Від Лісабона до Шанхаю. Негладкий Шовковий шлях

 За побоюваннями нестримної експансії Китаю не бачити вигоди від Нового Шовкового шляху було б несправедливо

Через 3 місяці після відправлення 15 січня Новим Шовковим шляхом першого українського контейнерного поїзда, він повернувся з Китаю в Україну, в порт Чорноморськ (Іллічівськ). Повернувся порожнім. Не знайшлося охочих відправити свої товари. Ті хто зловтішаються з цього приводу, в першу чергу, в російських ЗМІ, але предостатньо не тільки в них. Та й офіційні органи не поспішають з бравурними звітами: терміни не дотримані, товару немає. Перший млинець, чого вже там, вийшов грудкою.

Але чи варто драматизувати ситуацію? Рейс був експериментальний. Так, не без шорсткостей. Наразі фахівці вивчають потенційний вантажопотік, а можливості "Укрзалізниці" обіцяють на рівні 1 тисячі тонн щотижня в обох напрямках. До того ж, надалі можлива доставка вантажів не тільки до казахстансько-китайського кордону, але і відправка їх далі у великі промислові центри КНР - Чженжоу, Чунцин, Ляньюньган. І ось тепер вже попит на ринку на цю послугу буде визначати графік і регулярність сполучення.

Втім, експортерів та імпортерів, які вже мають налагоджені шляхи доставки товару, ще треба переконати в перевагах даного маршруту. І усунути розбіжності і прорахунки, які мали місце в першому пробному рейсі (наприклад, тривалість маршруту склала 15,5 доби замість раніше обіцяних 11-12). Удосконаливши разом і правову базу. Адже без членства України в Транскаспійськом міжнародному транспортному маршруті (ТМТМ) та наявності єдиного наскрізного тарифу (у січні 2016 року Азербайджан, Грузія, Казахстан і Україна підписали протокол про пільгові тарифи для вантажоперевізників, а склад проходить цми країнами плюс Китай, перетинаючи, в тому числі, два моря - Каспійське і Чорне), нічого путнього не вийде.

Звичайно ж, Росія провела власний "аналіз" і розкритикувала перспективи ТМТМ для України. Кажуть, що насправді вартість перевезень за цим маршрутом буде втричі дорожче прогнозованої українським урядом. Нереальним вважають у Москві і заявлені Києвом терміни доставки - 10-12 днів.

Тож поки що, перший рейс можна розглядати скоріше як політичну демонстрацію можливостей. А такі можливості Києву, після введення Росією транзитного ембарго, просто необхідні для нормальної торгівлі з партнерами на сході. Просто немає у нас іншого виходу! І це треба розуміти.

Тож Україні, яка формально поки не бере участь у глобальній китайській ініціативі Нового Шовкового шляху, або "Один пояс, один шлях", швидше за все доведеться дійсно долучитися до неї.

З ШОВКОВИМ ШЛЯХОМ УКРАЇНІ - ПО ДОРОЗІ

Втім, сказати, що Київ лише на словах висловлював схвалення ідеї китайського лідера Сі Цзіньпіна (а він висловлював, і не раз), не зовсім правильно. Сьогодні українською стороною підписано Протокол між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством комерції КНР щодо зміцнення співпраці щодо спільної реалізації ідеї побудови економічного поясу Великого шовкового шляху. При підписанні документ розглядався скоріше як такий, що сприятиме активізації торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною і КНР. Однак у світлі згаданих відомих обставин, схоже, набуває більш широкий контекст.

У Києві вже з'явилося чимало симпатиків ідеї. І у вересні планується скликати в Україні конференцію Ukraine Silk Road summit. Як розповіла кореспонденту Укрінформу секретар депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з КНР, депутат Київради і радник столичного мера Ірина Нікорак, організатори заручилися підтримкою і в Адміністрації Президента, і в Кабміні. «Це буде перший великий захід на високому офіційному рівні з запрошенням представників понад 25 країн східноєвропейського, балтійського і чорноморського регіонів; перший крок, яким Україна заявить про те, що вона дійсно зацікавлена в цьому великому геополітичному та геоекономічному проекті Нового Шовкового шляху», - каже Нікорак. За її словами, в кабінетах влади, в МЗС опрацьовується питання про необхідність залучення України до ініціативи «Один пояс, один шлях» і таким міжрегіональним форматом, як, наприклад, 16+1 по співробітництву Китаю з Центральною та Східною Європою, що є доповненням до співпраці між Китаєм і ЄС.

Звертає на себе також заява українського міністра інфраструктури Омеляна про те, що з'явився якийсь великий китайський інвестор, який готовий вкластися в будівництво швидкісної гілки Київ-Львів-Варшава-Берлін. У разі реалізації такого проекту він цілком буде вписуватися в стратегію.

