Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України
Чи є резони для відкладення безвізового режиму? Ми виконали майже все
- Головним завданням, яке ми ставили перед собою, є донесення інформації з «перших вуст». Це дуже важливо для тих, хто формує позицію Франції. Наприклад, під час зустрічі з Державним секретарем Франції з європейських питань Арлемом Дезіром стало зрозуміло, що він не володів останньою інформацією щодо останніх рішень в Україні. Зокрема, про те, що Верховна Рада ухвалила необхідні закони під час останнього засідання на минулому тижні, що питання офісу з повернення активів вирішено, що питання, пов'язане з арештами і конфіскацією майна, повністю вирішено в рамках законодавства Європейського Союзу. Зняті всі зауваження і проблеми, пов'язані з виборами антикорупційного прокурора і що закони, які стосуються внесення змін до законодавства про прокуратуру, прийняті у тій редакції, яка влаштовує Європейську Комісію. Французька сторона була не в курсі.
Крім того, ми також пояснили ситуацію щодо електронного декларування: де є проблеми, з чим вони пов'язані. Зокрема, сьогодні довкола цього питання є найбільше спекуляцій зараз в Україні. На жаль, є люди (в Україні), які далекі від цієї теми, але вони розхитують її найбільше. І не розуміючи, у чому полягає основна проблема, вони створюють навколо неї велику «мильну бульбу», яка може зашкодити усьому процесу.
- Кого саме ви маєте на увазі?
- У нас багато експертів, які вважаються такими, але при цьому вони не знаються на окремих темах, що беруться коментувати. На жаль, український популізм шкодить країні. І люди, використовуючи популярні теми, завдають шкоди, формують хибне і невірне враження. Саме для того плануються та здійснюються такі робочі візити. Нам важливо донести європейським партнерам, що в Україні точиться дискусія не довкола необхідності електронного декларування, а йдеться про більш принципові питання.
- Що ви маєте на увазі?
- Як знайти баланс між правом на приватне життя людей і необхідністю розкриття інформації щодо публічних осіб, оскільки тут рівновага є досить делікатною і тонкою справою. Зокрема, оприлюднення інформації щодо родичів. Особисто в мене викликає запитання, яка саме інформація про родичів має бути в публічному доступі, і чи має вона там бути. Особливо, зважаючи на ситуацію, в якій ми живемо.
- Який, на вашу думку, є цивілізований вихід з такої ситуації?
- Є різні підходи. Наприклад, збалансувати відкритість та закритість публічної інформації. Ось яскравий європейський приклад. Арлем Дезір розповідав, що у Франції це вирішується по-різному, зважаючи на те, яку саме посаду займає людина, і чим вона займається. В Ізраїлі - це взагалі закрита інформація. Лише спеціалізована агенція має до цього доступ. Розумієте, у 2014 році закон, що стосується запобігання корупції, приймався на високій хвилі популізму. У багатьох випадках даний закон містить такі положення, яких ніде немає. Україна настільки високо підняла планку (цим законом), що сьогодні перестрибнути її буде неможливо. Так само існують питання щодо кримінальної відповідальності.
Зокрема, велика хвиля суспільного обурення піднялася саме через відтермінування питання з кримінальною відповідальністю за недостовірно надану інформацію в деклараціях на один рік. При тому, що в мене, як у юриста за фахом, виникає природне запитання, а в чому полягає суспільна небезпека від того, що я, наприклад, не хочу вказувати в декларації якусь свою прикрасу. І що буде об'єктом цього злочину, якщо звертатися до Кримінального кодексу, і тим більше, там є стаття щодо незаконного збагачення. І таких питань існує багато, на них спекулюють. На мій погляд, навіть не з певною ціллю, а саме через нерозуміння. Є люди, яких я дуже поважаю, наприклад, пан (Олександр) Сушко, він є експертом по наших відносинах з ЄС, але він не є експертом у кримінальному законодавстві. Я розумію, що його позиція грунтується на баченні людей, близьких до процесів, але мені здається, що іноді нам всередині не вистачає конструктивного діалогу.
- Ви вважаєте, що через різні бачення громадських організацій, місцями не фахові, та уряду, створюється неадекватне сприйняття України за кордоном?
- Саме для того, щоб і сформувати адекватність, ми й співпрацюємо з країнами-членами ЄС. Оскільки до етапу розгляду законодавчої пропозиції, яка готується Єврокомісією, це була виключно її компетенція. Звичайно, що через кількість цих питань ми вирішили зробити цей невеликий тур і відвідати країни, які висловлюють своє незадоволення або скепсис щодо оцінок, наданих Єврокомісією. Для того ми тут. І МЗС з цього питання не є головним, воно лише супроводжує процес, водночас, зустрічі з радниками внутрішньої політики важливіші, оскільки це питання лежить у компетенції саме міністрів внутрішніх справ та юстиції. І саме вони ухвалюватимуть рішення щодо внесення змін до регламенту Європейського Союзу.
5 КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ ДЛЯ "НОРМАНДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ"
- Які питання, крім безвізового режиму, ви ще обговорювали з французькими колегами?
- В МЗС Франції ми обговорювали й інші питання. Зокрема, пов'язані з Мінським процесом та зустріччю міністрів у форматі «Нормандія», що планується у Парижі в четвер, загалом говорили про політичну ситуацію в Україні. Минулого тижня Київ відвідав новопризначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Франції. Це питання того, що відносини потрібно постійно підтримувати, щоб вони зберігали свіжість.
- Ви згадали майбутню зустріч нормандської четвірки. Чи можете ви щось додати, крім оприлюднених офіційних заяв?
