Тетяна Морозова, автор першої докторської дисертації про поліграф

За новим законопроектом - чим вище посада, тим більше шансів уникнути поліграфа

- Фахово змогла б прокоментувати, якщо мала б доступ до інформації. Я читала про цю ситуацію лише у соцмережах, тому можу розмірковувати тільки гіпотетично. Перше питання, яке спадає мені на думку як пересічній громадянці - чи проходила ця людина так зване «вхідне тестування» на поліграфі? Може він те тестування і не проходив, тоді виникає питання - чому не проходив? Якщо ж проходив, то які питання йому задавали і чому задавали саме ці питання? Якою інформацією володів спеціаліст, коли готував тести?

Взагалі, суспільство повинне бути дуже прискіпливим, коли йому кажуть, що хтось пройшов поліграф. Сам факт тестування по нейтральних питаннях ні про що не говорить.

Йдемо далі. В законі нічого не сказано про обов'язковість поліграфних перевірок при підвищенні на посаді (включенні в резерв на висунення), при переміщенні, у випадку проведення службового розслідування. Тобто, пройшов поліграф у 17 років при вступі у поліцейський виш, а потім служи собі без поліграфних проблем... У Інструкції від 2004 р., до якої я доклала руку, - посміхається, -  така можливість була передбачена. Нею повною мірою скористалося керівництво міліції після Революції Гідності. Пам'ятаєте, накази про обов'язкове тестування працівників міліції Донецької та Луганської області. Тестували й ВБНОН (відділ по боротьбі із незаконним обігом наркотиків), в тому числі на підставі цих тестувань приймалися конструктивні рішення, спрямовані на очищення правоохоронної системи у загрозливий для держави період. Однак, після введення цього Закону, такої можливості вже не буде. Не матиме права міністр дати наказ про проведення поліграфної перевірки діючих працівників поліції - тестувати можна буде тільки кандидатів на службу в поліцію. Отакий «прогрес»...

Наші колеги з Північної Америки на одній із останніх конференцій зазначали, що у них «федерали» зобов'язані проходити поліграф на найпершу вимогу. Відмова рівнозначна відстороненню (звільненню) з посади. Людина, яка живе за кошти платників податків, має вибір - довести лояльність, невинуватість через поліграф, чи не травмувати свою психіку необхідністю відповідати на незручні питання, і піти зі служби, звільнивши місце для людини, якій нічого приховувати від суспільства. 

У поданому законопроекті нічого не сказано, що ж буде, якщо людина не пройде поліграф, або відмовиться від його проходження. Нічого? Ну тоді навіщо цей закон?

- У пропонованому законопроекті є цікава стаття. Вона пише, що за умови, якщо особа, яка проходить опитування (дослідження) на поліграфі не володіє державною мовою, то в обов'язковому порядку залучається перекладач.  

- Пункт дуже цікавий, бо він однозначно нанесе шкоду тестуванням в оперативно-розшуковому та контррозвідувальному напрямках.

Тобто поліграфолог зачитує питання державною мовою, перекладач перекладає питання, поліграфолог фіксує реакцію організму на це питання. Якщо людина розуміє українську мову, але вимагає провести тестування російською, то вона реально чує питання двічі... Причому, реакція зніматиметься після другого задавання питання, коли значуща реакція вже завершилася. «Добро пожаловать», шпигуни, зрадники, сепаратисти і співчуваючі на тестування! Головне - вимагайте перекладача.

- Є пункт, який каже, що опитувана (досліджувана) особа має право брати участь в редагуванні питань тестування до повного узгодження з поліграфологом їх сутності.

- Оригінально. Передбачаємо, що поліграфологи України стануть першими і єдиними у світі, які зустрінуться із протидією шляхом уточнення питань. І тут уже хто кого переможе (виснажить) - поліграфолог обстежуваного, чи обстежуваний поліграфолога... Питань у тестах багато, і всі вони можуть виявитися для опитуваного суперечливими та такими, що потребують узгодження. Наприклад - я сиджу у кріслі, чи на стільці? Виглядає як крісло, але ж це стілець? І так далі...

ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ НЕ ПОВИНЕН МАТИ ПРАВА ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПОЛІГРАФУ 

- А яка ситуація із тестуванням держслужбовців?

- За пропонованим законопроектом, держслужбовців можна тестувати лише перед підвищенням. Перед прийняттям на держслужбу - ні. 

Поліграфологи вважають, що у даному випадку Закон «захищає», насамперед, людей, які одразу приходять у держслужбу на високу посаду, як правило - політики з партії-переможця або їхні протеже. Вони по посадах не переміщаються, зі зміною коаліції, переформатуванням уряду йтимуть з посади, так ніколи і не «травмувавши» свою психіку поліграфом... 

А взагалі, у відношенні всіх інших, правильним буде таке твердження - прийшов на службу і «корупціонуй» собі на здоров'я, поки не забажаєш підвищення. А от тут уже обирай - або сиди на старій посаді і «стрижи купони», або ризикни і йди на поліграф. 

Тут слушно нагадати історію одного із останніх перебіжчиків зі Служби зовнішньої розвідки РФ, який, будучи у відпустці, втік до США із папками з особовими справами російських шпигунів, що десятки років успішно «працювали» в Америці.  Перед втечею йому неодноразово наполегливо пропонували йти на підвищення, однак він категорично відмовлявся, кажучи, що і на цій посаді може принести багато користі, звик, не може покинути колектив і т.д. Викручувався як міг, адже, згідно з інструкціями, мав перед підвищенням пройти поліграф. Дужа гарна інструкція, мабуть над нею хтось непогано попрацював...

- Як по-вашому, поліграфні дослідження виправдовують очікування? Вони, проводяться, наприклад, в армії? В прокуратурі?

- Поліграфні дослідження проводяться в Збройних силах. Ми в ЗМІ мали можливість читати висновки спеціалістів, опубліковані паном Бірюковим. Так от - і питання підібрані правильно та чесно, і висновки зрозумілі. Я бачила їх поліграфологів на професійних конференціях. Складають позитивне враження. Вони, до речі, створили свою відомчу Інструкцію.

Стосовно прокуратури - то там також є зацікавленість щодо роботи поліграфологів. Прокурори багато працювали із залученими спеціалістами в напрямку розкриття та розслідування тяжких злочинів. Я знаю, що вони нещодавно провчили свого спеціаліста і планують провчити ще інших. До слова, в законопроекті стосовно прокурорів вказано, що «Прокурор зобов'язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності, і в тому числі з використанням поліграфа». Однак, таємно перевірку з використанням поліграфа провести неможливо: неможливо таємно прикріпити датчики, неможливо таємно задати питання. Перевірка на поліграфі завжди гласна. Тобто, виконати норму такого закону не представляється можливим.

- Я читала пояснювальну записку до законопроекту. Там сказано, що впродовж 2000-2006 років було проведено 1757 опитувань осіб на поліграфі, у тому числі 1020 - під час проведення оперативно-розшукових заходів і 737 - для вирішення питань кадрового забезпечення. Й зокрема, встановлено причетність близько 230 осіб до вчинення понад 120 злочинів. Тобто, ми маємо досвід проведення перевірок?

- Звісно. Я хотіла би сказати, що першим, ще у 1997 році, для розвитку поліграфології багато зробив тодішній очільник міліції Криму Геннадій Москаль. Завдяки йому, навчання роботи на поліграфі пройшла група спеціалістів із числа міліціонерів, які потім надавали значну допомогу при розкритті та розслідуванні злочинів бандитських угрупувань, що діяли на півострові. Їхні результати надихнули інших.

Будучи Міністром МВС, Юрій Луценко створив умови для навчання 30 (!) поліграфологів із числа міліціонерів, всім їм закупили прилади, і вони успішно працювали, розкривали злочини. 

У Національні академії внутрішніх справ в лабораторії психологічного забезпечення діяльності ОВС була створена могутня науково-методична школа, в тому числі із залученими спеціалістами. На базі цієї лабораторії, до речі, вони і здійснили ті тестування, про які ви згадували. Там була написана Інструкція щодо використання поліграфа у кадровій роботі ОВС, видано низку навчальних посібників і підручник. Цікаво, що вся ця робота, в тому числі поліграфні перевірки, згадані Вами, здійснювалися спеціалістами, які провчилися власним коштом і працювали на власних приладах, керуючись виключно патріотичними почуттями і науково-практичним інтересом. 

