Рік Москаля на Закарпатті
Губернатор зумів побороти клан Балог, але боротьба з контрабандою поки що йде з перемінним успіхом
Коли у липні 2015 року після так званих «мукачівських подій» на Закарпатті знову з'явився Геннадій Москаль, більшість місцевих жителів раділи. В народі призначення Геннадія Геннадійовича назвали «третім пришестям Москаля» (слід зазначити, що до того пан Москаль уже двічі працював на Закарпатті, вперше у якості головного міліціонера (1995-97 роки), вдруге (2001-2002 роки) - також губернатором).
А експерти відзначають, що у липні у нового-старого очільника Закарпаття була неймовірна підтримка серед місцевих: 60% абсолютно підтримували нового губернатора, тільки 20% критикували. (До слова, й зараз, у загальноукраїнському топ-рейтингу політиків, Москаль входить у 15-ку). І не дивно, адже з приходом нового губернатора пов'язували зменшення впливу так званого «клану Балог» у краї, а також поступ у боротьбі з контрабандою.
Через рік, відзначають експерти, любові до Москаля у закарпатців поменшало, причина й у певних промахах губернатора, й у тому, що узагалі в народі чимраз менше довіри до влади. «Розлюбили» Москаля більшість закарпатців щойно після виборів у жовтні 2015-го, коли до влади у краї повернулося багато екс-регіоналів. Хоча цим самим, власне, Геннадію Москалю удалося виконати перше завдання: обезвладнити той самий горезвісний клан Балог. Чого, власне, від нього й чекали закарпатці. Конфлікт, певно, у тому, що цього чекали, але не такою ціною. Що ж, закарпатцям не вгодиш…
Наразі опоненти губернатора Москаля закидають йому провал кампанії боротьби з контрабандою на Закарпатті: бо через рік ситуація загострилася, навколо цієї теми на Закарпатті не вщухають скандали. Тільки за останній час що не тиждень - то затримана фура з цигарками на КПП, народ з цікавістю дізнався, що у цьому ділі замішані не тільки бізнесмени, а й дипломати…
Хоча примітно, що сам голова Закарпатської ОДА відзвітував про повалення схеми тютюнової контрабанди, за якою ганяли сигарети від України аж до Італії й заробляли свої мільйони, ще наприкінці літа 2015-го.
Але попри усі скандали, в принципі, більшість закарпатці відзначають, що з Геннадієм Геннадійовичем цікаво. Він достатньо відкритий, його багато в усіх сферах життя, такий собі Фігаро тут, Фігаро там: й фестивалі відкриває, й говорить на них мовами закарпатських меншин, постійно контактує з іноземцями. На Закарпатті часто звітують про досягнення результатів у транскордонному співробітництві, діють нові програми, шукають іноземних інвесторів…
Смакують закарпатці й фірмові «москальські» висловлювання (до слова, про оригінальну декомунізацію Закарпаття, коли в краї у глухих гірських селах з'явилися вулиці Джона Ленона замість Леніна, гуділа уся країна). Сприймають і гучні заяви губернатора. Наприклад, про звільнення усієї зміни митників чи прикордонників, коли хтось із співробітників пропустить контрабанду. Щоправда, ніхто не перевіряв, чи насправді звільнили ту зміну, за якої за хабар було пропущено контрабандну біжутерію з Румунії в Україну.
Не з меншою цікавістю народ слідкує й за «мармізонським балетом» із затриманими на кордоні Закарпаття дровами - через Москалеву заборону вивозу за кордон лісу, довшого за 1 м. Через це на кордонах області уже понад місяць стоять майже 200 затриманих вагонів з лісом, які не випускають із країни. Навколо цього скандалять лісівники та митники, із зверненнями в СБУ та ГПУ, навіть кримінальне провадження відкрили в Закарпатській прокуратурі за махінацію з документами.
…Чого ж найбільше чекають закарпатці від очільника області зараз? Які його досягнення за останній рік відзначають? У чому бачать прорахунки? Із цими питаннями ми звернулися до закарпатських експертів. Ось що нам розповіли.
В оцінках діяльності очільник області усі спікери відзначили кілька спільних моментів.
