Єгор Божок, в.о. глави Місії України при НАТО
Безпека України та безпека НАТО невід'ємно пов'язані
- Абсолютно - ні. Навпаки, я вважаю, що відповідна допомога буде нарощуватися і надалі. Адже це не просто допомога Україні. Це допомога державі, яка стоїть на передовій захисту основоположних цінностей Альянсу.
Допомагаючи захищатися Україні, НАТО посилює власну оборону. Безпеку і оборону України не можна відділяти від безпеки НАТО, вони є взаємопов'язані. Зміцнення безпеки нашої держави є елементом нарощування передової оборони Альянсу, інвестицією у його власну безпеку. Україна є форпостом. Втративши Україну, НАТО опиниться перед суттєво більшою загрозою на своїх кордонах.
Звичайно, слід розуміти, що перехідний період в США, як ключового союзника, несе певну турбулентність і в НАТО. Росія чітко використала цей період, щоб надалі просувати свої агресивні наміри проти України. Політичні диверсанти Кремля й надалі намагаються дискредитувати українське керівництво, процес реформ.
Але в НАТО чітко підтверджують непорушність політики підтримки України в умовах протистояння російській агресії. Це неухильна і одностайна позиція усіх 28-и союзників.
ЯК РОСІЙСЬКІ ПРОВОКАТОРИ ЗМІЦНЮЮТЬ ДОВІРУ МІЖ УКРАЇНОЮ І НАТО
- А наскільки ці кремлівські "політичні диверсанти", проросійське лобі, агенти впливу Москви активні і ефективні у своїй діяльності поміж союзників по НАТО?
- Російська сторона активізувала зусилля з "обробки" країн-членів НАТО. Натомість в Альянсі є повне розуміння того, що всі ці закиди російської сторони є пропагандою, спробою змусити союзників відвернутися від України і прийняти геополітичну лінію Кремля. Російській стороні не вдається дискредитувати Україну в Альянсі. Ми бачимо, що ці зусилля нарощуються, ми їх відслідковуємо і реагуємо.
Також активними є спроби дискредитації самого НАТО, як організації, його керівництва. Як відомо, нещодавно була спроба якихось клоунів з території Росії провести фейкову телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО від імені Президента України. Провокації виявилися марними, так званих пранкерів було викрито. Але ці блазні створили фейкову розмову, яку поширили російські ЗМІ.
Хочу підкреслити, що усі ці дії мають лише протилежний ефект, у порівнянні з тим, чого хочуть досягнути російські провокатори. Вони мають за мету дестабілізувати чи підірвати відносин України з НАТО, але виходить навпаки. Завдяки таким недолугим спробам, наші відносини з Альянсом стають дедалі міцнішими, робочі контакти стають більш довірливими. Зміцнюється імідж України в НАТО і Альянсу в нашій державі.
ДОСВІД УКРАЇНИ АДАПТУЄ СТАНДАРТИ АЛЬЯНСУ ДО УМОВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
- Питання оборонно-технічного співробітництва України з НАТО в умовах російської агресії сприймається в українському суспільстві переважно через той критичний факт, що союзники по НАТО вагаються надавати або продавати державі, яка воює, летальну зброю. Тоді, який практичний сенс від такої співпраці?
- Більш важливе значення на сьогодні має здатність України самостійно виробляти і забезпечувати Збройні сили сучасним озброєнням. У цьому питанні нам дуже серйозно допомагає взаємодія з НАТО у рамках спільної робочої групи з питань оборонно-технічного співробітництва. У такому форматі вирішується питання імпортозаміщення, тобто позбавлення української оборонної промисловості залежності від Росії, а також налагодження виробничої кооперації з оборонними підприємствами країн Альянсу. Йдеться про запозичення найкращих технологій і стандартів для розробки національного сучасного озброєння для власний потреб.
Українська інформація є цінною з точки зору адаптації підходів, практик і стандартів НАТО до умов реальної війни, з якою ця організація не стикалася з часів холодної війни
- Ми дуже багато говоримо про допомогу Україні з боку НАТО. Але враховуючи значний набутий бойовий досвід, протистояння розв'язаній Росією гібридній війні, що може дати держава союзникам, яким досвідом поділитися, яку додану вартість може запропонувати з метою зміцнення обороноздатності самого Альянсу?
