Провал "Мінська" може розширити збройний конфлікт на Донбасі – ОБСЄ

Мінські угоди далекі від досконалості, але провал їх означав би нову спіраль конфронтації.

Це стало основним лейтмотивом "Осінніх зустрічей-2016", що проходили 8-9 листопада в Берліні і були присвячені проблемам імплементації угод і пошуку шляхів діалогу через представників громадянського суспільства, повідомляє кореспондент Укрінформу в ФРН.

"Мінські угоди можуть зазнати краху, але не мають на це права", - заявив спецпредставник уряду ФРН в ОБСЄ Гернот Ерлер.

Результатом провалу цих домовленостей, на його думку, може стати розширення збройного конфлікту і, як наслідок, спроби вирішити його силовим шляхом.

"Небезпека в тому, що будуть спроби створити не новий політичний процес ("Мінськ-3" або "Мінськ-4"), що шукатимуть силове рішення, а це великий ризик", - сказав Ерлер. Він переконаний, що "без яскраво вираженої політичної волі "Мінськ" не працюватиме".

З цим погодився директор департаменту політики та комунікацій МЗС України Олексій Макєєв. Він назвав Мінські угоди дуже важливими і простими, якщо логічно і послідовно виконувати все по кроках. "Перемир'я досягти досить просто - одним наказом військам припинити вогонь. Це зробив наш президент, ви чули таке від російського президента? Ні", - звернувся Макєєв до учасників дискусії.

За його словами, від Москви залежить, чи буде закінчена війна в серці Європи. "Треба змусити Кремль серйозно прийняти і виконувати свої зобов'язання і дати міжнародній спільноті можливість контролювати ситуацію", - сказав Макєєв.

У свою чергу, президент Фонду імені Генріха Бьолля Ральф Фюкс зробив акцент на тому, що "західноєвропейська дипломатія зайшла в глухий кут, тому що досі вважає, що Росія не є стороною конфлікту і зацікавлена в мирному його врегулюванні". Керівник фонду вважає, що ті, хто вимагає скасування санкцій, "не наближають політичне рішення, а сигналізують Кремлю, що він може продовжувати свої дії". Він також вважає, що для початку нових переговорів з Кремлем треба ввести нові санкції і зайняти чітку позицію щодо цього питання.

Депутат бундестагу Марі-Луїза Бек зазначила, що позиція ПАРЄ, членом якої є вона сама, набагато більш чітка, ніж у німецького керівництва. Офіційний Берлін як і раніше уникає називати прямо агресію Росії і визнавати території Донбасу окупованими, каже Бек. Вона порівняла Мінські угоди з велосипедом: "Коли на ньому більше не їдуть, він впаде, бо треба підтримувати їзду на цьому велосипеді".

В одній з панелей дискусії виступили представники громадських організацій України і Росії. Основним лейтмотивом їхніх виступів стало те, що в умовах, коли політики виявляються безсилими, в гру має вступати НУО, громадянське суспільство з метою відновлення довіри між сторонами і пошуку шляхів встановлення миру в регіоні. До представників російського громадянського суспільства звернулася депутат Верховної Ради Марія Іонова з проханням про сприяння доступу Червоного Хреста на окуповані території, оскільки, незважаючи на досягнуту домовленість, зрушень у цьому питанні так і немає.