Штаб АТО: про наступ повідомимо у спецвипуску по ТБ

Окупаційна адміністрація на Донбасі тримає населення “в тонусі” потоками заяв-”страшилок”

Поки росіянам крутять популярний серіал “Врятувати рядового Асада” та “Жахи на вулиці ІДІЛ”, сепаратистське ТБ на Донбасі продовжує лякати населення підконтрольних територій “кривавою хунтою”.  Наступ Збройних Сил України з метою звільнення окупованих районів Донбасу - постійна тема випуску новин “сєпар-ТБ”. Серед інших популярних тем - щоденні втрати “десятками” сил АТО, про які “замовчує” командування, періодичні “бої” між військовослужбовцями ЗСУ та “бойовиками-націоналістами” (які, як правило, у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння), міфічні іноземні найманці з країн НАТО на передовій та масовані обстріли з артилерії щодня “міст ДНР”.

При цьому, “страшилки” про підготовку України до наступу в кремлівських фейкових утвореннях з'явилися відразу після підписання Мінська-2. Передусім, ця тема дуже популярна у так званій “ДНР”, де відповідальним за неї призначено головного казкаря Едуарда Басуріна. Він же - “заступник командуючого" умовного "корпусу міноборони ДНР” - насправді 1-го армійського корпусу російських окупаційних військ, який сформований на окупованій території Донецької області, і структурно належить до Центру територіальних військ (Новочеркаськ) Південного військового округу ЗС РФ. З початку 2016 року “бойовий соловей” донецьких бойовиків особливо невгамовний: наступ вже ось-ось, “київські силовики” завершують останні підготовчі заходи. Останній місяць - хоч раз на тиждень, але слово “наступ” у щоденних “зведеннях” Басуріна присутнє.

Ось, 21 березня він учергове заявляє про підготовку ЗСУ до наступу, попутно клянучись, що славетна “армія ДНР” завдасть “чергову” поразку українській армії. 26 березня Басурін знову обіцяє наступ сил АТО трьома напрямками - маріупольським, донецьким та горлівським. Мовляв, як тільки “випогодиться”, “карателі” почнуть бойові дії. 3 квітня - те ж саме: підуть у наступ, як тільки потепліє. 8 квітня підготовка до наступу переходить у “завершальну фазу”: мовляв, у ЗСУ штаби бригад переносяться на передній край. 10 квітня Басурін, як і минулого року, пророкує наступальні дії на Велиудень чи 9 травня.

Щоправда, важке озброєння Збройних Сил України відведено від лінії розмежування відповідно до Мінських домовленостей, тож який може бути наступ? Але для “славетної” “розвідки ДНР” це не проблема. І не таке придумували. 

“В порушення Мінських домовленостей ЗСУ зосередили в демілітаризованій зоні до 50 батальйонів, чисельністю до 40 тис. чол., артилерії і мінометів до 700 одиниць, танків до 300 одиниць, РСЗВ до 100 одиниць", - видає справжній “перл” 28 березня невгамовний Басурін.  Підкреслимо - СІМСОТ одиниць артилерії та мінометів, ТРИСТА танків, СТО ракетних систем залпового вогню! І це все повз пильне око спостерігачів ОБСЄ!

У подальшому, за твердженням Басуріна, українські танки, РСЗВ, артилерія та міномети лише продовжували “прибувати” до “кордонів республіки”, де, якщо вірити “розвідці ДНР”, не залишилося жодного маленького села, не переповненого важким озброєнням. До цього варто додати ще всіляких інших “захарченків”, “моторол” та “гівів”, яким, у свою чергу,  наснилися “полчища” злобних “укрів”, які - в їхніх гарячкових мареннях - невпинно насуваються на “народну республіку”. 

Можливо і правий той же сумнозвісний російський ГРУшник Стрєлков-Гіркін, який стверджує, що Басурін насправді є випадковим актором, на якого причепили погони полковника та “ордени”. Інакше, як можна без наявності відповідного театрального досвіду так нахабно брехати з серйозним та суворим виразом обличчя. 

Ось 15 квітня “артист у погонах”, щоб хоч якось підкріпити ахінею про армаду ЗСУ на передовій, вже придумує заяви Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (хоча, може, просто з англійською не дружить): “Згідно із заявами Місії ОБСЄ, із 19 майданчиків для відведення озброєння та техніки ЗСУ, 11 - пусті, на них виявлено відсутність важкого озброєння, яке зберігалося раніше”. А це, як бреше Басурін, не менше не більше: понад 300 од. артилерії,  60 РСЗВ і 60 танків та ін. 

"Накидаючи на вентилятор", речник донецьких бойовиків щоденно переконує: “українські карателі”, іноземні найманці та націоналісти ось-ось перестануть просто здійснювати по “300-400 обстрілів щодня” і підуть у наступ. До речі, головорізи-“укронацики” та іноземні найманці на передовій - інша улюблена тема Басуріна. 