Усі згадали про повалення влади Балог на Закарпатті - як одне із безперечних досягнень. Також усі експерти відзначили, що у питанні боротьби із контрабандою досягнень мало, ситуація ще більш загострена.
«Йому вдалося підім'яти під себе усю владу на Закарпатті. Це може бути й добре»
Сергій Федака, професор, історик, політолог:
- Один із основних плюсів за рік Москаля на Закарпатті - це те, що клановості в краї поменшало. Йому вдалося підім'яти під себе усю владу на Закарпатті. Але такий собі закарпатський варіант авторитаризму, можливо, й дасть свій результат.
Щодо суспільства, то позитивно на людях зміна керівництва області рік тому ніяк не позначилася. Але суспільна ситуація важка й по країні в цілому.
Що стосується контрабанди на Закарпатті, то помітно, що ситуація навколо цієї проблеми ще більше загострилася. На кордоні розгорнулася справжня боротьба. Ситуація дуже збурена, чубляться прикордонники, спецслужби, митники…
Із позитиву - робота Москаля із європейськими партнерами щодо розширення співпраці у регіоні. Це й пошуки іноземних інвестицій, і залучення іноземців, зокрема, угорців, до фінансування розвитку інфраструктури краю. Окремо треба відзначити співпрацю з румунами - відкриття Румунського консульства на Закарпатті, зокрема.
Із мінусів я б відзначив не завжди зрозумілу політику розстановки кадрів на місцях. Часто звільняють із посад виконавців і ставлять інших за принципом «аби інший». Це не завжди дає добрий результат.
Зрозуміло, що Геннадій Москаль залишиться на Закарпатті до наступних президентських виборів, як мінімум. Тож хотілося б, аби він не зупинявся на півдорозі.
«Проблеми із контрабандою, масовими рубками зав'язані на куди вищих посадовцях»
Дмитро Тужанський, політолог, голова Закрапатського осередку КВУ:
- Найбільше і головне досягнення Геннадія Москаля - це руйнація монополії Віктора Балоги на ухвалення рішень у області. Разом з тим, дуже важливо розуміти, що мова йде не про втрату впливу чи рейтингу команди Віктора Балоги, і це підтвердили місцеві вибори в жовтні 2015 року, на яких Єдиний Центр переміг. Мова йде про фактичне управління областю, і якраз у цьому питанні Москаль зробив усе можливе, аби Єдиний Центр опинився в опозиції. Очевидно, що це була головна ціль, яку йому поставили на Банковій, і за якою власне й оцінюють його ефективність на посаді. Він її досяг.
Прорахунки Москаля - типові для української бюрократії. Волюнтарність, відсутність системності, союз із екс-регіоналами та криміналітетом заради боротьби проти політичних опонентів. Москаль націлений на ситуативну вигоду, очевидно, що він розглядає Закарпаття як тимчасове місце роботи, тому й не береться за стратегічні, "довгі" питання, як то дороги чи інфраструктура.
Прийшовши на заявах про боротьбу з кланами, Геннадій Москаль хоч і не створив власний клан, зате повністю оперся на хустський клан, який останні роки не приховує владних амбіцій. Мова про нардепа Валерія Лунченка, голову облради Михайла Рівіса, екс-депутата і керівника скандальної компанії «Хліб Інвестбуд» Роберта Бровді. Усіх їх тісно пов'язує одна місцевість походження та родинні зв'язки (кумівство та протежування).
«Реалізовувати масштабні проекти у такому суперечливому краї як Закарпаття важко, коли немає команди»
Катерина Ірха, політолог:
- Позитивний бік - це ступінь відкритості публічної політики Геннадія Москаля. Незалежно від результату взаємодії з політиком, до нього є доступ. Це нонсенс для старої системи врядування в Україні. Безумовно, це й особиста позиція губернатора, і заслуга його прес-служби. При цьому нерідко чуємо нарікання щодо манери спілкування голови Закарпатської ОДА, але цій манері вже досить багато років, і навряд чи щось зміниться.
