Олійник має бути фігурантом справи в Гаазі, а не позивачем у Москві - Айвазовська

Представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на сході України Ольга Айвазовська вважає, що екс-регіонал Володимир Олійник має бути фігурантом Гаазького суду, а не позивачем проти України у московському суді.

Про це вона написала у Facebook

"Не можу промовчати щодо позивача у справі проти України в московському суді Володимира Олійника, колишнього регіонала, бютівця, очільника міста Черкаси та безсовісної людини, яка намагається через російські суди зараз підняти хвилю щодо визнання подій 2014 року державним переворотом в Україні. На жаль, мала нещастя знати цього "політика" особисто та вчитись з його старшим сином в одному класі... Цей почесний юрист вирішив використати московський суд проти України замість того, щоб ходити та ставити в церквах свічки за всі ті злодіяння, які за його сприяння відбувались в Україні та в місті", - написала Айвазовська.

Вона нагадала, що "закони 16 січня" проводились через пленарну залу за його керівництва і саме він рахував руки депутатів. "Такі, як він, мали б бути фігурантами вже гаазького суду, щоб всі отримали по справах своїх. Вірю в те, що так і буде", - зазначила Айвазовська.

Вона зауважила, що жодних юридичних наслідків для України рішення районних судів Москви не матимуть. "Втім, багато хто захоче скористатись нагодою та паплюжити все те, через що довелось пройти українському народу та країні. А Олійник буде радіти, що його, амбітного "політика", зірку телеекранів згадали. Як у шоу-бізнесі, головне, щоб правильно прізвище написали. Гидко", - резюмувала вона.

Як повідомляли ЗМІ, Дорогомиловський суд Москви задовольнив позов екс-депутата Верховної Ради Володимира Олійника про визнання зміни влади в Україні в 2014 році державним переворотом.

5 грудня 2014 року Генпрокуратура України оголосила В.Олійника та І.Калетника у розшук як підозрюваних у справі про організацію голосування у Верховній Раді України за дев'ять законів, які суттєво обмежували конституційні права та свободи громадян і в подальшому отримали назву «диктаторських».