У країні треба запровадити політичну відповідальність
- Кожного дня кількість таких людей збільшується. Близько 400 тисяч громадян уже скористалися цією допомогою. Питання, з якими вони звертаються, досить широкого спектру – щодо земельного спору, нарахування субсидій, пенсій, оформлення статусу учасника АТО тощо. Наприкінці року ми розширили коло осіб, які мають право на таку допомогу. Включили до переліку переселенців. Раніше на безоплатну правову допомогу мав право громадянин, дохід якого складав менше одного прожиткового мінімуму, а зараз ми збільшили цей майновий поріг до двох прожиткових мінімумів. Зробили це для того, щоб охопити більшу кількість людей, які потребують цієї правової допомоги.
Думаю, найближчим часом презентую в Кабінеті Міністрів окремий механізм реагування і моніторингу порушення прав громадян з боку державних органів. Цей механізм буде дієвим. Щомісячно, щоквартально ми будемо інформувати про тих чиновників, які порушують права громадян і про ту відповідальність, яку вони будуть за це нести.
- Хто платить за безоплатну для людей допомогу?
- Частина коштів – та економія, яку ми, як Міністерство юстиції, здобули через оптимізацію нашої структури, інша частина – виділяється з державного бюджету. У цьому році на цей напрямок з державного бюджету виділено майже 360 мільйонів гривень. У 2016, наприклад, було виділено 280 мільйонів. А якщо порівнювати з 2013 роком, коли система безоплатної правової допомоги тільки запускалася в дію, фінансування з державного бюджету складало суму в 60 мільйонів гривень.
Також ми співпрацюємо з міжнародними донорами – урядами Канади і Сполучених Штатів Америки, Радою Європи, фондом «Відродження», які теж виділяють кошти на облаштування центрів безоплатної правової допомоги, проведення тренінгів для співробітників центрів БПД. Україна виділяє більше коштів на реалізацію цього проекту за рахунок того, що ми, як Міністерство юстиції, свій бюджет частково направили на цей проект. Ми фінансуємо більшу частину витрат на систему БПД. Вважаємо, це той проект, який зараз є пріоритетним для України, тому що запит на знання і захист своїх прав величезний.
22 послуги Міністерства юстиції доступні через онлайн-сервіси
- Мін'юст досить активно впроваджує онлайн-сервіси. Чи виправдовує себе ця ініціатива?
- У 2014 році Міністерство юстиції у рік мало близько 20 мільйонів контактів із громадянами в частині реєстрації народження, реєстрації шлюбу, бізнесу, нерухомості. Це найзатребуваніші послуги, які Мін'юст надавав українцям. Якість цих послуг, м'яко кажучи, була дуже поганою, виникали черги.
У 2015 році ми вирішили взагалі ліквідувати реєстраційну службу, прибрати монополію реєстраторів, які працювали в Міністерстві юстиції та створювали реальне поле для корупції. Завдяки ліквідації монополії, повноваження реєстрації передали місцевим органам влади. Проте, розуміючи, що передача на місця цих функцій може так само створити монополію в деяких регіонах, спустити побутову корупцію на рівень міст, ми пішли вперед і передали ці повноваження не тільки органам місцевої влади, але й приватним нотаріусам.
Також ми ухвалили антирейдерський закон і ввели дуже жорстку відповідальність за будь-які махінації з реєстрами з боку реєстраторів. Зараз скарги на рейдерські дії поодинокі: у 2013 році було 3 тисячі скарг, нині їх десятки.
- З кимось ведете перемовини з цього приводу?
- Так, нині – з Державною фіскальною службою, яка має найбільше контактів з підприємцями. Керівник ДФС на засіданні уряду анонсував, що до кінця року буде повністю переведено в електронний формат всі комунікації ДФС з підприємцями. Ми, як Мін'юст, запропонували ДФС надати наші напрацювання по онлайн-сервісу, щоб в кабінеті платника податків можна було отримати всі сервіси, пов'язані з реєстрацією нерухомості та бізнесу. Відчуваю, ми швидко рухаємося в частині онлайн-сервісів і якщо ДФС і Міграційна служба приєднаються до цього проекту щодо переведення в онлайн їхніх послуг, ми фактично охопимо більшу частину сервісів, яку українці отримують від держави.
А от в органах місцевого самоврядування ситуація різна. В деяких містах онлайн-сервіси органів місцевого самоврядування пішли далеко вперед, у тій же Вінниці понад 300 послуг місцевих органів влади вже давно переведені в режим онлайн. У деяких містах ще не настільки просунутий цей процес.
Міністерство юстиції запровадило одну з найкращих систем захисту баз даних
Думаю, в наступні кілька років Україна має стати одним із лідерів електронного врядування серед країн Європи. У нас із цим немає проблем: є фахівці, хороші ІТ-компанії, розгалужена мережа Інтернет по всій Україні. За два роки, коли було дуже багато хакерських атак здебільшого з боку східних сусідів, Міністерство юстиції запровадило одну з найкращих систем захисту баз даних.
Зараз маємо меморандум з глобальною компанією щодо встановлення системи Blockchain – це найкраща система захисту інформації в світі. Ми її запускаємо на базі реєстру нерухомого майна, оскільки там знаходиться найбільш цінна інформація. Наступний крок – система електронних торгів арештованого майна. Маємо плани, що всі реєстри Мін'юсту будуть фактично побудовані по системі захисту Blockchain. Тому, таким потенціалом і з такими можливостями, з інтернет-комунікаціями Україна просто приречена бути «наделектронною».
- Говорите, 22 послуги Міністерства юстиції доступні в режимі онлайн. А наскільки вони досяжні для жителів непідконтрольних територій?
