Євген Марчук, генерал армії України, екс-прем'єр-міністр
Чверть століття незалежності на тлі війни з Росією - це ж тема для Шекспіра
- Я не буду повторювати їхні дурниці, бо вони діють під виглядом тролів під різними інтерв'ю, але це такі професійні тролі.
Тобто для Росії дуже важливо зіпсувати нам святкування, причому необов'язково якоюсь воєнною операцією. Я, відверто кажучи, не думаю що Росія зробить щось таке, що буде дуже легко розшифрувати, що це її рук справа, бо на такі очевидні речі Путіну зараз іти невигідно. Однак їхнє поле для «творчості» з метою зіпсувати нам свято неймовірно широке. Але не треба через це під час свят нервувати і з підозрою на все дивитися. Слід зберігати спокій, але уважний - колись це називалося нормальна пильність, і обов'язково в будь-якій формі відзначити це свято незалежно від того, де ви живете - у селі, на хуторі, в райцентрі чи у великому місті. Адже незалежна Україна зустрічає 25 років, чверть століття, воюючи з гігантом, з Росією, з сусідом - це взагалі тема для Шекспіра! Тому, ясна річ, кожному треба якось проявити свою позицію.
- А якщо хтось збирається у цей день копати картоплю?
- (Посміхається) Це питання нехай кожен вирішить сам. Хоча копання картоплі теж може діяти заспокійливо. Але це інша тема.
ЗАРАЗ ЯКРАЗ ТОЙ ВИПАДОК, КОЛИ ПОВЕДІНКУ ВСІМ МАЄ ДИКТУВАТИ ВНУТРІШНІЙ РОЗУМНИЙ ПАТРІОТИЗМ
- Ви згадали у контексті святкування про наші політичні сили. Але вони кожну ситуацію намагаються використати на свою користь, іноді на шкоду державі. Як ми можемо цьому запобігти і як розрізнити, де патріотизм, а де політична гра?
- Розрізнити можна за наслідками. Просто треба, щоб у цей час у будь-яких рішеннях переважав розум. Краще все зробити так, щоб Росію брали завидки, а не організовувати акцію, яка виглядатиме ультра-патріотично, але в цілому шкоди для України від неї буде більше, ніж користі.
- Як ви вважаєте, наші політики це усвідомлюють?
Внутрішній розумний патріотизм має диктувати поведінку всім - і лідерам партій влади, і опозиції
- Я не знаю, хто з політиків як міркує. Але я виходжу з того, що якщо хтось саме в ці дні, не усвідомлюючи, робитиме дурниці, тоді треба буде давати цьому широку політичну оцінку. Причому це має робити не тільки влада, а й суспільство на всіх рівнях, тому що наслідки якоїсь дурної акції на зразок того, що відбулось між Генпрокуратурою і НАБУ, можуть бути дуже негативними. І про це треба думати заздалегідь.
Зараз якраз той випадок, коли внутрішній розумний патріотизм має диктувати поведінку всім - і лідерам партій влади, і опозиції.
З одного боку, добре, що не все суспільство живе у стані війни, а з другого боку, це погано, тому що реально йде війна, а це означає, що ворог діє і в тилу, а не тільки на передовій. І суспільство поступово треба привчати до цієї думки.
Я навіть в одному інтерв'ю озвучив пропозицію для парламенту починати кожне засідання 10-хвилинним репортажем з передової: два-три інтерв'ю, втрати вчорашнього дня, які сьогодні проблеми. Тоді буде проекція відносно того, де треба об'єднуватися або хоча б не заважати.
Нинішній період складний і з точки зору політичного життя, і дні, пов'язані з 25-річчям Незалежності, це теж продемонструють. Безумовно, дуже багато з точки зору оцінки залежатиме від медіа. Отут уже, в моєму розумінні, журналістська відстороненість абсолютно неприйнятна. Нейтральність ВВС доречна десь там у спокійних Британії чи Швейцарії, а в нас, я думаю, журналісти мають обстоювати чітку українську позицію. І ясна річ, що не потрібно розігрівати якісь підозри або тим більше лякати людей
- Але ж Росія продовжує дедалі гучніше брязкати зброєю. Ми маємо сприймати це як психологічну атаку чи як військову загрозу?
Потрібно, щоб якраз у цей час у кожного проявилося розуміння, що ми у стані війни
- Зараз такий час, коли може бути і одне, й друге. Ви ж пам'ятаєте, що Путін сказав про «кримських диверсантів»: «Мы этого так не оставим». Що вони робитимуть, інше питання. Чи будуть це дії воєнного характеру? Скоріш за все, ні, але й дії невоєнного характеру можуть бути не менш серйозними.
