Джеффрі Трімбл, заст. директора Ради з питань міжнародного мовлення (США)
Я не дорікав би Україні за відключення російських ЗМІ
- Що ж, я дуже поважаю роботу Пітера Померанцева, соціолога з Лондона, який дав визначення "мілітаризація інформації". Він використав його, насамперед, для визначення того, що роблять росіяни, але також ІДІЛ та певною мірою Китай. Отже, я думаю, безумовно, можна говорити про використання інформації як зброї.
ОСОБИСТО ЗНАЮ БАГАТО РОСІЯН, ЯКІ НЕ ПІДТРИМУЮТЬ ПУТІНА
- Чи можете Ви пояснити феномен, чому частина російськомовних людей за кордоном, у тому числі тих, хто виїхав з Росії через політичні причини, досі підтримують політику Кремля?
- Я не бачив цієї статистики, тому насправді не можу відповісти на запитання. Втім, я знаю багато росіян, що живуть за кордоном, у тому числі тут, у Сполучених Штатах, які глибоко розчаровані діями Кремля та політикою їхнього (російського - ред.) уряду. Це патріотичні люди, вони вірять у Росію та багато в чому не підтримують позицію Кремля й політику Путіна, у тому числі, його зовнішню політику. Вони хочуть зовсім іншої Росії, ближчої до того, що вони бачать на прикладі західних інституцій.
- Тим не менше, сьогодні під час дискусії ваші колеги говорили, що якась частина росіян, які живуть за кордоном, все ще підтримують Путіна і його політику.
- Очевидно так, і це їхнє (вихідців із Росії - ред.) право. Вони можуть це робити, вони можуть висловлювати це під час голосувань, вони самі визначаються з вибором засобів масової інформації. Втім, на мою думку, існує багато росіян, які мають інші почуття.
КРЕМЛЬ ЕКСПЕРИМЕНТУЄ НА ЗАХІДНІЙ ДУМЦІ
- На ваш погляд, де російська пропаганда виглядає більш агресивною - в самій Росії, в пострадянських країнах, у Європі або в Америці?
- Російські ЗМІ, як ви зазначили, досягають своїх цілей на різних інформаційних ринках та різними способами. Передусім, на першому плані (пропаганди - ред.) стоять люди, які живуть усередині самої Росії, щоб забезпечити постійну підтримку політики Кремля. Цільова аудиторія номер два - це колишній радянський простір, що створює сумніви, невизначеність і недовіру до влади в цих країнах і ситуації навколо. Далі - суспільна думка Західної Європи, яка вже розділена в багатьох питаннях. Вони (росіяни - ред.) побачили дуже гарну можливість випробовувати вплив на думку в Західній Європі. Крім того, за великим рахунком, існує ще світовий інформаційний ринок, де їхній контент намагається переконати, що позиція Росії представлена і переважає по багатьох міжнародних напрямах.
- Давайте поговоримо про фахівців у російських медіа, які займаються створенням агресивної пропаганди та брехні в російських ЗМІ. Чи можна вважати таких людей професійними журналістами?
- Я думаю, безперечно, в Росії все ще існує багато професійних журналістів, яких я дійсно назвав би професіоналами. Це не якась об'єднана певним чином група людей. Втім, упродовж історії всієї журналістики, всієї сучасної історії, й історії дійсно пропаганди були люди, які спотворювали правду та факти, щоб підтримати конкретну позицію. І я думаю, що ці люди, за великим рахунком, здебільшого належать до тих, хто заправляє російськими ЗМІ сьогодні, але не всіма.
Найефективніший спосіб боротьби з пропагандою - це правда. Найгірший спосіб - ще більша брехня
УКРАЇНА МАЄ САМА ВИРІШУВАТИ, ЯК ЗАХИЩАТИ СВІЙ МЕДІА-ПРОСТІР
- Під час сьогоднішньої дискусії Ви сказали, що заборона російських ЗМІ в Україні є помилковим рішенням...
- Тут я хотів би уточнити. Україна має приймати власні рішення щодо своїх дій та внутрішнього медіа-середовища, базуючись на умовах, у яких вона перебуває. Це - повною мірою рішення для українського народу. Я просто кажу як журналіст, як людина, що присвятила себе свободі інформації на принципових позиціях, я підтримую свободу інформації. Але знову ж таки, я в жодному разі не маю намірів нав'язувати цю точку зору Україні чи будь-якій іншій країні. Це має бути рішенням народу, виходячи з обставин, у яких він опинився.
- Тож, який найбільш ефективний спосіб протистояння російській пропаганді?
- Найефективніший спосіб боротьби з пропагандою - це правда. Найгірший спосіб - ще більша брехня. І з часом, не за одну ніч, а з часом люди усвідомлять різницю між правдою і брехнею, і зрештою оберуть правду, як це було впродовж 70-річної історії Міжнародного мовлення США, в тому числі в часи "холодної війни". Це бачення (правди - ред.) у кінцевому підсумку взяло гору, і люди почали розуміти, що існує інший спосіб поглянути на речі, ніж той, який вони отримували зі своїх ЗМІ.
- Як відомо, уряд США і Наглядова рада з питань міжнародного мовлення вже давно працюють на цьому напрямі. Як це відбувається в ситуації з Україною?
- У випадку з Україною наш контент з "Голосу Америки" і Радіо "Вільна Європа" присутній у 120-ти засобах масової інформації, чим ми дуже пишаємося. Ми покриваємо міжнародні новини, події в Америці і, що також дуже важливо, ми робимо українські новини, оскільки, як сторонні спостерігачі, маємо інший погляд на речі, які, на нашу думку, є важливими для українського народу. Отже, ми продовжуємо спрямовувати наші ресурси й щодо проблеми корупції, бо це, як ви знаєте, дуже важливі питання для розвитку громадянського суспільства в Україні.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.