До речі, 27-28 квітня міністр закордонних справ Павло Клімкін буде перебувати в КНР. Звичайно ж, тема Шовкового шляху не пріоритетна в ході цієї поїздки, його мета - участь у Нараді по заходам взаємодії і довіри в Азії. Але виключати те, що вона виявиться серед обговорюваних, не варто. Вже хоча б тому, що китайці піднімають її просто постійно, до того ж вважають, що вона має пряме відношення до безпеки в регіоні, в якому виробляється 60% світового валового внутрішнього продукту.

ВИГОДИ ЧИ НЕБЕЗПЕКА?

Участь у реалізації китайської ініціативи у створенні Економічного поясу Великого шовкового шляху дає можливість не тільки активізувати двостороннє співробітництво в сферах торгівлі, інвестицій, техніко-економічного співробітництва, розбудови інфраструктури, але і поліпшити такі з іншими партнерами, що також приймають участь у проекті. А географія їх досить широка: не тільки Азія і Європа, але навіть Африка (китайцям розмаху не позичати).

Крім того, Пекін, як автор ідеї, обіцяє і готовий нарощувати інвестиції у країнах, що приєдналися до нього, зокрема модернізацію об'єктів енергетики (зокрема, ТЕЦ), спільні проекти у сфері сільського господарства та транспорту і, навіть, розвиток іпотечного ринку та будівництво доступного житла. Україні, ніде правди діти, фінансові кошти на ці цілі зараз зовсім не завадили б. Он, країни Центральної Азії, які "пестить" Китай, вже отримують свої дивіденди. Хоча скептики, звичайно, скажуть, що Піднебесна скупила їх цілком. Зрозуміло, що китайці не будуть допомагати собі через збиток, але не бачити за побоюваннями нестримної експансії користь для цих самих країн було б несправедливо.

До речі, на вересневій конференції передбачається презентувати новий проект Silk Link. Він, як сподіваються його засновники, в найближчому майбутньому стане "двигуном трансконтинентальної кооперації та міжрегіонального співробітництва", "майданчиком для ділової і політичної взаємодії між Україною, Китаєм і Європою", "платформою для обміну ідеями, ресурсами". В рамках проекту Новий Шовковий шлях Silk Link має намір презентувати інвестиційний потенціал України за основними напрямами: інфраструктура і транспорт, логістика, енергетика, безпека, аграрний комплекс і культурний обмін.

Можна згадати ще й наших друзів. Грузія зараз ініціює спільний з Китаєм проект реконструкції морських портів саме в рамках ініціативи Шовкового шляху. Вона має намір через 3 роки, починаючи з кінця нинішнього, побудувати порт в місті Анаклія, що розташований на східному узбережжі Чорного моря на торговому шляху між Китаєм і Європою, витративши на це 2,5 млрд доларів (з яких уряд Грузії готовий виділити 100 млн доларів).

Для Китаю це відкриє нові переваги для поставки товарів у Західну Європу. Виграє від цього і наш "Шовковий поїзд", до речі, оскільки ми будемо, очевидно, користуватися цим портом.

В якості короткого відступу дозволю собі зауважити, що взагалі-то таким чорноморським хабом, мостом на Шовковому шляху між Азією та Європою, міг би стати перший глибоководний чорноморський порт у Криму, будівництво якого готова проінвестувати китайська сторона, та було вже фактично все підготовлено. Однак, після анексії півострова інвестор відмовився від таких планів.

Крім Грузії з колишніх радянських республік інтерес до вибудовування Нового Шовкового шляху (причому в обхід Росії) висловили також Азербайджан, Казахстан і Білорусь. Дарма, що 2 останні - члени ЄАЕС і ніби-то близькі друзі Кремля, вони теж розуміють, що з Китаєм вигідніше дружити.

Мова йде про згаданий на початку Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, який є лише одним з "коридорів" Шовкового шляху (основний все ж проходить через Росію). Так от, ТМТМ південний маршрут, який отримав назву "Шовковий вітер". Саме з ним і йшов наш поїзд.

Треба сказати, що з Грузії він відгалужується або до України (звідки слід далі до Білорусії і до литовського порту Клайпеда у Балтиці), або до Туреччини, яка офіційно долучилася до ТМТМ в листопаді минулого року.

Цікаво, що, за оцінками експертів, до ТМТМ може підключитися контрейлерний поїзд "Вікінг", що курсує з 2003 року між портами Одеси і Черномрска і литовським портом Клайпеда (через Мінськ). Прес-служба Кабміну на початку лютого поінформувала, що з Литвою вже підписано меморандум про об'єднання проекту "Шовковий вітер" через Україну в Китай з проектом "Вікінг". А китайська держкорпорація China Merchants Group підписала з Клайпедським портом меморандуми про заснування транспортно-логістичного центру "Шовкового шляху" і має намір побудувати в Мінську в рамках індустріального проекту "Великий камінь" великий логістичний центр. Тож караван помаленьку йде.