Згодом, на базі цих напрацювань, вже в Національній академії СБУ в 2010 році була захищена перша в Україні докторська дисертація з питань використання поліграфа, підготовлена програма підготовки спеціалістів-поліграфологів і одержана ліцензія МОН України на здійснення такого навчання, введено в Класифікатор професій спеціальність «експерт-поліграфолог». 

- Але у нас нема закону про поліграф. 

- Відсутність Закону не є підставою для його створення. Україна є лідером в Європі із кількості законів, нормативних документів, однак це досі не зробило її досконало правовою державою. Кількість не перейшла в якість. Використання поліграфа не суперечить жодному існуючому Закону, а за інструкціями з використання поліграфа, які проведені через Мін'юст, наші поліграфологи, напевно, перші в державі і Європі. До речі, в пояснювальній записці до законопроекту його розробники самі вказують, що поліграф використовують у 100 країнах, а Закон про його використання є лише у двох країнах - Молдові і Литві... 

- Супровідні документи пишуть, що закон повинен «убезпечити українське суспільство від нав'язливого бажання деяких роботодавців перевірити співробітників на «детекторі брехні» та встановити морально-етичні межі, які не може переступати ця процедура тестування осіб». 

- Знаєте, мені здається, що це дуже велике перебільшення. Поліграфні перевірки коштують грошей, а наші роботодавці не відрізняються марнотратністю... До речі, а як бути із забезпеченням прав працівників, котрі хочуть довести, що вони не причетні до вчинення якогось проступку? А таких у розслідуваннях до 80%.

Морально-етичні межі переступати не можна. Поліграфологи знають це, напевно, краще за інших. Тому поліграфологи і вважають, що тестування на подружню зраду не варто проводити під камерами. Експертизи - треба. А сімейні питання, які стосуються всіх сфер супружного життя, в тому числі інтимної, - не варто. Однак розробники законопроекту вважають, що тестувати треба тільки під камерами, не залишаючи вибору навіть для замовника і обстежуваного.

- У законопроекті вказується, що він створений, у тому числі, з метою організації належних умов для ввозу та продажу поліграфів провідних закордонних виробників. Що ви можете сказати з цього приводу?

- Скажу, що в Україні є кілька сотень поліграфологів, і у всіх них є поліграф. Причому, наш український прилад «Рубікон» створений зовсім недавно. До цього часу всі працювали на приладах іноземного виробництва. У нас є два офіційних дилери американських поліграфів - «Аксітон» і «Лафайєт». Проблем нема, привозь, продавай, плати податки. 

- Що ви можете сказати стосовно того, що, як вказано в законопроекті, у нашій країні майже відсутній контроль суб'єктів, які надають послуги громадянам з використанням поліграфа. 

- Є контроль спеціалістів з боку їхніх керівників, волонтерів. Є контроль громадськості, яка в ЗМІ і соціальних мережах миттєво реагує на результати роботи поліграфологів. Є прокуратура, поліція, суд. Є дві громадські організації спеціалістів-поліграфологів. Одна з них, до речі, прорекламована у законопроекті, а друга - чомусь ні. Ну то я, з вашого дозволу, встановлю справедливість - у нас є Всеукраїнська асоціація поліграфологів, яку очолює розробник першого вітчизняного поліграфа «Рубікон» - Дубровський Олексій Євгенович. Так що контроль є.

Загалом, підбиваючи підсумки, хочу подякувати всім активним громадянам, які сприяють роботі відомчих спеціалістів своєю критикою. Насправді, ви всі і є контролерами для керівників, а вони вже, в свою чергу, - для підлеглих спеціалістів. Спеціалісти також люди, але, повірте, здійснювати ефективний тиск на спеціаліста неможливо, якщо громадськість пильно стежить за результатами його роботи. Ваша активність - їхній захист і передумова неупередженості.

Лана Самохвалова, Київ