Анна Фотига, голова підкомісії Європарламенту з питань безпеки
Україна може бути великим партнером ЄС в оборонній промисловості
- У нас значні очікування від цього саміту. Під час цієї дискусії (у Варшаві напередодні саміту - ред.) майже не звучало слово "Україна". Однак, ми всі знаємо, що зусилля, які стосуються посилення східного флангу НАТО, спрямовані показати: всі дії Російської Федерації в Україні є ворожими проти Альянсу, і це не є виключно внутрішньою справою України і навіть не проблемою тільки Центрально-Східної Європи. Я думаю, що рішення саміту будуть важливими для України.
Факт, що значення війни у кіберпросторі піднесено на дуже високий рівень у НАТО, є також результатом дій України, співпраці з українським громадянським суспільством, діяльності центру Стратегічних комунікацій НАТО, що займається питаннями пропаганди (The NATO Strategic Communications Centre of Excellence, NATO StratCom COE). Цей центр почав функціонувати в Ризі (в 2014 році - ред.), і він став відомим завдяки своєму звіту стосовно України: про те, що вже у демократичну епоху Росія робила в Україні і що характерно - досить тривалий час до агресії. Є експерти, які стверджують, що Росія готувалася до агресії проти України навіть більше 10-ти років. Ця велика пропагандистська війна тривала навіть у відносно спокійні фази російсько-українського діалогу.
- Іншими словами, українське питання буде одним із головних на саміті НАТО?
- Україна є дуже важливою країною. Я задоволена з приводу того, що у Варшаві збереться Комісія НАТО-Україна. Необхідно весь час утримувати тему України на порядку денному. Для цього потрібні дуже конкретні кроки.
- Також і на рівні ЄС...
- Так. В Європарламент потрібно запрошувати українців, обговорювати з ними питання співпраці. Нещодавно я зустрічалася з керівництвом Державного космічного агентства України, з українськими народними депутатами, які підтримують ініціативи у космічній сфері. Я знаю, що через тиждень у Києві буде Єврокомісар Елжбета Беньковська (Єврокомісар з питань внутрішнього ринку та послуг - ред.), я з нею розмовляла на цю тему співпраці з Україною. Думаю, що Київ має величезний потенціал щодо співробітництва з ЄС.
Коли в Європарламенті ми дебатуємо з головою європейської агенції з питань оборони, то я майже завжди ставлю просте питання: яким чином просувається справа з угодою про співпрацю з Україною? Йдеться про рамкову угоду з Україною, яка допускає її до наших проектів у сфері оборонної промисловості. Україна могла б бути нашим великим партнером у цій сфері, і такі питання з'являються в нашому щоденному парламентському житті. Принаймні раз на півроку ми (члени підкомісії ЄП з питань безпеки та оборони - ред.) буваємо за кордоном, відвідуючи європейські місії у складних регіонах, і там зорієнтувалися, що на базі старих угод про співпрацю ми користуємося російським авіаційним транспортом. І ми почали ставити питання: чому так, адже Україна має прекрасні транспортні літаки? Тому ми наголошуємо, що це (співпраця України з ЄС в оборонній сфері - ред.) з політичної точки зору є дуже важливим питанням.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНА-ЄС У СФЕРІ ОБОРОНИ: ВОДА КАМІНЬ ТОЧИТЬ
- З вашого дозволу, я хотів би повернутися до тематики саміту НАТО. На вашу думку, чи зміцнення східного флангу Північноатлантичного Альянсу покращить безпекову ситуацію в Україні?
- Я думаю, що так. Ми безумовно вказуємо на необхідність збереження політики "відкритих дверей", оскільки Україна виконує свої партнерські зобов'язання. Під час найгостріших фаз конфлікту (між Росією та Україною - ред.) я в багатьох місцях зустрічала українських військовослужбовців, які як партнери НАТО брали участь у посиленні нашої спільної безпеки.
Це стосується також і ЄС. Нещодавно ми зустрічалися у Брюсселі з керівником Консультативної місії ЄС (The European Union Advisory Mission, EUMM) у Києві. Ми хочемо розширити мандат EUMM. Я б дуже хотіла, аби вдалося зламати певний спротив (в Європі - ред.) і в Києві почала діяти місія СSDP (The Common Security and Defence Policy - Спільної політики безпеки і оборони). Дуже добре, що ми розширюємо співпрацю у навчаннях наших армій. Але це все відбувається на рівні країн-членів, а не всього Євросоюзу. Але скажу так: вона камінь точить.
- Під час дискусії у Варшаві прозвучала думка окремих дипломатів, зокрема з Німеччини та Італії, що, незважаючи на російські дії в Україні, з Москвою треба утримувати діалог, економічні контакти, проявляти гнучкість у питанні санкцій. У ситуації, коли триває окупація Криму, посилюються воєнні дії на Сході України, і майже щодня є жертви, чи нормально з боку Заходу говорити про послаблення чи відміну санкцій проти РФ?
