії того, що російські бомбардування навряд чи зменшують потік біженців до тієї ж Баварії, то російському споживачеві офіційної інформації все одно про це не розкажуть. Про що розповіли, так це про те, що зустріч пройшла в теплій дружній обстановці, про те, що у Росії «особливі відносини» з Баварією. Путін похвалив Зеєхофера за його «ставлення і бажання зробити все для нормалізації російсько-європейських, російсько-німецьких відносин». Баварський прем'єр зауважив, що його земля «відчуває на собі події, що відбуваються у світовій політиці, у тому числі в Сирії, в Україні» і висловив упевненість у тому, що «все це можна вирішити, лише діючи спільно, а не в конфлікті». Зеєхофер уточнив, що хоче «все це робити не проти нашого федерального уряду, а разом із ним», але відразу ж додав: «і не проти Росії, а за можливості разом із Росією». Бальзам на душу господарів зустрічі.

Для Кремля «заліки» очевидні: приїхав член правлячої коаліції, який розуміє, що антиросійські санкції б'ють по економіці Європи, який, і це найголовніше, не дуже ладнає з канцлером

Адже вже всі, здається, здогадалися, що саме у Меркель президент Путін вбачає причину чи не всіх своїх проблем, щонайменше на Європейському континенті. Саме в ній персоніфікуються для Москви ті ж кляті санкції, дивовижна стійкість ЄС, незважаючи на всі спроби розділити і володарювати. Тому будь-які контакти з тими, хто може посприяти якщо й не моментальній метаморфозі у відносинах Росії з Європою, то хоча б завершенню в 2017 році політичної кар'єри Меркель і, як сподіваються в Кремлі, поверненню після цього до business as usual, дуже вітаються.

Тож для того, щоб внести розкол в і так досить тендітну правлячу коаліцію в Німеччині та поглибити його всередині Євросоюзу, усі союзники гарні. Навіть якщо вони самі себе такими і не бачать. Як грубувато зауважив у розмові з кореспондентом Укрінформу колумніст, редактор розділу зовнішньої політики впливового німецького видання Zeit Карстен Лутхер: "якщо Зеєхофер шукає союзу з Путіним, то не тому, що баварський прем'єр-міністр готовий чи здатний був би використовувати Путіна у своїх власних цілях, а навпаки - він, як корисний ідіот, дає в руки Кремля ще один важіль використовувати вісь Мюнхен-Москва для розширення його впливу в Німеччині".

Політолог, експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер в коментарі Укрінформу більш стриманий. "Зеєхофер не тільки підриває Меркель на батьківщині, у Німеччині, але й у Москві. Він грає в ту ж гру, що й міністр економіки Габріель, який спілкувався з Путіним без погодження з Ангелою Меркель і говорив речі, які підривають її послідовний підхід", - каже Майстер. Він переконаний, що і Зеєхофер робитиме те ж саме, "він намагається реінтегруватися з Москвою, особливо у сфері бізнесу, і посилає сигнал у Москву, що німецький уряд розколоте в питанні Росії". Політолог не сумнівається, що це саме те, чого Путін хоче. «Путін тепер є частиною німецького внутрішнього дискурсу, а Меркель не лише ослаблена на фронті біженців, але й на російському фронті», - підсумовує експерт.

Відомий політолог, соціал-демократ Карстен Фойгт також поділяє думку, що російський президент намагатиметься використати цей візит для зміцнення тих сил у німецькому політикумі, які налаштовані критично стосовно нинішнього уряду, його внутрішньої політики, до курсу Меркель-Штайнмайєра, і така людина, як Зеєхофер, мала би це розуміти. «З одного боку, це правильно - підтримувати контакти з російською владою навіть у такий складний час, але в цій конкретній ситуації візит слугує цілям, які негативні для німецького уряду», - каже колишній політик та дипломат. Фойгт не сумнівається, що Путіну чудово відомі настрої в тій же партії ХСС, де багато хто закликає до «більшого розуміння російської позиції», до зняття або послаблення санкцій, і він постарається задіяти цей ресурс. Причому, як звернув увагу співрозмовник Укрінформу, йдеться про апелювання також до «деяких сегментів» як серед німецьких партій і сил лівого крила, так і певних сегментів серед правих, консервативних партій, аж до крайніх правих.