Інший приклад, який заслуговує на позитивне ставлення, - це швидкість реагування на суспільні виклики та запити. Тут не оминути питання впорядкування туристичних об'єктів, декомунізації, проблем «пересічників», лісомисливського господарства, аномальних природно-кліматичних ситуацій в області та їхніх наслідків, фінансування ПТНЗ тощо.
Ну, і третє, те, що було неочікуваним для мене, - це форсування питань транскордонного співробітництва. Особисто я не думала, що Геннадій Москаль проявить себе як дипломат у функціональному вимірі цього статусу.
Щодо недоліків: це - є відсутність команди. Реалізовувати масштабні проекти чи програми у такому суперечливому і строкатому краї, як Закарпаття, досить важко, коли немає системної команди однодумців.
По-друге, в умовах розвитку громадянського суспільства варто було б будувати з громадськими активістами більш конструктивний діалог.
І ще одне. Геннадій Москаль за довгий час роботи у владі своєю постаттю став персоніфікувати політику. У результаті, саму Закарпатську ОДА ототожнюють безпосередньо з Геннадієм Москалем, а це нівелює посаду губернатора як таку, - зазначила політолог.
Примітно, що Катерина Ірха нещодавно переїхала на Закарпаття з Луганщини, тим більше цікаве її спостереження за особистістю Москаля, адже вона мала змогу спостерігати за ним ще й раніше, на Луганщині.
- Нетривалий час у 2005-2006 роках Геннадій Москаль очолював Луганську ОДА. Вже тоді можна було простежити традицію у веденні справ. Наведу лиш один приклад. За півтора місяці, як Москаль залишив посаду, щоб потрапити до ОДА мені треба було знову проходити довгий шлях отримання пропуску, виклику від тієї чи іншої посадової особи тощо… Нагадаю, що у регіонах про «моду на відкритість влади» тоді ще не йшлося, - зазначила політолог.
Москаля люблять, тому що він не робить свій кабінет в ОДА неприступною вежею, і не люблять, тому що він уособлює владу, до якої у громадян є мільйон виправданих і аргументованих претензій.
«Одразу після призначення Москаль мав шалений кредит довіри, зараз він дещо впав»
Михайло Шелемба, політолог:
- Про налаштованість Геннадія Москаля на боротьбу з Балогами можна говорити, спираючись на факти протиріч, що виникли між ним та міським головою Мукачева Андрієм Балогою у справі ПТНЗ. На разі, є рішення львівського апеляційного суду, яке зобов'язує місто фінансувати ПТНЗ. Інакше будуть перевибори міськради. Але треба розуміти, що навіть за умови призначення перевиборів у Мукачеві, важко буде позбавити впливу Балог у цьому місті, бо у них там велика підтримка серед населення. Тому, як на мене, Геннадій Москаль надто багато сил витрачає на цю справу. Є речі важливіші.
Що стосується контрабанди, то ситуація у цій сфері залишилася приблизно на рівні минулого року. Зате справжня боротьба з контрабандою йде у ЗМІ, постійно вибухають контрабандні скандали, прикордонники щодня звітують про упійманих контрабандистів із цигарками...
Щодо проблеми із рубками, то тут теж нема великого поступу. Але усі розуміють, що контролюватиме кількість рубок той, хто контролюватиме ключових чиновників, що визначають цю кількість рубок. На разі, це питання не рівня області.
Окрема тема - це Правий сектор на Закарпатті. Це узагалі болюча тема для Москаля, у них напружені стосунки ще з часів Луганщини. А на Закарпатті через це виник скандал із так званою «Драгобратською справою». Скандал був величезний, хоча насправді не мав жодного змісту.
Минулого року на Закарпатті Геннадій Москаль одразу після призначення мав шалений кредит довіри. 60% позитивно сприймали його діяльність, ще 20% довіряли, тільки 20% критикували. Ситуація змінилася через три місяці, після виборів. Але рейтинги у Москаля й зараз непогані. Й не лише на Закарпатті, а й на всеукраїнському рівні. За ним з цікавістю спостерігають, тому він власне й дозволяє собі коментувати загальноукраїнських політиків, робити гучні заяви, так звані «демарші»...
Тетяна Когутич, Ужгород.