Продовження санкцій є нашим успіхом, оскільки долаються серйозні перепони
- Можу сказати про себе, що я не є прихильницею відміни чи послаблення санкцій проти Росії. Якщо б це залежало від мене, то я взагалі вибрала б інший напрям (посилення санкцій - ред.). Але, на жаль, ми є членами організацій, де потрібно узгоджувати спільні позиції. Знаючи тенденції й політичні напрями в ЄС, продовження санкцій є досить складним питанням.
Водночас, продовження санкцій є нашим успіхом, оскільки долаються серйозні перепони. Факт, що країни усієї Центрально-Східної Європи підтримують Україну, а група депутатів-друзів України в Європарламенті є великою, свідчить про те, що ми не боїмося говорити.
ПРОТИДІЯ ПРОПАГАНДІ РОСІЇ - СПРАВА ВСЬОГО ВІЛЬНОГО СВІТУ
- Давайте поговоримо про підготовку звіту в Європарламенті щодо протидії російській пропаганді...
- Сам факт обговорення цього рапорту в групах Європарламенту, а перші фази обговорення вже відбулися, є дуже важливим. Це привело до того, що велика група політиків почала орієнтуватися: справа стосується не лише України, Польщі чи балтійських країн, а всього вільного світу. Ця пропаганда стосується всіх, і ви слушно ставите питання: чому хтось, хто навіть не хоче особисто зрозуміти, що сьогодні діється в Україні, дуже хоче перейти до політики "business as usual" і вести нормальний діалог з РФ? І при цьому цей хтось навіть не усвідомлює, що у той же час робить Росія з суспільством його країни. Добре, що дуже багато інституцій розпочало схожу діяльність (по відстеженню і протидії російській пропаганді - ред.). Відповідна робота проводиться у Конгресі США, національних парламентах, усі світові аналітичні центри цим займаються. Великою заслугою є робота Латвійського головування в ЄС (перше півріччя 2015 року - ред.) і робота центру в Ризі, який, як я вже згадувала, підготував системний звіт про інформаційну війну Росії в Україні.
- Ви готуєте в Європарламенті звіт по російській пропаганді. Що в ньому буде?
- Цей рапорт готується моїм секретаріатом, обговорення ведеться в рамках комісії у закордонних справах Європарламенту, членом якої я є. Голосування по цьому документу відбудеться у вересні на пленарному засіданні сесії Європарламенту. Цей рапорт показує, до якого ступеню ЄС і країни-члени Спільноти - як зі сходу, так і півдня - піддаються на російську пропаганду. У цьому документі намагатимемося зблизити позиції різних країн. Там не буде такого, що, скажімо, італійське суспільство бачить лише ті загрози, які є їм близькими, а інші для них взагалі не існують. Зрозуміло, що там можуть не бачити зв'язку з якимись діями Росії. Але не буде такого, що дій Російської Федерації не буде в переліку цих загроз.
- А звідки ви берете інформацію, готуючи рапорт про російську пропаганду?
- Ми спираємося на джерела ЄС, НАТО, країн-членів Спільноти, Європейської фундації за демократію (European Endowment For Democracy, EED), а також фундацій, які функціонують в Україні.
- Ви особисто були організатором презентації на початку квітня в Європарламенті рапорту депутата польського Сейму Малгожати Госєвської про російські злочини на Донбасі в 2014 році. Що ви думаєте про цей документ у світлі постійних тверджень з боку Росії, що на сході України триває громадянська війна, а кадрових російських військовослужбовців там немає?
Ми спільними зусиллями зробили так, щоб факти злочинів Росії на Донбасі стали відомими
- Цей рапорт, як і попередні, підготовлені російською опозицією на території РФ, чітко показує роль Росії у подіях на Донбасі. Не розуміти цього можуть лише ті, хто апріорі має погані наміри (щодо України - ред.). Але ми спільними зусиллями зробили так, щоб факти злочинів стали відомими.
УКРАЇНЦІ ЗАСЛУГОВУЮТЬ НА БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ
- В Євросоюзі зараз зволікають із прийняттям рішення про надання Україні безвізового режиму, незважаючи на те, що...
- ...Україна виконала усі вимоги Єврокомісії. Я дуже підтримую Україну в цій ситуації. Безвізовий режим для України має бути і такої думки дотримується Єврокомісар Йоханнес Ган (Єврокомісар питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення - ред.), з яким я розмовляла нещодавно. У схожій ситуації перебуває також Грузія. Проте, її ситуація була приводом до більших вагань, оскільки там цей процес був елементом виборчої кампанії. Але ми намагаємося показувати, що ці речі стосуються суспільств, а не урядів і політиків. Суспільства України і Грузії, і насамперед українці, заслуговують на безвізовий режим.
Юрій Банахевич. Варшава.