Александер Вінніков, голова представництва, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні
Ми маємо бути готові захистити населення країн-союзників
- Я можу відзначити два ключові напрямки в цьому пакеті. По-перше, це підтримка реформ в Україні. У тих секторах, де ці реформи відбуваються. І тут ми кажемо про те, що необхідно посилити значення такого ключового принципу як демократичний контроль та цивільний нагляд у секторі безпеки.
І другий напрямок - це підтримка проектів та програм для зміцнення потенціалу та розбудови спроможностей. Тут можна згадати ті програми, які вже існують та спрямовані на розвиток потенціалу окремих людей або інституцій. Скажімо, це програма з розбудови військової освіти, програма з виховання доброчесності, програма з професійної підготовки та інші.
Варто також згадати 5 трастових фондів, які були запроваджені у Вельсі. Це Фонд з логістики та стандартизації, це кіберзахист, медична реабілітація, Фонд з соціальної адаптації колишніх військовослужбовців та С4. Був доданий ще один трастовий фонд, який займається питаннями боротьби з саморобними вибуховими пристроями та снарядами.
Ми надаємо допомогу ще в одному питанні - у питанні протидії в гібридній війні. У цьому сенсі Україна та НАТО домовилися створити платформу для обміну знаннями, досвідом та спільних зусиль у подоланні цих викликів. Важливою спроможністю в питаннях протидії загрозам є питання стратегічних комунікацій, і саме тому Центр інформації та документації НАТО має конкретні можливості, щоб допомагати Україні розвивати потенціал саме в стратегічних комунікаціях.
- Ви згадали про Саміт в Уельсі, на якому в роботу вступила низка трастових фондів. Вдалося Україні освоїти цю допомогу?
- Трастові фонди, які прийняли на саміті в Уельсі, продовжать існувати в рамках пакету допомоги. Але варто зазначити, що вони мають на меті допомогти Україні підвищити власні обороні спроможності й здійснити власні реформи. Наприклад, трастовий фонд з питань логістики та стандартизації виконує вже кілька проектів з розбудови спроможностей України, а саме - створення моделі сховища, яке було б створене за стандартами НАТО. Водночас, фонд завершив дуже потужний аналіз прогалин. І виявлені недоліки ми можемо зараз використовувати для підготовки комплексної реформи логістики і стандартизації в українських силах оборони.
Таким же чином трастовий фонд С4 - командування, управління, комунікація та комп'ютеризація - був створений, щоб допомогти Україні модернізувати власні структури в цьому напрямі. У рамках цього трастового фонду наразі виконуються два значних проекти. По-перше, це надання обладнання для безпечних тактичних комунікацій, тобто - НАТО надає Україні це устаткування, яке вкрай важливе, особливо в зоні АТО. Другий проект - це програма безпеки повітряного простору. Вона покликана забезпечити транскордонну співпрацю з країнами НАТО, щоб кращим чином реагувати на будь-які інциденти у повітрі.
Якщо говорити про трастовий фонд з питань кіберзахисту, то тут намітився значний прогрес. Було досягнуто угоди з сертифікації обладнання між Службою безпеки України та Румунією, яка є провідною країною в цьому трастовому фонді. Вона надасть можливість прискорити процес закупівлі необхідного обладнання для України.
Крім того, українські експерти у сфері кіберзахисту вже приймають участь у спеціальних тренінгах і міжнародних семінарах. Наші радники допомагали у створені стратегії кібербезпеки, яку в березні цього року підписав президент Порошенко.
Щодо медичного трастового фонду, то в нього два напрямки. Перше - це лікування поранених солдат, які отримали травми в зоні АТО. В першу чергу - це протезування, яке є дуже складним і дорогим. Другий напрямок - це підтримка шпиталів, медичних центрів, щоб лікування було більш стабільним, більш сталим.
Крім того, ми допомагаємо вже звільненим військовослужбовцям через наш трастовий фонд у питаннях переходу на невійськову службу. Ми цим питанням займаємося вже більш як 10 років, і наша програма так і називається: програма з перенавчання військовослужбовців. Фонд допомагає військовослужбовцям, які звільняються зі збройних сил, отримати певні навички, котрі їм будуть необхідні у цивільній кар'єрі. Це, скажімо, англійська мова, IT або менеджмент.
Наразі питання не стоїть у тому, щоб формувати нові програми або трастові фонди. Проблема, радше, полягає в тому, щоб Україна була спроможна освоїти всю цю допомогу як технічну, так і дорадчу.
- Перед Варшавським самітом було анонсовано, що Альянс розвиватиме певну систему стримування, яка змусить Росію забути про агресію по відношенню до інших держав. Розкажіть, будь ласка, більш детально про це.
На агресію буде чітка відповідь усього Альянсу, а не тільки країни, на яку агресор здійснює напад
- Під час Варшавського саміту ми прийняли дуже важливі рішення щодо посилення присутності сил НАТО в східній частині Альянсу. Тож, з початку 2017 року буде створено 4 багатонаціональні батальйони в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Основними країнами, які будуть формувати ці батальйони, є Канада, Велика Британія, Німеччина та США. Всі ці сили були створені для того, щоб чітко продемонструвати солідарність Альянсу. Тож, будь-який агресор, чи потенційний агресор, має розуміти, що на агресію буде чітка відповідь усього Альянсу, а не тільки країни, на яку він здійснює напад.
Ще під час Вельського саміту ми вирішили втричі збільшити сили швидкого реагування, зараз вони становлять 40 тисяч солдат, а в їхній основі є 5-тисячна група надшвидкого реагування, яка може розгорнути сили протягом 3 днів.
