Приват передає привіт «шанувальникам»

Розгін чергової паніки навколо ПриватБанку – політичні торги, що грозять вийти з-під контролю. Воно Україні треба?

Клієнти ПриватБанку – а це чи не пів-України – з властивою всім українцям іронією, ба, навіть зі спортивним інтересом спостерігають за інформаційною метушнею навколо ПриватБанку, що належить Ігорю Коломойському і К. Як тільки Нацбанк заїкнувся про необхідність докапіталізації фінустанови, ринком миттю поповзли чутки про загострення внутрішньополітичної боротьбу між опальним олігархом і діючою владою. Ні одна із сторін не спробувала заспокоїти збурене інформаційне болото. Більш того, своїми заявами лише підлили масла в огонь. Стріляти собі в ногу під час політичних торгів – в Україні національний вид спорту. А безвідповідальне розхитування системного банку з монопольним становищем на ринку не просто вистріл в ногу, а прямісінько - в голову. Втім, треба віддати належне українцям, вони не дали розгулятися страху, ажіотажу навколо відділень Привату. Принаймні в столиці цього не спостерігається.

Коломойський & Порошенко

Як тільки Нацбанк заговорив про необхідність докапіталізації ПриватБанку, спостерігачі одразу співставили  це повідомлення з останніми звинуваченнями в бік НБУ щодо якості його банківського нагляду та заангажованих дій його найвищого керівництва. І зробили простий висновок – Порошенко почав активно діяти у відповідь на удари, що їх завдає Коломойський. Мовляв, між ними іде жорстока боротьба за сфери впливу.

Як би там не було, а розмови про ризики, пов’язані з розмірами ПриватБанку, і відповідно про його фінансовий стан, йдуть не два роки, а, напевно, вже років десять. У Привата дійсно накопичилися проблеми з ризиками по інсайдерським кредитам, виданим спорідненим до власників компаніям, кредитний рейтинг банку відповідно визнаний на рівні істотного ризику ССС+.

Здається, і ситуація така, що коли ці кредитні кошти не будуть повернуті, то МОЖЛИВО банк не зможе відповідати по своїм  зобов'язанням. На попередження цієї проблеми і розрахована програма докапіталізації, яка обговорюється сьогодні Нацбанком і власниками. Зокрема, і механізм націоналізації. В НБУ про долю банку відкрито не говорять, але запевняють, що в держави є гроші на можливу націоналізацію банку і фінансове становище країни дозволяє прийняти цей ризик.

Варто згадати, що за часів прем’єрства Юлії Тимошенко держава вже проводила націоналізацію банків. А саме: Родовід-банк, банк «Київ» і Укргазбанк. Чи був з того зиск? Дивлячись на те, що націоналізація банків коштувала платникам податків 25 млрд гривень ($3 млрд за тодішнім курсом), а в підсумку на плаву залишився тільки Укргазбанк, то зиску було нуль. В ситуації ж з Приватом все набагато складніше. Він давно вже став не стільки операційно-розрахунковим центром всієї України, як інструментом політичного шантажу.

Когось підвела режисура

ІТ-директор фінустанови Дмитро Дубілет (син голови правління - Ред.) у себе в Facebook нагадав, що про націоналізацію ПриватБанку вперше заговорили два роки тому «... коли наш улюбленець депутат Онищенко зареєстрував законопроект про націоналізацію ПриватБанку, і цю хвилю підхопив Інтер».

Сьогодні ж ситуація зрежисована, так само як і всі попередні, стверджує перший заступник голови правління Приватбанку Олег Гороховський. «Сама по собі націоналізація не має для вкладників і клієнтів ніяких наслідків, так як просто призводить до зміни власників. Якби держава хотіла нас націоналізувати, то вона б діяла «без шуму і пилу», але тут все по-іншому: використовуючи нерозуміння громадянами суті націоналізації, розганяють паніку для того щоб, за задумом організаторів, це призвело до неплатежів і зупинки банку. Тобто мова йде про сплановану атаку на банк. І ми, на жаль, знаємо хто у цього замовник і чиїми руками це все реалізовується», - прокоментував пан Гороховський. І закликав клієнтів не піддаватися на маніпуляції та разом (цитата) «дати відсіч нападкам на найбільш інноваційний і технологічний банк в світі..».

