Зустріч «нормандської четвірки» у Парижі: чого чекати?

Відбудеться прорив чи сторони обмежаться констатацією досягнутого у рамках «мінських домовленостей? 

Зустріч "нормандської четвірки" на рівні глав МЗС відбудеться у Парижі 3 березня. Чи стане вона ключовою, де будуть засвідчені певні успіхи, чи наступною черговою, на якій сторони лише висловлять свої позиції, міркування чи застереження, незабаром дізнаємося. На сьогодні учасники переговорного процесу вже озвучили наміри, яких планують домагатися.

ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ: СПОЧАТКУ БЕЗПЕКА, А ПОТІМ ВСЕ ІНШЕ

Українська сторона винесе на обговорення три ключові блоки питань. За словами глави зовнішньополітичного відомства України Павла Клімкіна, це по-преше, питання з безпеки; друге - обмін заручниками, зокрема полоненими, на Донбасі й політичними заручниками в Криму та Росії; третє - вибори на Донбасі.

Чітку та аргументовану позицію України щодо пріоритетності визначених на переговорах завдань виклав представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний.

«Ні про які вибори, поки не забезпечено безпеку, говорити неможливо. Згідно з мінськими домовленостями тема виборів стоїть лише третім пунктом після розв'язання безпекових питань та звільнення полонених. Ми готові до діалогу. Припиняються обстріли, насичення зброєю цієї території, звільняються люди, а вже потім говоримо про політичні питання. Головне - донести цю тему до Європи, США. Це ж не Україна не допускає представників ОБСЄ до гуманітарного вантажу?! Україна діє конструктивно і послідовно! Скоро рік, як має бути збільшена місія ОБСЄ. Чому не збільшена? РФ не допускає", - зазначив Безсмертний.

Він переконаний, що в "Парижі треба обговорювати в першу чергу тему насичення Донбасу зброєю з боку РФ. В Парижі Україна має кричати: треба перекрити постачання зброї". У цьому контексті Безсмертний готовий надати покроковий план щодо забезпечення реалізації безпекової складової. Але, на його думку, інша сторона це категорично не сприймає. "Ми пропонуємо, щоб у момент забезпечення безпеки безпековий компонент моніторився одразу трьома учасниками на пропорційній основі. Скажімо, якщо мова йде про елементарний громадський порядок, то патруль складається: 2 представники української поліції, 2 представники місцевої громади, 2 представники поліцейського контингенту ОБСЄ. Позиція противної сторони - категорично "ні", - зазначив він.

ШТАЙНМАЄР ХОЧЕ КОМПРОМІСІВ ПО ВИБОРАХ НА ДОНБАСІ

Водночас міністр закордонних справ Німеччини Вальтер Штайнмаєр вкотре заявив, що наступним кроком у роботі "Нормандської четвірки" має стати досягнення угоди щодо прийняття в Україні законодавства про вибори на Донбасі.

З такою заявою він виступив у вівторок на слуханнях Гельсінської комісії в Конгресі США у якості голови ОБСЄ в 2016 році.

"Зараз ми (представники формату "Нормандської четвірки" – ред.) обговорюємо наступний крок. За послідовністю Мінської угоди, наступне, що має бути зроблено зараз – це домовленість про нове виборче законодавство, яке організовуватиме вибори на сході України", - наголосив Штайнмаєр.

На його переконання, це дозволить створити "нову легітимність" на Донбасі, але додав, що досі в цьому питанні існують великі прогалини, які треба долати. Проте, навіть при цьому суттєвому застереженні очільник німецького МЗС, розраховує, що вибори на Донбасі відбудуться в першій половині 2016 року. «Ми постараємося досягти якогось прогресу, особливо в питанні ситуації з безпекою, і обговорити нове виборче право для східної України, для Донбасу, що є основною умовою для проведення виборів, які мають відбутися в першій половині цього року», - заявив Штайнмаєр  журналістам після закінчення засідання Радбезу ООН, де представив програму Організації з безпеки і співпраці в Європі на 2016 рік - рік головування в ній ФРН. 

Під час візиту до Вашингтона Штайнмаєр чітко дав зрозуміти, що на переговорах у Парижі тема виборів та пошуку компромісу з ухвалення виборчого закону буде однією з головних. "Нам потрібні компроміси в ухваленні закону про вибори, який є передумовою для можливості проведення виборів на сході України", - зазначив він. За словами керівника зовнішньополітичного відомства ФРН, це будуть основні питання, які глави МЗС «нормандського формату» обговорять у Парижі. 