Ось, 28 березня в н.п. Мирне (11 км до лінії зіткнення) прибуло 3 роти бойовиків-націоналістів. 3 квітня Басурін вже патякає про найманців зі США, які для налаштування американських контрбатерейних станцій обстрілюють “населені пункти ДНР”. А 4 квітня три “КамАЗи” нібито привезли 160 націоналістів вже й під Авдіївку. Наступного дня “розвідці ДНР” вже ввижаються “польські снайпери-жінки віком від 25 до 35 років”, які у кількості 21 особа прибули в район Мар'їнки. 8 квітня, окрім польських снайперш, Басурін щось плете про “снайперів і корегувальників вогню з Сербії”, у тому числі жінок, під Авдіївкою. 

Вслід за ними, четверо інструкторів з країн НАТО вже “координують” діяльність військових ЗСУ в районі Карлівки. За кілька днів, 12 квітня, близько 30 дещо підзабутих кровожерливих “правосєків” опиняються (у зведеннях бойовиків) під Степанівкою. Польські снайпери, але вже чоловіки, у кількості 8 осіб, 17 квітня “зафіксовані” за 3 км від кордонів “республіки” поблизу Красногорівки. 

Наступного дня Басурін взагалі наводить жах: “ЖОВАНКА (0,5 км до лінії зіткнення). Зафіксовано прибуття до 100 чоловік особового складу націоналістичного батальйону. Всі військовослужбовці мають чорну форму одягу, частина з них спілкується англійською з американським діалектом. Не виключається, що під виглядом націоналістів до лінії бойового зіткнення перекидаються іноземні найманці”. Ох вже й “розвідка ДНР” вкупі з інформаторами: American English чи British English - усі “іноземні найманці” будуть ідентифіковані. 

Вслід за цими “американцями” 19 квітня в Донське “прибувають” ще до 300 чоловік “особового складу націоналістичного батальйону, серед яких є іноземні найманці”.

І це лише взяті “офіційні” повідомлення “розвідки ДНР”. І за період менше останнього місяця. І хто це пише. Чи точніше, і що вони курять...

Хоча, хто пише “зведення Басуріна”, вочевидь, думати довго не треба. Російські військові пропагандисти - знані мастаки у цій справі, рука відточена ще на “чеченській кампанії”. Особливо, їхній почерк можна побачити у двох квітневих повідомленнях Басуріна.

“За нашими розвідданими, “миролюбна” Україна готує серію терактів на своїй території. Так, згідно з розробленим планом в оперативно-тактичному угрупованні “Маріуполь”, в м.Маріуполь підготовлені хімічні об'єкти до підриву. Як ми бачимо, Україна прагне стати терористичною державою і забрати пальму першості у “держави ІДІЛ”, і звернути на себе увагу всього людства”, - зачитує він 14 квітня інформацію, явно від наших російських “братів”.  

А 16 квітня маріонетковий спікер донецьких бойовиків починає верзти про “провокацію” з використанням... хімічної зброї, яку нібито планують Сили спеціальних операцій ЗСУ. Мовляв, ось наші “розвідники” бачили, як на металургійний комбінат ім. Ілліча у Маріуполі було завезено 2 товарних вагони “з вантажем речовини невідомого походження”. А після перевантаження у “КамАЗи”, які роз'їхалися в район Волновахи та Гранітного, хімічне отруєння отримали жінка-кранівник та українські військові.

А з недавнього часу Басурін взагалі спати не може: підступне військове керівництво нагнало в зону АТО бойову техніку, яка раніше зберігалася “в зоні Чорнобильської АЕС”...

Цілковито безглузді намагання вкинути в інформаційний простір хоч якусь прив'язку України з терористами, ІДІЛ спостерігаються з боку кремлівської пропаганди вже тривалий час. Те ж саме стосується і зусиль російських військових з обвинувачення України у застосуванні заборонених міжнародним правом засобів ведення війни, в чому самі не раз “відзначилися”. Та й логіка щодо можливості підриву об'єктів, житлових будинків - така може бути лише у російських силовиків, як це показали події вересня 1999 року напередодні розв'язання війни у Чечні.

Мета постійних заяв-”страшилок” окупаційної адміністрації на Донбасі очевидна - населення потрібно тримати “в тонусі”: “карателі” тільки й думають, як прийти по ваших російськомовних дітей, захопити вас у рабство, а усіх прихильників “руского міра” чекають концтабори, ну і подальші вигадки російського агітпрому.

Ріст цін і безробіття, неспроможність розвитку бізнесу, учні та студенти, атестати й дипломи яких не варті матеріалу, з якого виготовлені; “сіра зона”, “громадяни” якої мають паспорти, за котрими й до “братської” Абхазії не доїдеш. Відсутність верховенства права і громадських свобод. Все це аж ніяк не сприяє любові до нової “влади”: навіть учасники “референдуму”, адепти “руского міра” та інші свідки секти “Путінввєді” вже починають прозрівати, підозрювати, що щось тут не так. Нехай, поки й не всі в цьому зізнаються, навіть собі. 