Крім того, ми домовилися створити 8 нових штабів, які зараз працюють на сході Альянсу, і забезпечують необхідний рівень навчання і підсилення.
Ми також вирішили збільшити кількість наших навчань на суші, в морі й у повітрі, а також прискорити наш процес прийняття рішень. Об'єднавши сили, ми вважаємо, що ці заходи внесуть правильний баланс між підвищенням рівня нашої присутності. Я хотів би також підкреслити, що ці заходи носять суто оборонний характер, відповідно до наших міжнародних зобов'язань.
- Будь ласка, розкажіть, в яких заходах НАТО бере чи братиме участь Україна.
- Україна є одним із найближчих партнерів НАТО. Ваша країна брала участь у місіях НАТО в Афганістані, Косово та Середземному морі.
Спільні навчання є дуже гарною можливістю для ЗСУ, щоб вони могли модернізуватися і впроваджувати НАТОвські стандарти, доктрини та політику. Наприклад, у цьому році Україна братиме участь у навчаннях “TridentJuncture 2016”. Це прекрасна можливість для українських військових покращити співпрацю з силами швидкого реагування НАТО. Їхня участь у цих заходах може покращити їхні навички в спільних навчаннях, командному контролі та провести логістичну стандартизацію в Збройних Силах України.
Ми думаємо, це є підтвердженням того, що Україна йде шляхом реформ свого сектору безпеки та оборони, зокрема в цих напрямах, що я зазначав: логістика - стандартизація, навчання, тренінги та питання командування й управління.
Стандарти НАТО - це набагато більше, ніж суто технічні стандарти
Звичайно, ці всі заходи вживаються з метою реалізації норм і принципів НАТО. І Президент України назвав ці принципи червоною ниткою у співпраці з НАТО. Він підписав стратегічний оборонний бюлетень, який визначає 2020 рік як рік цільової дати, до якої повинна бути досягнена оперативна взаємосумісність з Північноатлантичним Альянсом.
Хочу зазначити, часто, коли йдеться про стандарти НАТО, то люди вважають, що мова йде про стандарти обладнання, зброї та уніформи. І єдина річ, яка стоїть між Україною й НАТО - це досягнення технічних стандартів. Але насправді, стандарти НАТО - це набагато більше, ніж суто технічні стандарти. Це стандарти демократії, верховенства права, це високий рівень державного управління, це стандарти, за якими працюють та співпрацюють державні агенції. Загалом, це стандарти прав людини, фундаментальних свобод, що несе в собі фундаментальні зміни менталітету.
- Пане Александере, розкажіть більш детально про систему протиповітряної оборони в Європі.
67-літня історія Альянсу навчила, що ми маємо бути готові захистити населення країн-союзників, яке складає вже понад 1 мільярд
- Систему протиракетної оборони в Європі створено для того, щоб протидіяти загрозам, які виникають через поширення балістичних ракет. Тож, у Варшаві ми заявили про так званий початковий операційний потенціал системи ПРО НАТО. Це означає, що американські кораблі в Іспанії, радар у Туреччині, а перехоплювач у Румунії спроможні співпрацювати під командуванням і управлінням Альянсу. В цій системі беруть участь й інші країни. Наприклад, Німеччина надає командний пункт із протиракетного захисту, Велика Британія інвестує в наземний радар, а Данія та Нідерланди модернізують свої фрегати, тобто вони встановлюють нові радари. Важливо підкреслити, що ця система, яку ми будуємо, вона оборонна за своєю природою, розроблена для того, щоб захищати Євроатлантичний простір іззовні і не представляє будь-якої загрози для системи ядерного стримування Росії.
Ми не знаємо, які виклики приготувало нам майбутнє, але наша історія, яка вже налічує 67 років, навчила, що ми маємо бути готові захистити населення країн-союзників, яке складає вже понад 1 мільярд.
- Якщо ми вже заговорили про Росію, то як Альянс бачить свою подальшу співпрацю з цією країною?
Не буде ніякого повернення співпраці з Росією, поки вона не повернеться до своїх обов'язків, згідно з міжнародним правом
- Нелегальна анексія Криму Росією та подальша підтримка озброєних бойовиків на Сході України - це все зламало мирний лад у Європі.
Під час Варшавського саміту союзники ще раз підтвердили, що не буде ніякого повернення співпраці з Росією, поки вона не повернеться до своїх обов'язків, які вона має, згідно з міжнародним правом. Тож, це означає, що наша військова та цивільна співпраця з Росією призупинена, але можливості для політичного діалогу залишаються відкритими. Такий діалог відбувається на рівні послів і вище. Демонстрацією цього стала нещодавня зустріч Ради Росія-НАТО відразу після саміту у Варшаві.
Союзники по НАТО прагнуть модернізувати Віденський документ ОБСЄ, і ми закликаємо Росію зробити те ж саме
Не думаємо, що є протиріччя між потужною обороною й участю у діалозі. На мою думку, продовження нашого спілкування з Росією відповідає нашим інтересам, оскільки це дозволяє чітко зазначати нашу позицію. Зокрема, щодо України і того, що відбувається довкола неї, а також для уникнення певних інцидентів.
З огляду на підвищену військову активність в Європі й довкола ще більш важливо домовитися про військові заходи щодо зниження ризику у відносинах з Росією. Тому союзники прагнуть модернізувати Віденський документ ОБСЄ, і ми закликаємо Росію зробити те ж саме. Але все це не означає, що наша політика щодо Росії змінилася. Це не так.
Юлія Значко, Київ