Крим: Ідентичність українців та кримських татар навмисно стирають

Про Женеву, Крим та міжнародні справи

28 лютого в женевському Палаці Націй ООН відбувся сайд-івент, присвячений Криму. Мовою дипломатів він звучить "Захід високого рівня щодо ситуації з порушенням прав людини в Криму".

Його мета - подальше інформування та підвищення обізнаності світової спільноти про всі репресії, що окупант тестує на громадянах України в Криму.

Резюме головних меседжів спікерів: 

1. Продовження політики невизнання окупації та санкцій має тривати.

2. Жодного торгу щодо статусу Криму та територіальної цілісності України бути не може. Окупант через агентів впливу та ЗМІ тестує реакції України на "сценарії майбутнього Криму". Розмінювати Крим на Донбас ніхто не збирається.

3. Окупація не була спонтанним явищем. Аби інтегрувати Крим у російську соціально-політичну та правову дійсність, Росія протягом 2014-2016 років прийняла біля 600 правових актів. Серед них 15 конституційних законів. 

4. Окупувавши Крим, Росія порушила 407 двосторонніх та міжнародних договорів із Україною.

5. Сьогодні Крим - сіра зона, де всі можливі права та свободи людини попрані. Зазначили про заборону Меджлісу, справу 26 лютого, справи Миколи Семени та Ільмі Умерова, кримські ЗМІ-переселенці, справу Хізб-ут-Тахрір, заборону в'їзду в Крим, каральну психіатрію та відносно нові репресивні винаходи: "диверсанти" та тиск на адвокатів і небайдужих, які фіксують обшуки. 

6. В Криму існують дві паралельні реальності. В одній діє формула "свобода за мовчання", в іншій - опір та незгода. Під ризиком репресій - всі громадяни України. 

7. Ідентичність українців та кримських татар навмисно стирають, винищуючи мови та викривляючи історію.

8. Пропаганда й інформаційні операції стали частиною захоплення та інтеграції Криму в російську дійсність. Збільшення активності маріонеткових проросійських організацій у Криму фіксувались в середині 2000-х. Масова присутність російських ЗМІ в Україні - до 2014 року в кабелі транслювались 82 рф-канали, що поширювали концепції "братських народів", "спільної історії та слов'янської культури, православ'я" тощо, штучно підтримувалася ностальгія за радянським минулим.

9. Наразі в Криму відпрацьовуються наступні інфо-маніпуляції: створення негативного іміджу та ставлення до України, натомість позитивного - Росії з героїчною та сильною владою, армією; дискредитація держави Україна та українців; збільшення дистанції між українцями в Криму та на материку; створення ворожого ставлення до населення України, образу українців "націоналістів", "радикалів", "фашистів", "карателів" тощо.

10. Необхідність створення міжнародно визнаної постійно діючої моніторингової місії, яка діятиме у гуманітарному вимірі. Тут ключовим є довіра жителів Криму, адже три міжнародні групи (турецька делегація, Штудман, Мужніекс) "турботливо" супроводжували фсб на кожній зустрічі. За умов тиску та шаленого страху не всі готові казати правду. 

11. Необхідність створення політичної платформи щодо обговорення шляхів деокупації Криму.

Панелістами заходу стали міністри закордонних справ України, Литви та Латвії: Павло Клімкін, Лінас Антанас Лінкявічюс, Едгар Ринкевич; генсек РЄ Турбйорн Ягланд; заступник ВК ООН з прав людини Кейт Гілмор; перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко; голова Меджлісу кримських татар та народний депутат Рефат Чубаров та я.

Деякі деталі: 

Генсек Т.Ягланд у своїй промові багато разів підкреслив, що місія має бути не політичною та після промови залишив залу через справи. 

Естонія, Англія, Нідерланди, Туреччина, Франція, Австралія, Польща наголосили на невизнанні окупації Криму.

Офіс УВКПЛ - дуже обізнані ситуацією в Криму.

Мої висновки:

1. Будь-які майданчики різних рівнів із якомога більшим колом залучених спікерів та слухачів щодо невизнання окупації українських територій та обговорення ситуації в Криму обов'язково мають бути й надалі. Це
1). Інструмент захисту громадян України в Криму (без уваги світу масштаб репресій був би більшим).
2). Спосіб не дозволити Росії використати світову "втому" від проблем та інших загроз і банально час, аби "усыпить бдительность". Саме на це розрахунок. (А там, глядишь, и санкции можно будет пересмотреть).

Україна має займати ПРОАКТИВНУ позицію та ініціювати максимально можливі платформи для обговорення Криму й Донбасу. Це не короткий забіг, це довга дистанція, причому із бар'єрами!

2. Такі дискусії дозволяють узагальнювати процеси та тримати руку на пульсі, відчувати рівень інтересу світу до України (Криму, Донбасу) та вбудовувати іі у світовий інформаційний та політичний порядок денний.

3. Створити гуманітарну платформу для моніторингу репресій та захисту прав й свобод людей в Криму реальніше ніж політичну. Росія намагається не дозволити навіть обговорювати такі можливості.

Еміне Джапарова
FB