Я думаю, що фронтального наступу Росії не буде, і зараз вона більше націлена на підрив внутрішньої стабільності України і з політичної, і з економічної точки зору. Тому й потрібно, щоб якраз у цей час у кожного проявилося оте розуміння, що ми у стані війни, хоча його особисто вона, можливо, й не торкнулася. Адже скільки через неї з'явилося могил по Україні? Більше десятка тисяч! Це ж у нас, в Україні, загинули мирні жителі і наші воїни - молоді мужчини, хлопці, не можна забувати про це! Добре, що у Києві мирно і спокійно, але це в тому числі і завдячуючи їм.
А згадайте, скільки Служба безпеки розкриває диверсійно-розвідувальних груп у глибокому тилу, а не на передовій - там само собою. І це тільки ті, про які вона повідомляє. Це теж реалії сьогодення.
До того ж, яку б авіацію та озброєння там Росія не використала, але потім цей вузький коридор треба утримати, а у стані воєнної операції це дуже важко, тому що бойові дії з нашого боку будуть абсолютно виправдані.
Тож, я думаю, що зараз вони на це не підуть, хоча нічого не можна виключати, тому що поведінка Росії протягом останніх двох років показала, що її не можна прогнозувати з точки зору здорового глузду.
Окрім того, за останніх приблизно півтора-два місяці відбулось таке підняття напруження, що якась дурниця може запустити в дію механізми, які потім навіть самі політики не зможуть втримати.
Наприклад, оця так звана диверсійна акція нібито українських терористів - хто міг її передбачити? Те, що це не українські спецслужби робили, я знаю з достовірністю 1000 процентів. Навіть ще коли я не знав цього достовірно, просто з аналізу це виглядало як дурість. А це ж живі люди, вкрали їх чи не вкрали, чи як там усе було, зараз важко взнати, але все одно з часом це стане відомо.
Але навіть якщо Росія якимось способом це діло підштовхнула, бачите, до чого це привело - заяви про «напад на російську територію, загинули російські військові». Хто це прогнозував за день до того? Ніхто!
Це я веду до того, що при такому стані напруги прогнозувати, що, мовляв, усе буде добре і навіть те, що я кажу, - що не буде прориву, вкрай складно. Так, з точки зору здорового глузду, військових підходів, міжнародної оцінки поведінки Росії цього не може бути. Але якась дурість - або випадкова, або подібна до тієї, про яку я щойно сказав, - може запустити таку динаміку розвитку ситуації, яка може повести куди завгодно.
Ось чому я попереджав, що потрібна нормальна пильність. Я, правда, сказав, що на два-три дні, щоб відсвяткувати, втерти сусідові носа і показати, що 25 років Україна незалежна і важко, з кров'ю, йде по шляху від Росії - навіть не паралельно, не на співпрацю, а від неї - в європейському напрямку.
- А коли можна буде розслабитися?
- Важко сказати... Оскільки де-факто іде війна, діють диверсійні групи, і ми не знаємо, скільки де чого закладено. Існують певні технології проведення різних спецоперацій, є так звані заморожені групи. Десь там сховані боєприпаси, вибухівка, воно собі лежить, і про це знає дві-три людини, яким сказали «тільки по сигналу такому-то зробити те то». І вони можуть бути замороженими півроку, рік, два - ми цього не знаємо.
Тобто ця війна така, що територіально вона ніби на Донбасі, а де-факто по всіх параметрах це війна з Росією.
ПОВОДИТИСЯ «ПО-ХУЛІГАНСЬКИ» І ДАВАТИ ВОРОГОВІ ПРИВІД ВИКОРИСТАТИ ЦЕ ПРОТИ СЕБЕ ЗАРАЗ НЕ МОЖНА
- У цьому контексті чи треба нам боятися заяви Путіна про можливий вихід з «нормандського формату» у зв'язку з останніми кримськими подіями?
- Боятися не треба, але слід діяти з різних сторін, хоча у нас не такий великий арсенал можливостей.
Як відомо, Олланд і Меркель у розмові з Порошенком підкреслили важливість продовження роботи у «нормандському форматі». Але я зверну увагу: Путін не пішов на розмову з Порошенком, принаймні ми про це не знаємо. Я думаю, що якби розмова була, то зараз у них вже не той рівень стосунків, щоб домовитися не давати цього в пресу. І навіть якби ми це приховали, то служби Путіна повідомили б.
Значить, розмова не відбулась, а це погано, бо Путін цим демонструє, що він - у даному разі з цього питання - ігнорує українського президента.