Александер Кваснєвський, екс-президент Польщі

02.03.2017 14:09

Російська політика включала елементи гібридної війни ще у 90-х роках

Бурхлива українська історія останніх десятиліть завжди викликає значне зацікавлення в дослідників. Цього тижня вона зібрала у Варшаві відомих українських та зарубіжних експертів, політиків, свідків та учасників цих подій на симпозіум “Три революції – портрети України” (Революція на граніті, Помаранчева революція і Революція Гідності) в Європейському колегіумі “Натолін”.

Одним з учасників міжнародного форуму був екс-президент Польщі Александер Кваснєвський, без якого українську історію зараз вже складно й уявити. Дуже важливою була його роль у переговорному процесі, що дав змогу уникнути кровопролиття під час Помаранчевої революції, а також його місія з ірландцем Петом Коксом по звільненню з ув'язнення українських політиків Юрія Луценка та Юлії Тимошенко.

У невеликій перерві між дискусіями на симпозіумі у Варшаві Кваснєвський погодився відповісти на кілька запитань власного кореспондента Укрінформу щодо нинішньої політичної ситуації в Європі й деяких історичних аспектів.

РОСІЯ ПЕРЕШКОДЖАЛА ЗБЛИЖЕННЮ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ З НАТО ОПЕРАЦІЯМИ ГІБРІДНОЇ ВІЙНИ

- Пане президенте, учасники симпозіуму намагаються відповісти на питання про значення революцій для подальших змін в Україні, та чи не були вони втраченими шансами. На вашу думку, результати цих революцій - це склянка напівповна чи напівпорожня?

- В історичній перспективі ці революції відіграють свою роль. Тобто вони формуватимуть національну свідомість українців, будуть важливою основою незалежної Української держави. Тому роль цих революцій не можна недооцінювати.

Натомість, наскільки використано шанси? Тут вже можна бути більшим песимістом. На моє переконання, якщо йдеться про реформи, створення сучасної держави, викорінення хвороб, зокрема корупції, а також формування стратегічної політичної думки і співпраці політичних сил, то в цьому сенсі можна було зробити набагато більше.

- Ми це зараз так називаємо. А тоді ще ніхто не мав уяви, що це так називатиметься. Найближче до НАТО Україна була на зламі віків - наприкінці 90-х років - на початку нинішнього століття, під час президентства Леоніда Кучми. Він тоді багато робив для членства України в Альянсі. І щоразу виявлялося, що за цим (гібридною політикою - ред.) стоять певні дуже резонансні політичні події, наприклад вбивство Георгія Гонгадзе і втеча охоронця Кучми Мельниченка за кордон. Пізніше були звинувачення, що всупереч ембарго Україна продає Саддаму Хусейну радіолокаційні станції "Кольчуга". На моє переконання, все це було елементами дій Росії.

Зрештою, ми в Польщі мали те ж саме. Дії щодо звинувачення в 1995 році чинного на той час прем'єр-міністра Польщі Юзефа Олекси у шпигунстві на користь СРСР, я вважаю, теж були елементами гібридної війни Росії. Вони мали на меті утверджувати на Заході думку, що до НАТО ці країни приймати не можна, оскільки вони поводять себе безвідповідально.

ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ НА СХОДІ - НАЙГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

- Як ви бачите перспективи вирішення збройного конфлікту Росії проти України, враховуючи нинішню зовнішньополітичну кон'юнктуру?

- Повертаючись до вашого запитання про напівпорожні й напівповні склянки, мені здається, що зовнішня кон'юнктура зараз є гіршою, ніж була 10 років тому. І треба це усвідомлювати. Зараз світ має свої проблеми, є егоїстичним. Гасло "America first" ("Америка передусім" - ред.), яке зараз розповсюджується, на жаль, пояснює відсутність зацікавлення до таких проблем, як війна (на сході України - ред.) чи анексія Криму Росією. Зараз дуже складний період. Сподіваюся, що у Франції вибори завершаться не так погано, як можуть, а вибори в Німеччині принесуть свого роду стабільність, яка допоможе компетентно повернутися до питань України.

- Думаю, що так, оскільки нічого іншого немає. Але зараз я найбільше побоююся того, що Мінські угоди є таким собі виправданням для всіх, хто бере участь у цьому процесі. Всі говорять, що потрібно їх виконувати, а це не робиться. У зв'язку з тим у стані замороженого конфлікту ми можемо жити у наступні кільканадцять років. А це є найгіршим сценарієм для України і хорошим сценарієм для Росії.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ПОКИ ЗБЕРЕЖУТЬСЯ

- Як цього Україні уникнути?

- Намаганням робити необхідні реформи всередині України.

Крім того, потрібно дуже активно діяти на міжнародній арені, щоб світове співтовариство усвідомлювало: треба зробити все можливе для того, щоб росіяни принаймні відмовилися від своєї підтримки сепаратистів і в Луганську, і в Донецьку.

Я не є великим оптимістом у питанні швидкого розв'язання кримської проблеми, але проблему Донбасу можна вирішувати.

- Санкції, накладені на Росію, збережуться у наступні півроку?

- Так. Думаю, вони ще триватимуть певний час.

Юрій Банахевич. Варшава