З його різкого виступу можна зробити висновок – щось пішло не так у відносинах влади і власників Приватбанку, якщо вже йде мова про організовану відсіч. Адже вирішити несмертельну проблему дофінансування банку, особливо такого великого, як Приват, можна тільки полюбовно.

Політолог Тарас Березовець вважає, що Коломойський і сам зацікавлений в націоналізації ПриватБанку, але лише зі згоди власників. Про це він заявив в коментарі Укрінформу. «На сьогоднішній день конфлікту між владою і Коломойським нема. Навпаки, як мені відомо, між ними є порозуміння. Ба, більше… Думаю, що Ігор Валерійович сам зацікавлений в націоналізації ПриватБанку. Однак, якщо він цього робити не захоче, то націоналізація без згоди власника неприпустима. Адже тоді банк впаде, а Фонд гарантування вкладів – просто лопне», - сказав Березовець.

З політологом важко не погодитися. В недобровільній націоналізації банку найбільший ризик, адже його успішна робота залежить виключно від його менеджменту. Якщо станеться різка зміна управління, банк просто стане (що найстрашніше в цій ситуації) і почнеться масовий відтік коштів. Щось подібне вже відбувалося в 2013 році, коли після намагань екс-президента Віктора Януковича забрати частину бізнесу Коломойського олігарх вивіз весь топ-менеджмент ПриватБанку в Лондон. Тоді Ігор Валерійович пригрозив, що може обвалити гривню або паралізувати фінансову систему, закривши всі свої відділення і банкомати. Цілком вірогідно, що подібні методи він може використати і зараз, якщо влада спробує забрати його дітище насильно.

 «Від дофінансування банки не падають. Але і націоналізація такого банку теж не робиться «революційними матросами». Це тривалий переговорний процес і лише питання суми, яку держава готова виплатити за частку в бізнесі. Не більше того. А ось смердючі панічні хвилі - реальна загроза для банку і для нас усіх. Тому що найнадійніший спосіб завалити банк - це організувати паніку і відтік грошей. Хто в цьому зацікавлений? Чому раз в тиждень купа "корисних" ідіотів розповідають, що ось на наступному тижні Приват точно ляже, думайте самі», - коментує Ян Валєтов, дніпропетровський бізнесмен, блогер та письменник. За його словами, держава, що допускає виникнення подібного монополіста – геть нерозумна.

Ахіллесова п’ята України

Якщо в українській фінансовій системі і є те, що потрібно будь-якою ціною зберегти – то це Приват. Його розміри і технологічність – стали по суті хребтом національної банківської системи. Не можна сказати що його нинішній фінансовий стан ідеальний, але в принципі – не такий вже й поганий. Якщо тільки розібратися з інсайдерським кредитним портфелем.

Треба розуміти, що Приватбанк спочатку був побудований як фінансовий центр бізнес-групи Коломойського-Боголюбова. І в один момент, раптом, стати універсальним, "відірватися" від інших частин цієї бізнес-групи банк не може. З іншого боку - оскільки власники банку контролюють бізнес позичальників, то і якість кредитного портфеля теж відносно прогнозована. Але він цілком може стати токсичним, якщо на банк та інші компанії його власників буде здійснена широкомасштабна атака. Що цілком і ймовірно відбувається. Якщо ж групу Коломойського "хитати" - вона може не встояти, або принаймні, може не вберегти найбільш уразливий елемент - банк. Приклади такого "хитання" в Україні вже були. Але ситуація з Приватом - серйозніша, оскільки падіння банку, в якому зосереджена половина українського реального бізнесу та обслуговується пів населення України, може обвалити всю фінансову систему країни.

Саме тому в інтересах влади - цей банк зберегти. Навіть попри власні амбіції.

Мирослав Ліскович, Оксана Поліщук, Київ.