А я кажу пану Морелю: хочете виборів на Донбасі? Поїдьте, перевірте, чи можливі вони у цьому регіоні
- Вашому колишньому лідеру Андрію Садовому ніби запропонували бути прем'єр-міністром. (Розмова відбувалася в той момент, коли Андрій Садовий зустрічався із президентом щодо прем'єрської посади, - автор). Він достойний кандидат?
- Ми зараз багато фокусуємося на «Самопомочі», це для мене перегорнута сторінка. Це вже історія, гіркий досвід, але з іншого боку - можливість позбутися ілюзій і зрозуміти: політика - це абсолютно інша сфера, ніж громадянське суспільство, в якому я до політики працювала близько 14 років.
Андрій Садовий навіть не наважився мені подзвонити і пояснити ситуацію або приїхати на засідання фракції для того, щоб обговорити зміни до Конституції, голосування які послужили публічним приводом для мого виключення з фракції. Тобто як лідер, він мав взяти персональну відповідальність за це. Він цього тоді не зробив. І тому в мене виникає запитання, чи може він як лідер взяти відповідальність за уряд, чи може взяти таку відповідальність за країну, чи достатньо в нього досвіду, чи є до нього реальна довіра? Тому що одна справа бути мером міста, яке за своєю історією природною входило в культурну спадщину ЮНЕСКО, в якому в принципі багато таких було показників, для того, щоб місто ставало успішним, а інша справа - брати відповідальність за країну з тими викликами, які є сьогодні. Ми чуємо критику від «Самопомочі», від «Батьківщини», від решти щодо діяльності уряду, а коли ти ставиш їм питання, покажіть суспільству, кого ви пропонуєте, як кандидата, хто піде в уряд і візьме відповідальність чи від вашої політичної сили, чи з експертного середовища, чомусь всі зразу замовкають, бо простіше критикувати, чим називати кандидатів.
- Ми повинні чітко розуміти, що є стратегія і є тактика у здобутті перемоги. Стратегія це, окрім іншого, і Мінські домовленості, як тимчасові угоди, які фактично укладалися під тиском розстрілу людей. Але є тактичні кроки. Нас критикували за перше читання Конституції? Вибачте, там було дев'ять пунктів, які означали, що вибори можливі тільки після звільнення окупованої території. І, зауважимо, сьогодні наші західні партнери змінили свої вимоги. Вони вже не вимагають змін до Конституції, бо побачили, що Росія не виконує жодних своїх зобов'язань, Росія імітує виконання вимог. На той момент ми прекрасно розуміли, що Мінськ дає можливість купити час для того, щоб українська армія стала сильнішою. І армія стала сильнішою. А як цей час використали політики? Воюючи між собою, борючись за збільшення своїх крісел в уряді, створюючи чергову політичну кризу замість того, щоб працювати; придумуючи різні способи, щоб надурити Європейський Союз з питанням електронного декларування та пом'якшити угоду власникам майна, які є в парламенті і т.д. У нас дуже часто говорять, що Мінськ - зобов'язання Президента, от хай він, це його проблема...
Якщо ми зречемося Донбасу, як ми світ будемо переконувати, що нам потрібно Крим повернути?
А мені здається, що завдання президента: налагодити комунікацію та створити єдиний спільний голос для всього парламенту, єдину спільну медіа-стратегію у висвітленні нашої війни на Донбасі. Парламент має стати національною збірною, а не використовувати тему Донбасу для політичної капіталізації. Бо всі розуміють, який у нас ресурс для переговорів. Неприпустимо, безвідповідально, коли одні члени фракції у закордонних вояжах кажуть одне, інші кажуть інше. Треті взагалі кажуть, що нам потрібно зараз Донбас відрізати, забути про нього, перестати боротися і т.д. Але якщо ми зречемося Донбасу, як ми світ будемо переконувати, що нам потрібно Крим повернути. Ми маємо продовжувати боротьбу і за реінтеграцію Донбасу водночас з боротьбою за повернення Криму. Давайте створимо якусь раду, узгодимо, що казати, як казати.
- Західна дипломатія, західні чиновники дуже різні, але якщо ми будемо йти одним фронтом - парламент, президент, уряд - то ми будемо переконливі. Дивовижна річ: навіть молоді депутати з різних фракцій у найболіснішому питанні, питанні виживання держави керуються міркуваннями: говоритиму лише те, що не зашкодить президентському рейтингу нашого лідера. А де відповідальність? І ще: нам чітко треба зрозуміти - оці кризи, парламентсько-урядові чи урядово-парламентські, не посилюють нашу позицію в переговорах по ситуації на Сході. І це треба так само чітко усвідомити. І чим довше ця криза буде, тим менше у західних партнерів буде бажання нам сприяти у вирішенні всіх цих питань. Ми розуміємо, що план Путіна - використати ці вибори, зараз він ще може придумати якійсь фейкові вибори. Мовляв, раз Україна нічого вже не приймає, то ми самі готуємо вибори і т.ін. У нього буде декілька сценаріїв, щоб скасувати санкції. І в нього простий план, йому потрібні ці вибори, щоб легалізувати ДНР, ЛНР, щоб їх там визнали, як обрану місцеву владу, яка потім буде диктувати нам умови. А це може потягнути дестабілізацію Києва і стати першкодою розвитку України. Бо вони будуть імітувати, будуть використовувати всі своїх проплачених агентів, аналітичні центри, інвестувати гроші в пропаганду.
«ВАЖЛИВІ ЗАКОНИ МАЮТЬ ГОЛОСУВАТИ ВСІ ДЕПУТАТИ, ВОНИ ПРИСЯГАЛИ НАРОДУ, А НЕ ПОРОШЕНКУ ЧИ ГРОЙСМАНУ»
- Суспільство незадоволене правлячим класом. Авторитетні люди кажуть: потрібні перевибори. А ви як думаєте?
- Механізм оновлення не запущено, а перевибори без нового закону, без зміни правил гри не принесуть нової якості. Це будуть перемога популізму, якийсь реванш проросійських сил, які на сході та півдні будуть домінувати і будуть, як це було під час цих перевиборів, обіцяти долар по 8 грн, пенсії 500 євро. А люди будуть у це вірити тому, що телеканали олігархічні будуть показувати тих, кого їм треба. Тому ми маємо підготувати певне підгрунтя. Ми прийняли закон про державне фінансування політичних партій, ще приймемо новий виборчий закон з відкритими списками. Тоді можна. І давайте чесно казати: ви вірите в те, що будуть нові політичні сили під час можливих перевиборів?