Відволікти людей від поганих думок про своє буття й покликане створення ілюзії про близький наступ українських “фашистів-карателів”. Це щось схоже, тільки в мініатюрі, з популярною в Росії “страшилкою” про підступне НАТО, яке тільки й думає, як поневолити росіян і захопити надра їхньої держави, перетворити у свою колонію. Ями на дорогах, будинки-розвалюхи, підвищення пенсійного віку, почавлені бульдозерами гуси й помідори -  в усьому винен Обама. В “Л/ДНР” - в усіх бідах винен Київ.

Інший аспект таких заяв - це прагнення змобілізувати місцевих колаборантів на “військову службу” в російські окупаційні війська. Утримати тих, хто є, дати їм хоч якісь “мотиви” залишитися. Мова про набір нових “ополченців” майже не йде. Навіть обіцяні зарплати у 15-20 тис. руб. щомісяця (в декілька разів більші учительських) не надто манять охочих. Хіба-що для отримання грошей десь у тилу, але не на передову.

Як зазначають у штабі АТО, якщо штаби 1 та 2 армійських корпусів ЗС РФ (сформовані на території “ДНР” та “ЛНР” відповідно) вдалося укомплектувати офіцерами через військові комісаріати на території РФ, то з рядовим та сержантським складом, який мали набирати “військові комісаріати” на території  “Л/ДНР” -  наразі некомплект величезний. Більше того, багато бойовиків просто залишають ряди НЗФ, дехто пише рапорти, а дехто просто не повертається із відпусток чи звільнень. З огляду на це російське військове командування наразі вимушене масово заміщати посади бойовиків кадровими офіцерами чи найманцями, набраними в РФ.

Таким чином, повторюючи мантру про десятки танків та “Градів”, які “прибувають” щодня до кордонів “народних республік”, швидкий наступ ЗСУ, полчища іноземних найманців - окупанти намагаються хоч якось змобілізувати населення, що зневірюється, та місцевих бойовиків.

“При наявності мінімальних здібностей до порівняльного аналізу, населення на тимчасово окупованих територіях може легко зрозуміти, що людей відверто дурять і наганяють страх. І якщо вони справді бажають першими дізнатись про підготовку до наступу, то я б їм порадив дивитися українські канали. В разі реальної підготовки до наступу ми підготуємо спецвипуск для “шахтарів і трактористів”, - прокоментував постійні заяви противника про "наступ" ЗСУ заступник командувача штабу АТО полковник Анатолій Кравчук. 

Зрозуміло, що полковник жартував. Ніякого спецвипуску не буде. Хоча б тому, що не буде й ніякого наступу ЗСУ. Принаймні, допоки діють Мінські домовленості. На яку б критику ці домовленості не наражалися в Україні, наразі це єдиний ймовірний механізм мирного врегулювання. Як довго протримається Мінськ-2 в умовах ігнорування Кремлем своїх зобов'язань і нав'язування Україні власних умов - питання інше.

Нинішній ріст динаміки та прицільності обстрілів з боку окупантів разом зі все дедалі частішим використанням важкого озброєння розцінюється деякими експертами як прагнення зірвати Мінські домовленості та відновити повномасштабні бої. Втім, у штабі АТО вважають нинішню ескалацію більше “політичною”.

“Противник певною мірою перейшов від спроб фізичного захоплення районів до тактики постійних обстрілів - як тиск, щоб легше проштовхнути політичні рішення. Схожа ситуація була в битві за Дебальцеве: велися переговори, а місто потужно обстрілювалося російськими військами. Переговори по Україні на міжнародному рівні ведуться постійно. І Росія цей тиск відчуває. Вона шукає можливості, щоб якось зберегти обличчя і вийти з найбільшими дивідендами з цієї тупикової для неї ситуації”, - переконаний Анатолій Кравчук.

На його думку, розвиток ситуації залежатиме від того, як триватимуть переговори між політиками і “що ми зробимо з внутрішніми політичними чварами, що лише грає на руку Путіну”. Щодо припинення обстрілів, то ключі до цього лежать у Москві: “Просто з Кремля йде вказівка незаконним збройним формуванням - і все припиняється”.

На думку офіцера, угрупування російських окупаційних військ на Донбасі доволі потужне, однак здійснення ним успішних локальних наступів з метою захоплення стратегічних об'єктів, наприклад ТЕС, видається малоймовірним.

“Угрупування противника нормально блокується наявними силами і засобами по всій лінії зіткнення. Якщо вони десь всунуться, то це буде або якась “проба пера”, або це для них буде настільки вигідний момент, що не можна було впускати (за умови, якщо ми не догледимо). В цілому ж зараз наші сили розставлені так, що можна чітко говорити: ми не боїмося якогось з їхнього боку шевеління чи рухів. У разі спроби захоплення, впевнений, що наші ЗСУ зможуть дати гідну відсіч”, - заявив заступник командувача сил АТО. 

При цьому, визнає він, сили АТО спроможні вже зараз просунутися на низці ділянок. “Сили є. Хлопці просто горять цією ідеєю. Але якщо ми маємо виконувати ці Мінські домовленості, то треба хлопців стримувати: ми не можемо наплювати на міжнародні домовленості, почекайте”.

Хоча питання - скільки чекати і якою ціною - лишається відкритим.

Василь Короткий, Краматорськ