РОМАН БЕЗСМЕРТНИЙ: У ТИХ, ХТО ВКИДАЄ ТЕМУ ВИБОРІВ, ХОЧЕТЬСЯ СПИТАТИ: «РОЗУМ, ДЕ ТИ?» 

За відсутності досягнення повного перемир’я, звільнення усіх полонених і забезпечення безпекової стабільності виникає просте запитання, як можна так швидко провести вибори, при чому - навіть без обговорення самого закону. Представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний зазначає, що на переговорах тема закону про вибори навіть не піднімалася: "До нинішнього моменту в Мінську обговорювали лише модальності виборів, а не закон про вибори». Безсмертний сказав, що йому хочеться запитати тих, хто при сьогоднішній кризі вкидає тему виборів: "Розуме, де ти?". Адже, на його переконання, це тільки посилить політичну кризу, ще більше збурить суспільство. «Люди цього не зрозуміють. Як тільки запуститься тема закону про вибори, підніметься тема амністії. За півроку неможливо провести вибори на окупованій території. Візьміть хоча б тему реєєстру виборців, його немає. За ці два роки хтось народився, хтось досяг 18 років, хтось помер, виїхав. Реєстру немає. Аби його скласти треба час", - резюмував Безсмертний. 

ЗАЯВА ПРО НЕОБОВ`ЯЗКОВІСТЬ ПРИВ`ЯЗКИ ВИБОРІВ ДО БЕЗПЕКИ – «ВАЖКИЙ НІМЕЦЬКИЙ  ГУМОР».

Політолог Віктор Небоженко переконаний, що для "нормандської четвірки" важлива європейська безпека, а не вибори на Донбасі, і тому основним питанням порядку денного зустрічі у Парижі буде вплив конфлікту на сході України на європейську безпеку, а не вирішення проблеми світоустрою Донбасу шляхом виборів.

"Захід зацікавлений не в нашій демократії, а в тому, аби конфлікт на сході нашої країни був максимально безпечним для Європи. Європа зрозуміла, що він буде довгим, що Росія не відступить, тому головним питанням буде проблема європейської безпеки, а не світоустрою Донбасу, оскільки безпека не включає легалізацію сепаратистських бандформувань на території України",  - сказав Небоженко в ексклюзивному коментарі Укрінформу.

Він додав, що від зустрічі "нормандської четвірки" не варто чекати прориву, але якщо його прогноз порядку денного підтвердиться, то це теж дуже важливо для України, оскільки збігається з нашою позицією. "Ми можемо чекати, що мова піде про створення серйозних моніторингових структур, що дозволяють фіксувати будь-які порушення, тобто, про прозорість, заморожування якихось процесів, а найголовніше - припинення вогню і загибелі людей", - наголосив Небоженко.

На думку політолога, сама поява нормандського формату свідчить про усвідомлення європейською дипломатією неефективності Мінського процесу.

"Нормандська четвірка" ховає неефективний Мінський переговорний процес. Це дуже важливо. Поява "нормандської четвірки", мовою дипломатів, говорить про те, що від України вже не вимагатимуть змін у Конституцію, а мова йтиме про формування якоїсь зовнішньої системи безпеки в зоні АТО. А це вже трішки інші претензії, і це дуже добре", - вважає Небоженко.

Коментуючи заяву міністра закордонних справ ФРН про те, що недотримання бойовиками безпеки не повинне виправдовувати відсутність підготовки до виборів на Донбасі, політолог зазначив, що це "важкий німецький гумор".

"У Європі всі прекрасно розуміють, на чиєму боці Штайнмаєр, тому для них немає нічого дивного в тому, що він озвучує позицію Кремля. Але, незважаючи на глибоке дипломатичне мистецтво Штайнмаєра, все ж у Німеччині рішення приймає канцлер, а не міністр закордонних справ, а Меркель не заявляла про те, що спочатку вибори, а потім безпека, вона сказала навпаки", - акцентував Небоженко.

Підсумовуючи, політолог висловив думку, що "великі країни" повинні перебрати на себе ті рішення, які вони повинні виконувати в рамках Будапештського меморандуму про гарантію безпеки України. "Ми два роки тому про це говорили, просто вони зараз це почали", - зазначив Небоженко.

ФРАНЦІЯ, НІМЕЧЧИНА І США ВИМАГАТИМУТЬ ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ

Виступаючи у понеділок перед членами Радбезу ООН у Нью-Йорку в якості голови Організації з безпеки та співпраці у Європі, глава МЗС Німеччини заявив: "Разом з нашими французькими колегами ми, як і раніше, схильні до підтримки Мінського процесу в "нормандському форматі", і я розраховую на підтримку Ради Безпеки у зв'язку з цим".

