Резолюція ООН по Криму: таки #перемога!
Росія – офіційно агресор, Крим – наш, але це й так відомо. А що ж далі?
Учора ввечері Генасамблея ООН остаточно проголосувала за проект резолюції по Криму, підготовлений Україною. Згідно з резолюцією Росія офіційно визнана окупантом, а Крим і Севастополь – тимчасово окупованою територією України. Тобто відтепер уже не лише на словах, але й на офіційному рівні світ не визнає анексію Криму. Для дипломатів ця резолюція особливо цінна, оскільки вона спрощує виконання низки дипломатичних задач, які пов'язані з Кримом. Хоча далеко не всі налаштовані так само оптимістично, як наші дипломати.
Укрінформ прослідкував, як змінилося остаточне голосування щодо резолюції по Криму порівняно з попереднім і які матиме наслідки довгоочікуваний документ, у дієвість якого в Україні, здається, вже ніхто не вірить.
Хто не пройшов тест на друзів, і що з тим робити
Результат голосування виявився таким: «за» - 70, «проти» – 26 при 77 тих, хто утримався. У цілому позиція більшості країн в українському питанні залишилася сталою, але все ж попереднє голосування виглядало трохи кращим для України: «за» - 73, «проти» - 23 при 76 тих, хто утримався.
Проти резолюції попередньо голосували: Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Венесуела, Камбоджа, Китай, Куба, Коморські острови, КНДР, Казахстан, Індія, Іран, РФ, Нікарагуа, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Еритрея, Узбекистан і Зімбабве. Тепер же до них «примкнули» Філіппіни, Південний Судан і Уганда, які раніше утрималися.
Ще три країни, які раніше проголосували «за» резолюцію, тепер утрималися, це – Малаві, Папуа Нова Гвінея та Сент-Люсія.
Чому ці країни змінили свою позицію – зрозуміти не так вже й складно: Росія уміє робити «слабким світу цього» пропозиції, від яких їм не випадає відмовитись. Але тут важливо дещо інше: голосування в ООН чітко показало – хто наші друзі, а хто – ні. А відтак стосунки з тими країнами, а серед них, як відомо, є і «братські» Вірменія, Білорусія, Казахстан і Узбекистан - слід будувати відповідно до того, як вони ставляться до України і її територіальної цілісності.
Відтепер є чим «бити» російську демагогію і брехню
Нарешті Україна дочекалася офіційного міжнародного правового документу, на основі якого Росія визнана окупантом. Саме собою рішення Генасамблеї ООН не потягне за собою помітної, а тим більше миттєвої реакції – Росія не кинеться виводити свої війська, а Європа не посилить свої санкції. Тим паче, здається, що ця резолюція була актуальною майже три роки тому, а кому вона потрібна зараз? Адже Росія як зневажала будь-які норми міжнародного права, так і продовжує це робити й зараз.
Але слід зауважити, що це документ на перспективу – прийняту резолюцію можна буде використовувати у міжнародних судах як інструмент міжнародного права у нашому протистоянні з Росією. «Резолюція Генасамблеї ООН є безкомпромісним юридичним інструментом для подальшої деокупації Криму», - зазначають у Місії України в ООН. Резолюцією визнається, що Крим належить Україні і є анексованим незаконно, а це певним чином розв’яже руки українським дипломатам. Тобто цей документ має стати відправною точкою у тій дипломатичній «бюрократії», за якою визначено послідовність дій на міжнародному рівні. І ось тепер ми можемо зрушити з мертвої точки. Приміром, цей документ може стати правовою основою для того, щоб вимагати в Росії відшкодування за окупацію, як це в 2015 році зробили країни Балтії, незважаючи на те, що з часів окупації країн Балтії та депортації естонців до Сибіру пройшло більше 75 років.
Тепер, аби ця резолюція не залишилася просто документом без практичних наслідків, дипломатам потрібно дуже активно працювати у цьому ж напрямку. Підтримка ООН - це безперечно великий козир в руках України, але ж ніхто не зробить нашу роботу за нас самих. До того ж не слід забувати, що найбільша імовірність притягнути ворога до відповідальності – перемогти його. А щоб його перемогти, для початку слід нарешті почати називати речі своїми іменами: Росію – агресором і окупантом, Крим – незаконно анексованою територією, а конфлікт на Сході – війною.
Юлія Горбань, Київ.