- Для жителів непідконтрольних територій ми зробили окремий проект, оскільки була велика проблема в тому ж анексованому Криму і на непідконтрольних Україні територіях Донбасу отримати легальні українські документи. Півтора року тому в парламенті ухвалили окремий закон, який дав механізми отримання легальних документів жителям Криму і Донбасу, коли за дуже простою процедурою через будь-який суд на території України за подачі певного мінімального набору документів, який засвідчує факт смерті чи народження людини, отримуються українські легальні документи. Україна повинна розглядати справу протягом одного-двох днів, щоб процес не затягувався.
Судова практика сформувалася і вже понад кілька десятків тисяч українців скористалися цією можливістю. У наших представництвах Міністерства юстиції у прикордонних і прифронтових територіях великий запит і потреба в цих послугах. Люди можуть зареєструвати шлюб за одну добу в тому ж Херсоні, Сєверодонецьку, Маріуполі, можуть отримати документи про народження, про смерть без необхідності йти в фейкові реєстраційні служби окупаційних псевдоорганів. Ми дали можливість людям на побутовому рівні отримувати українські документи.
НАЗК повинно оголосити результат: є порушення чи немає. Повинен бути сигнал від членів НАЗК, що вони налаштовані на якийсь конструктив
- Мін'юст ставить питання про переформатування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), навіть внесли в парламент відповідний законопроект. Натомість керівник НАЗК Наталія Корчак стверджує, що перевіряти декларації НАЗК заважає відсутність доступу до реєстрів, за якими можна провести цю перевірку автоматично. То чи вирішить питання переформатування НАЗК проблему з перевірками е-декларацій?
- Я вже багато разів коментував цю ситуацію. Думаю, що українцям набридло слухати різного роду версії, чому НАЗК неспроможне перевіряти декларації. Станом на зараз досить давно закінчився строк для перевірки декларацій першої групи державних службовців, у тому числі й міністрів. Поки що ми не бачимо і не чуємо жодного результату, що само по собі є порушенням вимог закону про запобігання корупції. НАЗК повинно оголосити результат: є порушення чи немає. Коли цього результату не оголошено – це свого роду маніпуляція. Перевірка закінчилася, а результат тримається у великому секреті.
У НАЗК є інституційна проблема щодо колегіальності органу, щодо відсутності чіткої відповідальності того чи іншого члена за напрямок роботи. Питання щодо доступу до реєстрів взагалі немає. Це надумане питання. Ми дали доступ до всіх тих реєстрів, які у нас доступні для інших державних правоохоронних органів. Для цього треба мати технічну можливість підключитися. Ми ж не можемо виконувати роботу за інших колег. Коли ми давали доступ тому ж Національному антикорупційному бюро (НАБУ), все відбувалося дуже чітко: ми підписали меморандум, на технічному рівні наші фахівці сконтактувалися з фахівцями НАБУ, опрацювали технічну складову щодо ІР-адрес тощо. Без будь-яких проблем НАБУ отримало доступ до всіх наших реєстрів.
- Щодо позовів України проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Нещодавно ви закликали громадян звертатися до урядового уповноваженого в справах ЄСПЛ, якщо ті були очевидцями збройної агресії у Криму та на Донбасі. Багато таких звернень фіксуєте? Як просувається збирання доказів у поданих справах?
- Люди дуже активно звертаються. Це військовослужбовці, внутрішньо переміщені громадяни, журналісти, які були безпосередніми свідками подій у Криму і на Донбасі. Зараз ми завершили збір доказів і направили свою правову позицію у справі про Крим. ЄСПЛ її прийняв. Це було дуже важливо.
В межах цієї правової позиції було допитано понад 50 свідків: журналістів, учасників Майдану, котрі поїхали в Крим у перші дні заворушень, військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів тощо. Це широка палітра людей, і цікаво, що завдяки їхнім свідчення вдалося скласти ту картину, по якій не було навіть інформації у правоохоронних органів. Збір свідчень – це дуже клопітка робота. Щодня допитували по кілька свідків. Я вдячний і тим людям, котрі не побоялися надати цю інформацію, і нашим співробітникам Мін'юсту, які фактично займаються дуже складною та небезпечною роботою.
На цьому ми не зупиняємося і звернулися до всіх учасників і свідків подій на Донбасі, бо тут охоплюємо більший період часу. Ми поставили ціль максимально швидко зібрати такі ж докази по другій справі щодо Донбасу і подати їх у вигляді правової позиції, щоб суд зафіксував її прийняття, як це було зроблено зі справою щодо Криму.
Ми говоримо з військовослужбовцями, учасниками добровольчих батальйонів, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами. Думаю, тут кількість свідків буде в рази більша.
- Ці докази будуть долучені до вже поданих справ у ЄСПЛ?
- Так. Ми формуємо свою правову позицію, інша сторона надає свою, де вона заперечує тому, щоб суд розглядав цю справу, як це робили по Криму. Після того суд переходить до процедури слухання. Ми звернулися до ЄСПЛ, щоб вони визначили процесуальний графік і порядок проведення заслуховування як доказів, які ми подали, так і свідків. Для суду це безпрецедентні справи, тому що не було практики розгляду таки масштабних міждержавних справ.
Ми також маємо позитивні приклади щодо інших справ, слухання яких суд уже закінчив. Маю на увазі справу щодо Придністров'я. Я почитав винесені рішення і бачу для нас хороші перспективи. Суд виходить із позиції: якщо та чи інша держава має свої військові формування або підтримує відповідних бойовиків на тій чи іншій території, вона несе відповідальність за порушення прав людини, оскільки вона має контроль за цією територією. Ці рішення ми будемо використовувати як прецедентні у наших справах по Криму і Донбасу.