Міністр знову нагадав про неоціненну допомогу ОБСЄ в українському конфлікті й те, що без спеціальної моніторингової місії сторони не досягли б прогресу, який ми спостерігаємо у військовій деескалації та вилученні зброї. Одночасно він висловив серйозну заклопотаність тривалими порушеннями режиму припинення вогню і обмеженням доступу для СММ.

Постійний представник Франції при ООН Франсуа Делаттр, виступаючи в дебатах після промови Штайнмаєра, також підтвердив, що, окрім питань перемир'я, в Парижі розглядатимуться й «інші заходи, передбачені Мінськими угодами, зокрема, конституційна реформа, децентралізація і спеціальне виборче законодавство для Донбасу». Саму зустріч «нормандської четвірки» дипломат з Франції назвав «найважливішим моментом у посередницьких зусиллях у врегулюванні конфлікту». 

За словами Делаттра, врегулювання української кризи – «пріоритет для Франції», і вона сповнена рішучості продовжувати зусилля в «нормандському форматі» щодо повного виконання Мінських домовленостей, що є єдино можливими рамками для мирного врегулювання цього конфлікту. Постпред також підкреслив, що метою Парижа в перспективі залишається повернення України в міжнародно визнані кордони, що означає відновлення контролю над Кримом. 

Тезу про те, що реалізація Мінських домовленостей - це єдиний шлях до стійкого політичного рішення, а їх невиконання підірве довіру до всього процесу, озвучили за підсумками переговорів у Вашингтоні глава МЗС США Джон Керрі і його німецький колега. Вони також заявили, що наполягають на рішучих кроках у виконанні Мінських домовленостей вже в найближчі тижні.

«Готовність усіх сторін конфлікту до реалізації реальних кроків дуже обмежена. Якщо вже в найближчі тижні такі кроки не будуть зроблені, доведеться визнати, що мінський процес провалився», - сказав Штайнмаєр. Він закликав не допустити такого, наголосивши, що «процес імплементації - це питання довіри», і нагадав, що обидві сторони конфлікту визнають домовленості «Мінська-2» основоположним документом врегулювання.

Держсекретар Керрі зі свого боку заявив, що обидві сторони - не лише Росія, але і влада в Києві - «мають показати зусилля». При цьому, від Росії потрібно, щоб вона гарантувала, що сепаратисти виконуватимуть свою частину домовленостей.

ЕКСПЕРТ СЮЗАН СТЮАРТ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ЗМІНИ ТАКТИКИ ПЕРЕГОВОРІВ

Оцінюючи можливість зміни кроків Києва і Москви в рамках «мінських домовленостей», експерт фонду «Наука і політика» Німецького інституту міжнародної політики і безпеки Сюзан Стюарт вважає, що ситуація може змінитися, але не скоро.

Сюзан Стюарт, яка щойно завершила чергове дослідження по Мінських угодах і збирається відвідати Україну, зазначила, зокрема: «Не можна виключати того, що одна зі сторін або відразу обидві (Україна і Росія) змінять свої розрахунки в якийсь момент. Проте, цього точно не станеться до «нормандської зустрічі».

Вона не думає, що від майбутньої зустрічі міністрів «нормандського формату» варто чекати якихось проривів. Навряд чи, на думку експерта, в найближчому майбутньому і Росія, і Україна робитимуть «істотно більше» в рамках Мінська, ніж вони роблять зараз. Росія не зацікавлена в тому, аби дозволити зробити окуповані території більш відкритими, у тому числі для спостерігачів ОБСЄ. Замість цього вона вважає за краще робити акцент на зобов'язаннях України у Мінських домовленостях. Українські керівники, у свою чергу, не мають підтримки великої частини еліти і населення для подальшого виконання Мінських угод. Принаймні, доти, поки Росія і сепаратисти не зроблять більшого для забезпечення безпеки на окупованих територіях. «Таким чином, ми зараз у безвиході», - констатує Стюарт.

Німеччина і Франція чинять тиск на Україну і Росію у питанні просування мінського процесу. Це особливо важливо для Німеччини як нинішнього голови ОБСЄ. Крім того, і Берлін, і Париж «хотіли б досягти деякого пункту, який став би виправданням для зняття деяких санкцій ЄС проти Росії», - вважає Стюарт.

Росія, на її думку, спочатку спробує добитися відміни санкцій без демонстрації гнучкості. Але якщо побачить, що це не спрацьовує, тобто якщо влітку санкції знов будуть продовжені, Москва може змінити тактику і стати більш готовою до компромісів за деякими пунктами. Поведінка Кремля залежить, до того ж, і від інших чинників, таких як ціни на нафту і розвиток подій у Сирії.

