Поліція ОБСЄ на Донбасі: чи зупинить вона війну?

«Наголошуємо, що маємо запроваджувати нову поліцейську добре озброєну місію, яка зможе забезпечити і безпекові кондиції, і захистити себе»

Ініціатива України є безпрецедентною в історії діяльності ОБСЄ, саме як цивільної організації, та може стати справжнім випробуванням на її адекватність і спроможність діяти в сучасних реаліях зруйнованого Кремлем міжнародного безпекового порядку.

На початку 2015 року Президент України Петро Порошенко виступив з ініціативою увести на Донбас миротворчу місію Європейського Союзу. Глава держави тоді запевнив, що це найкращий варіант, який розглядає українське керівництво. У подальшому це питання активно обговорювалося в європейських політичних і експертних колах, але не викликало ентузіазму серед країн-членів та поступово зникло з публічного порядку денного дипломатії. Було зрозуміло, що «м'яка» Європа не посилатиме своїх військових та поліцейських на війну з Росією на території України.

Лідери ЄС, як миротворці від політики, дипломатично взяли курс на подальшу підтримку розгорнутої на Донбасі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, ефективність якої в умовах агресії Росії та значної кількості у її складі кадрових російських силовиків, є доволі сумнівною.

АМБІТНЕ БАЧЕННЯ УКРАЇНИ

Сьогодні Президент Порошенко та українська дипломатія активно просувають новий формат зовнішнього втручання на підтримку України - озброєну поліцейську місію під егідою ОБСЄ.

«Ми наголошуємо, що ми маємо запроваджувати нову поліцейську добре озброєну місію, яка зможе забезпечити і безпекові кондиції, і захистити себе. Вони мають здійснювати ефективний моніторинг лінії зіткнення, аби ми знали, хто, звідки і коли порушив режим припинення вогню. Вони мають виставити постійно діючі озброєні пости у місцях відведення танків, артилерії, мінометів і важкої техніки, запечатати їх і забезпечити відсутність доступу туди незаконним збройним формуванням. Вони також мають розставити свої спостережні пости на неконтрольованій ділянці україно-російського кордону, аби припинити постачання російських військ і техніки», - сказав Порошенко.

У ніч з понеділка на вівторок за результатами телефонних переговорів на найвищому «нормандському» рівні Банкова повідомила, що лідери України, Франції, Німеччини та Росії висловили підтримку розгортанню поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі і початку консультацій з цього питання.

А ще минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів достатньо довгу зустріч з першим заступником глави Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) Олександром Хугом. За результатами дискусії, колишній офіцер Швейцарської армії і головний український дипломат домовилися, що Хуг цього тижня обговорюватиме процес реалізації оновленого українського плану з мирного урегулювання на сході України, який включає введення озброєної поліцейської місії ОБСЄ.

«Ми дуже детально з Генеральним штабом пройшлися по основних пунктах цього плану, зокрема: яким чином здійснювати розмежування, у якому порядку», - розповів Клімкін про можливу координацію взаємодії озброєних «білих касок» від ОБСЄ із Збройними силами України та іншими українськими військовими формуваннями у зоні АТО.

До речі, щодо «білих касок» - це традиційні кольори екіпірування для роботи «у полі» співробітників ОБСЄ - то такий термін не набув широкого вжитку, на відміну від «голубих касок», якими називають військовослужбовців миротворчих контингентів під егідою ООН.

«У цьому плані є критичні моменти, як повний доступ до Донбасу, при чому повний доступ також і вночі. Оскільки, якщо він є вдень, а вони тягнуть озброєння або найманців через кордон вночі, то такий доступ має сенс лише на декілька відсотків», - зауважив глава МЗС України.

Також у плані йдеться про доступ до українсько-російського кордону, включаючи відкриття баз, встановлення відповідного обладнання, розміщення представників СММ на пунктах на кордоні.

«Якщо ми здатні домовитися по безпековому виміру, якщо ми здатні почати розмову про озброєну поліцейську місію ОБСЄ - у Берліні ми погодили, що така місія має бути - і наша теза, що таку розмову необхідно починати у Нормандському форматі також у Відні - на майданчику ОБСЄ - аж ніяк не у Мінську», - також наголосив Клімкін.

Він окремо виділив головні проблеми щодо мандату потенційної місії, зокрема й правил застосування зброї, а також бюджету.

ЦИВІЛЬНІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ: ОЗБРОЄНІ ТА ГНУЧКІ

Нині ОБСЄ має 17 розгорнутих місій, проектів та офісів, включаючи дві в Україні. Деякі з них мають у мандаті поліцейські функції щодо забезпечення правопорядку, але без зброї та не у зоні воєнних дій.

У попередні роки ОБСЄ провело 16 місій, які нині закриті. Але жодна з них не мала такого рівня масштабності, складності та небезпеки, з якими зустрінеться можлива озброєна поліцейська місія в умовах «гарячої» і гібридної війни на Донбасі.

На переконання віце-прем'єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у сучасних безпрецедентних умовах глобальні та регіональні організації повинні діяти гнучко та адаптуватися до реалій.

«Ми вбачаємо необхідність оновлення інструментів, спроможностей та процедур для усіх інституцій ефективно реагувати на сучасні виклики, включаючи й боротьбу з тероризмом в Європі», - відзначила український урядовець, коментуючи спроможність ОБСЄ показати свою ефективність та корисність не лише для України, але й усіх країн-членів і регіональної безпеки.

Відтак, нинішня ініціатива України є безпрецедентною в історії діяльності саме цивільної Організації та може стати справжнім випробуванням на її адекватність і спроможність діяти в сучасних умовах зруйнованого Кремлем міжнародного безпекового порядку.

Андрій Лавренюк, Брюссель.