- Конкретні деталі і перспективи подальшого переговорного процесу стануть відомі вже після паризької зустрічі 3 березня, оскільки, зараз кожна сторона підготувала певні напрацювання, але багато залежатиме від того, чи дійсно є зацікавленість у тому, щоб стабілізувати ситуацію на окупованих територіях і мати прогрес з боку Російської Федерації.
- Глава німецької дипломатії Франс-Вальтер Штайнмаєр нещодавно у Нью-Йорку заявив про доцільність проведення виборів на Донбасі у першій половині цього року. Як ви оцінюєте діалог з європейськими партнерами щодо модальності виборчого процесу на окупованих територіях та власне про безпекову ситуацію в регіоні?
- Ще під час візиту міністрів закордонних справ Німеччини та Франції до Києва обговорювалося питання безпеки на сході України. Йшлося не тільки про зменшення інтенсивності чи припинення обстрілів, а загалом про стан безпеки як основної умови проведення демократичних виборів. Зрозуміло, що жодні вибори не можуть проходити в умовах наявності і застосування вогнепальної зброї. Виборці не впевнені у своїй безпеці під час перебування на виборчих дільницях. Залишається відкритим питання, яким чином люди, що тимчасово не проживають у даний час на території у зоні конфлікту, будуть голосувати. Як ЗМІ зможуть отримати гарантований і безпечний доступ до цих територій. Те ж саме стосується і міжнародних спостерігачів. Усі ці питання потребують вирішення. Ми можемо говорити про будь-які модальності, але без вирішення п'яти ключових питань, визначених ще під час попередніх зустрічей, у т.ч. у Парижі, які досі перебувають на порядку денному.
- Уточніть будь-ласка ще раз.
- Отже, питання формування виборчих дільниць, доступу ЗМІ, участі українських політичних партій, доступу міжнародних спостерігачів і питання внутрішніх переміщених осіб та їхньої участі у виборах. Усі ці питання залишилися невирішеними, незважаючи на результати попередніх зустрічей у мінському форматі. Тому, на мою думку, їхнє вирішення і буде ключовим під час майбутньої міністерської зустрічі четвірки. Адже сам Штайнмаєр визнав, що без забезпечення безпеки в цьому регіоні проведення будь-яких виборів неможливо.
УКРАЇНА - ЗАРУЧНИК РЕФЕРЕНДУМУ В НІДЕРЛАНДАХ
- Пані Олено, розкажіть про двосторонню співпрацю між Україною і Францією. Як ви оцінюєте підготовку урядів двох країн до проведення у Парижі французько-українського інвестиційного форуму навесні?
- Питання форуму 5 квітня обговорювалося на зустрічах з французькими партнерами. Єдине застереження, яке було предметом дискусії з французами, це питання, наскільки Париж зможе забезпечити високий рівень представництва міжнародних фінансових організацій загалом, зважаючи на невизначеність, пов'язану з українським представництвом. Тобто, йдеться про внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Чи буде новий уряд, чи будуть нові персоналії. Це робочі процеси, які впливають на питання щодо проведення цього форуму на високому рівні.
Сподіваємося, громадяни Нідерландів усвідомлюють, що цей референдум - не з приводу України, йдеться, передусім, про існування Європейського Союзу як такого
- На початку нашого інтерв'ю ви згадали кілька країн, які варто відвідати представникам українського уряду, щоб сформувати певну позицію в Єврокомісії щодо запровадження безвізового режиму, а також щодо асоціації з ЄС. Серед інших були і Нідерланди, де очікується проведення референдуму щодо цього. Яким чином українська дипломатія на сьогодні оцінює можливі ризики з боку цієї країни?
Україна стала заручником референдуму у Нідерландах
- Насправді Україна стала заручником референдуму у Нідерландах. З одного боку, референдум - це прояв демократії, з іншого, на мій погляд, він має негативний знак. Зважаючи на історію сучасних країн та на результати і наслідки всіх проведених референдумів, вони мають доволі негативну коннотацію. Ми сподіваємося, що громадяни цієї країни усвідомлюють, що цей референдум - не з приводу України, йдеться, передусім, про існування Європейського Союзу як такого. Усі країни-члени європейської спільноти ратифікували угоду про Асоціацію між Україною і ЄС, включаючи і Нідерланди. Просто так сталося, що закон про референдум було ухвалено влітку, і ця тема виникла як несподіванка.
Зараз ми сподіваємося, що саме проведення референдуму не створить для нас перешкод на шляху запровадження безвізового режиму. Оскільки багато європейських політиків вважає, що потрібно відкласти рішення по Україні до моменту проведення референдуму, зважаючи на те, щоб не дратувати голландців додатково. Щоб загалом тема вільного пересування громадян України країнами ЄС не використовувалася російською пропагандою всередині Нідерландів для додаткових негативних настроїв. Водночас, ми намагаємося пояснити нашим європейським колегам: якщо ні, то ця тема роздмухуватиметься в Україні Кремлем для створення ілюзії того, що Україна не є на порядку денному Євросоюзу. Треба бути дуже обережним у висловлюванням і усвідомлювати, що переважає. Саме тому ми зараз і проговорюємо з нашими колегами, де знаходиться межа здорового глузду і наскільки відкладення питання по Україні щодо безвізового режиму є резонним, з огляду на те, що ми виконали майже все і залишився запуск антикорупційного агентства, але це питання не політичне. Воно лежить суто в технічній площині. Я дуже пишаюся, що нам вдалося виконати всі зобов'язання, і для України це дуже впливовий важіль у діалозі щодо безвізового режиму
Роман Сущенко, Париж.