В Україні ж багато залежатиме від результату нинішньої внутрішньополітичної боротьби. Хоча, уточнює Стюарт, прихід більш орієнтованої на реформи команди не обов'язково внесе корективи у ставлення до Мінських домовленостей. Більше того, це може навіть ускладнити процес отримання необхідних голосів при ухваленні необхідних законів. «Але важливо пам'ятати, що відмова від Мінських угод навряд чи призведе до появи кращих і більш працюючих домовленостей. Крім того, це може поставити під питання санкції ЄС проти Росії, які зараз зв'язали з повним виконанням Мінських домовленостей», - попереджає вона.

На думку аналітика, до того, як переходити до «суперечливіших політичних пунктів» мінського пакету, треба концентруватися на перших 7-и або 8-и з тим, аби створити «безпечнішу і гуманнішу ситуацію» на окупованих територіях Донбасу. Обидві сторони - Україна з одного боку і Росія з сепаратистами з іншого - повинні зробити свій внесок до того, аби перемир'я дотримувалося, і відбувався обмін полоненими. Росія повинна використовувати свій вплив на сепаратистів з тим, аби ті дозволили спостерігачам ОБСЄ потрапити у всі точки. Також в рамках контактної групи під егідою ОБСЄ повинна вестися дискусія про те, які групи потраплять під амністію. І нарешті, обидві сторони повинні збільшити зусилля для поліпшення гуманітарної ситуації шляхом спрощення доступу до логістичних центрів, створених Києвом. Росія і сепаратисти зобов'язані дати постійний доступ на територію міжнародним гуманітарним організаціям. «Лише помітні успіхи по цих позиціях можуть створити передумови для того, щоб говорити про виконання завершуючих пунктів, тих, які стосуються конституційних змін, проведення виборів і встановлення контролю над кордоном», - резюмує Сюзан Стюарт.

МЗС НІМЕЧЧИНИ: НАЗВАТИ ТОЧНУ ДАТУ ВИБОРІВ НЕМОЖЛИВО 

2 березня, напередодні зустрічі у Парижі, МЗС Німеччини озвучило свою чергову позицію щодо виборів на Донбасі.

Її суть зводиться до того, що Берлін поки що не береться називати дату голосування. Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер заявив, зокрема: «Чим швидше пройдуть вибори, тим краще буде для Мінського процесу». Проте, відзначив він, «назвати точну дату виборів, поки немає деталей відповідного закону, не кажучи вже про забезпечення безпеки для проведення таких виборів, неможливо».

ГОЛОВУЮЧИЙ В ОБСЄ БЕРЛІН НАЦІЛИВСЯ НА ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНОГО ПРОГРЕСУ В РЕАЛІЗАЦІЇ МІНСЬКИХ УГОД 

На переговорах міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки», запланованих на четвер 3 березня в Парижі, західні партнери наполягатимуть, аби Україна вже найближчим часом прийняла закон про місцеві вибори в окремих районах Донецької й Луганської областей.

Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив політолог, голова правління East European Security Research Initiative Максим Хилько.

«Україні на цих переговорах потрібно бути готовою до дуже складної розмови, тому що відповідно до заяви німецького міністра (міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра. - Ред.), очевидно, що, головуючий в ОБСЄ Берлін націлився на досягнення певного прогресу в реалізації Мінських угод - мається на увазі прийняття закону про проведення виборів на Донбасі... Україну спонукатимуть прийняти закон про проведення виборів уже найближчим часом», - сказав він.

Водночас експерт не виключив, що при цьому Києву пропонуватимуть певний компроміс. За його словами, компроміс може полягати в тому, що Росія не дуже наполягатиме на «особливих вимогах» до тексту самого закону.

«Ми розуміємо, що Москві не так важливо, у принципі, який буде текст цього закону про вибори, головне, щоб він формально з'явився і з'явилася формальна підстава у контрольованих Кремлем сепаратистів провести вибори», - пояснив Хилько, додавши, що сумнівається у дотриманні сепаратистами вимог закону в разі його прийняття.

Політолог переконаний, що Москва визнає вибори на Донбасі легітимними, а от чи зробить те саме Захід, залежатиме від того, наскільки Європа хотітиме продемонструвати прогрес у виконанні Мінських угод і зняти санкції з Росії.

«Україні потрібно буде максимально відстояти свою позицію. Якщо не вдасться уникнути необхідності прийняття закону про вибори ще до встановлення миру, то тоді принаймні потрібно максимально чітко прописати в домовленості про текст такого закону передумови проведення виборів. Туди потрібно записати і припинення вогню, і діяльність місії ОБСЄ по всій території Донбасу, включаючи кордон, і відповідність цих виборів українському законодавству, включаючи участь українських партій, питань про голосування переселенців, діяльність українських ЗМІ тощо», - підкреслив експерт.