ЄВРОПА - ЗА

Вельми прихильно і навіть з ентузіазмом китайський проект розглядають у Європі. Причому не тільки у Східній і Центральній, яким Пекін обіцяв різні преференції у вигляді кредитів та інвестицій, але й у Західній.

Наприклад, глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайер в ході свого недавнього турне трьома країнами Центральної Азії обговорював їх участь у проекті. А саму ідею Нового Шовкового шляху Німеччина, яка підтримує з Китаєм дуже активні торгово-економічні зв'язки, вважає вельми перспективною.

Тема реалізації проектів в рамках ініціативи створення "Економічного поясу Шовкового шляху" домінувала під час проведення в Пекіні (5-6 травня 2015 р.) за участю Верховного представника ЄС із закордонних і безпекових справ Федеріки Могеріні чергового раунду стратегічного діалогу високого рівня Китай - ЄС у контексті підготовки до 17-го саміту ЄС-КНР, який відбудеться наприкінці червня цього року в Брюсселі.

І не випадково відбулася нещодавно в німецькій столиці економічна конференція East Forum Berlin. Проходила під гаслом «Економічний простір в перехідному стані - формуючи майбутнє між Європою і Сходом». Причому, обговорювали її учасники - представники майже 40 країн - навіть не виплекану Путіним ідею створення спільного простору між Лісабоном і Владивостоком і не тільки перспективи більш тісної кооперації між ЄС і ЄАЕС, а ... перспективи створення єдиного простору “від Лісабону до Шанхаю».

На форумі не раз виголошувалося те, що на сьогоднішні реалії і процеси чинять серйозний вплив нові ініціативи, такі як пропозиція Китаю про створення Нового Шовкового шляху. Вони створюють нові шанси, так і нові виклики.

Як вважає віце-президент банку UniCredit (одного з організаторів форуму) Джузеппе Сконьямільо, ідея Нового Шовкового шляху "буде мати позитивний вплив на безпеку і мир у регіоні: а саме торкнеться кілька неспокійних країн і регіонів світу, включаючи Близький Схід, який знаходиться у віддаленому сусідстві з ЄС, а також буде мати значення і для європейської безпеки".

Примітно, що обидві основні теми форуму - китайська ініціатива Нового Шовкового шляху, а також створення єдиного євразійського економічного простору, буде обговорюватися і в кінці травня, в рамках представницької економічної конференції ОБСЄ, яку організовує МЗС ФРН.

СУПЕР ПРОЕКТ XXI СТОЛІТТЯ

Нагадаємо, що ідею Економічного поясу Шовкового шляху і Морського Шовкового шляху XXI століття восени 2013 року висунув Голова КНР Сі Цзіньпін під час візитів в країни Центральної та Південно-Східної Азії. Через рік китайський лідер оголосив про створення спеціального Фонду розвитку об'ємом в 40 млрд доларів на цей глобальний проект. На щорічній конференції Боаоського азіатського форуму-2015 була оприлюднена "Концепція та план дій щодо сприяння спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху і Морського Шовкового шляху XXI століття".

Важливим є те, що зацікавленим країнам пропонується здійснити стиковку планів з будівництва інфраструктури і системи технологічних стандартів, спільно сприяти будівництву міжнародних магістралей, формуванню інфраструктури в Азії, а також з'єднанню Азії, Європи і Африки на основі поваги національного суверенітету і безпеки, а також невтручання у внутрішні справи.

Проект «Один пояс і один шлях» покликаний створити між країнами сприятливі умови для торгівлі, усунути інвестиційні та торговельні бар'єри, зокрема, шляхом створення зон вільної торгівлі з країнами вздовж пояса. Наразі Китай підписав 14 угод про вільну торгівлю, що охоплюють 22 країну та територію, зокрема з такими країнами, як Швейцарія, Ісландія, Республіка Корея, Австралія. Відповідні переговори ведуться з Норвегією, Молдовою, Грузією та Азербайджаном.

Влітку 2015 року Китай відправив у експериментальний рейс контейнерний поїзд через Казахстан Азербайджан з метою перевірки вже існуючої інфраструктури Транскапийского маршруту. Восени минулого року Туреччина, Казахстан, Азербайджан і Грузія в Стамбулі оголосили про рішення заснувати міжнародний консорціум для транспортування вантажів з Китаю в ЄС альтернативним шляхом. І за місяць, у грудні 2015-го, у Грузію прибув поїзд, який доставив через Азербайджан і Каспійське море перший вантаж коридором ТМТМ.

Тожо Україна не винаходить тут велосипед. Її завдання - змусити його їхати.

Ольга Танасійчук, Пекін-Берлін