- Україна на регулярних засадах ділиться досвідом, набутим під час гідридної війни з Росією. Йдеться про усі виміри: військовий, політичний, економічний, енергетичний, пропагандистський.
Упродовж найближчого часу ключовим питанням порядку денного нашого інформаційного обміну щодо засобів протидії гібридній війні буде безпекова ситуація у регіоні Чорного моря, включаючи окупований Крим.
Ми відкриті до постійного, всебічного обміну інформацією про методи та засоби ведення російської гібридної війни. В Альянсі нам дуже вдячні за це. Адже ця інформація є цінною з точки зору адаптації підходів, практик і стандартів НАТО до умов реальної війни, з якою ця організація не стикалася з часів холодної війни.
- Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час свого нещодавнього відвідування штаб-квартири НАТО запросив Північноатлантичну раду Альянсу відвідати цього року Україну. Які питання Київ планує порушити під час цього виїзного засідання?
- Цього року ми відзначаємо 20-у річницю підписання Хартії про особливе партнерство Україна-НАТО. Буде символічно, якщо Північноатлантична рада здійснить візит в Україну, щоб чітко продемонструвати відданість партнерству з Україною та солідарність із нашою державою.
ШЛЯХ ДО НАТО ЛЕЖИТЬ ЧЕРЕЗ РЕФЕРЕНДУМ
- Президент України висловив готовність провести референдум з питання підтримки вступу держави в НАТО. Наскільки важливою для союзників при ухваленні рішення щодо членства в Альянсі є думка населення країни-кандидата?
- Президент України не сказав нічого нового або сенсаційного. Думка громадян країни, яка має євроатлантичні прагнення, є обов'язковою передумовою на її шляху до НАТО. Без підтримки населення неможливо вести мову про будь-яку інтеграцію.
- Наприкінці минулого року Україна подала заявку до НАТО щодо отримання найвищого рівня співробітництва для країн, які не є членами Альянсу. Йдеться про так званий формат "посилених можливостей для найбільш сумісних партнерів". На якому етапі перебуває розгляд цього питання?
- Ми здійснюємо відповідну взаємодію, продовжуємо консультації. Вже окреслена низка напрямів, за якими було би доцільно посилити координацію зусиль, особливо у сучасних безпекових умовах. Йдеться і про спільну ситуаційну обізнаність щодо безпекової ситуації на східних флангах, оскільки загроза з цього напрямку у нас спільна. Це проведення спільних навчань і підготовка особового складу для покращення взаємної сумісності. Підвищена увага приділяється безпеці Чорного моря, що є південно-східним флангом Альянсу та має критичне значення для безпеки союзників у цьому регіоні.
Можна розраховувати, що певні зрушення у цьому питанні відбудуться у короткостроковій перспективі, можливо, вже цього року.
- Наприкінці травня у Брюсселі відбудеться позачерговий саміт НАТО. Які питання порядку денного цієї зустрічі високого рівня можуть бути важливими для України?
- Відносно саме цього заходу на рівні глав держав та урядів країн Альянсу, то він продовжив традицію проведення самітів після приходу у Сполучених Штатах нової президентської адміністрації. Головна мета цього заходу - підтвердити і зміцнити трансатлантичну єдність, незмінність політики колективної оборони та стримування Альянсу.
Важливим елементом цього саміту також має стати підтвердження політики відкритих дверей НАТО. Адже, як очікується, на саміті Чорногорія набуде статусу повноправного члена організації.
Як правило, такі заходи, так звані міні-саміти, проводяться виключно у форматі країн-членів, без партнерів. Але я упевнений, що за результатами й цієї зустрічі, і всіх інших заходів високого політичного рівня Альянсу, будуть надані чіткі публічні сигнали про те, що політика НАТО на підтримку України залишається незмінною.
Окрім цього, як уже давно очікується, важливою подією саміту у травні стане інавгурація нової штаб-квартири НАТО.
Андрій Лавренюк, Брюссель.