ДІВЧИНКА ЛІЗА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОПАГАНДИ

Фойгт далеко не єдиний, хто бачить перспективу активізації Москвою крайніх політичних сил. Не секрет, що РФ або підгодовує певні партії в Європі, або просто з ними взаємовигідно товаришує. Є такі сили і в Німеччині, причому деякі - відверто підтримують ідеї фашизму.

В останні дні до рук московських керівників буквально на блюдечку була піднесена прекрасна можливість ще раз електризувати російських німців - мігрантів, переселенців. Привід відомий усім, хто дивиться телевізор та читає новини. Історія з 13-річною дівчинкою Лізою з Берліна, яка різко погіршила (або, навпаки, ще більше заморозила) і так напружені донезмоги відносини між країнами. Яка втягнула в свою орбіту і політиків, і дипломатів (які вдалися до зовсім не дипломатичного пікірування), а також маси як російських емігрантів, так і екстремістів, що повернули все на свою користь і знову ж проти політики Меркель. Така удача ще недавно і не снилася московським політтехнологам, нехай радіють і дякують своїм ЗМІ.

Глава Німецького товариства з вивчення Східної Європи Рупрехт Поленц, навпаки, вельми стурбований. У раптовій стурбованості долею Росії "нашої дівчинки" (як назвав дитину, що виявилася заручником амбіцій великих дядьків, Сергій Лавров) експерт розгледів "ті ж самі аргументи, які використовувалися під час  анексії Криму, а також у середовищі російської меншини в країнах Балтії".

Не варто, звичайно, сподіватися, що РФ зможе провертати штучки, які практикує щодо колишніх союзних республік, у Німеччині. Однак розхитувати ситуацію силами десятків тисяч російських німців (або німецьких росіян) їй цілком під силу.

ЗМІ не написали, чи обговорювалося питання Лізи в ході зустрічі. Сам Зеєхофер ще напередодні візиту заявив німецькому ТБ, що цю справу «розумним чином» залагоджено після телефонної розмови глав МЗС Штайнмаєра і Лаврова. Але не виключено, що обидва співрозмовники поскаржилися на те, що нехай дівчинку і не ґвалтували жахливі близькосхідні мігранти, як розтрубив Перший канал, все одно від них одні неприємності. Зеєхоферу про проблеми, пов'язані з величезними масами мігрантів, розповідати не треба, вони майже всі потрапляють до ФРН через Баварію.

Коли писався матеріал, з'явилося пояснення прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова про те, чому ж все-таки його шеф зустрічався з прем'єр-міністром Баварії. "Його візаві, напевно, є мер Собянін, і на його запрошення він приїхав. Путін давно знає прем'єр-міністра Баварії, а головне, контактами дорожать наші підприємці. Тому, природно, Путін спілкується з тими представниками, які приїжджають до Росії, і робитиме це в майбутньому", - сказав він. У Німеччині ще чимало представників, які цілком можуть становити інтерес для Володимира Путіна. І на них він дуже розраховує.

Зеєхофер теж зробив заяву для своїх ЗМІ. Агентству dpa (під час фотосесії на Красній площі) він заявив, що в українському конфлікті Росії ще належить виконати своє "домашнє завдання", хоча і висловив надію на послаблення економічних санкцій "в осяжному майбутньому". А взагалі, на переговорах з президентом Путіним Зеєхофер зрозумів, що "світ влаштований складно" і "ще багато має бути зроблено, причому всіма сторонами".

Ольга Танасійчук, Берлін.