На думку Хилька, Європа так наполягає на прийнятті закону про вибори на Донбасі з двох причин: по-перше, він стане ще одним важелем, аби вимагати від РФ виконання її частини домовленостей, а по-друге, надасть європейським політикам аргументи для обгрунтування  перед своїми виборцями, чому необхідно продовжувати санкції проти Росії.

ФЕСЕНКО: МИ НЕ МОЖЕМО БУТИ ГНУЧКИМИ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ

Україна не повинна бути гнучкою в односторонньому порядку у питанні виборів на Донбасі під час зустрічі "Нормандської четвірки", яка відбудеться 3 березня в Парижі.

Таку позицію в коментарі кореспондентові Укрінформу озвучив політолог, керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Ми не можемо бути гнучкими в односторонньому порядку. Наша позиція має бути принциповою, а не гнучкою. Якщо ми будемо гнучкими в односторонньому порядку, то ми будемо програвати", - сказав Фесенко.

Так, за його словами, наразі є низка принципових позицій, так звана "червона лінія", за яку не варто переступати. Зокрема, припинення військових дій, реальне відведення важкої зброї та обмін заручниками. "А питання виборів має вирішуватися лише у зв'язку з виведенням іноземних найманців із зони конфлікту і з покроковою передачею контролю над кордоном у підпорядкування України", - зауважив політолог.

При цьому Фесенко підкреслив, що у виборчому процесі на Донбасі мають брати участь українські політичні партії, вимушені переселенці -  як виборці чи кандидати, а також має бути забезпечена діяльність українських ЗМІ.

"Якщо не буде виконання цих принципових позицій, то для нас ці вибори втрачають будь-який сенс. Ми не можемо йти на поступки тільки заради виборів. Вони не є для нас самоціллю. Для нас ціллю є повернення цих територій у склад України", - наголосив він.

Водночас Фесенко зізнався, що не очікує від завтрашньої зустрічі "Нормандської четвірки" прориву: ця зустріч, скоріше за все, "має сприяти реанімації переговорного процесу". Головною проблемою на переговорах залишатиметься реальне перемир'я на Донбасі, оскільки всі інші питання без припинення військових дій не мають сенсу.

"Щодо виборів ситуація ще гірша. За свідченнями Романа Безсмертного, на сьогодні немає реальних спроб знайти компроміс: і сепаратисти і російська сторона висувають ультиматуми і вимагають односторонніх поступок від української сторони. Тому я на даний момент не очікую якогось прориву від цієї зустрічі "Нормандської четвірки". Торік на таких зустрічах було досягнуто лише одного конкретного результату, який було реалізовано, і то з п'ятої спроби - це домовленість про відведення зброї середнього калібру", - констатував політолог.

Нагадаємо, нормандський формат - тип зустрічей у чотиристоронньому форматі: Україна-Німеччина-Франція-Росія щодо мирного врегулювання збройного конфлікту на сході України, розв'язаного Росією у 2014 році. Започаткований 6 червня 2014 року у ході зустрічі глав чотирьох держав у Нормандії (Франція) у рамках відзначення 70-ї річниці висадки союзницьких військ в Нормандії у роки Другої Світової війни.

У Нормандському форматі відбулось чотири зустрічі перших осіб України (П.Порошенко), Німеччини (А.Меркель), Франції (Ф.Олланд), Росії (В.Путін), починаючи з червня 2014 року. Ще одна зустріч у серпні 2015 року пройшла без участі російського президента. Водночас, у Нормандському форматі переговори продовжуються під час телефонних розмов.

Нормандський формат передбачає також окремі зустрічі міністрів закордонних справ чотирьох країн без участі глав держав Нормандської четвірки. Всього пройшло 10 таких зустрічей.

Останній саміт у Нормандському форматі на рівні міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії відбувся 13 лютого 2016 року на Мюнхенській конференції з безпеки. Тоді Францію представляв політдиректор МЗС Франції Ніколя де Рів'єр. На цій зустрічі вперше заговорили про Крим, розширивши таким чином спектр питань Нормандії. До того Нормандські переговори стосувалися виключно тематики Донбасу, спрямованої на мирне врегулювання кризової ситуації в східній Україні на базі Мінської угоди, з урахуванням стійкого політичного процесу.

Ольга Танасійчук, Берлін; Надія Юрченко, Олена Литвиненко, Ірина Демура, Київ