Реалізація "Плану Маршалла" для України перевищує найсміливіші очікування
- Так, цього разу литовці їздили лише з українцями, хоча на Міжпарламентській асамблеї Польщі, Литви та України у Варшаві ми домовлялися про тристоронню делегацію. Але ми настільки швидко просунулися уперед, що вирішили не чекати на офіційне створення тристоронньої делегації. Ми побачили, що два наші парламенти можуть швидко рухатися вперед, відтак ми почали свою роботу.
- У Брюсселі ви провели переговори з різними європейськими інституціями. Розкажіть про це детальніше.
- Ми провели переговори в Європарламенті, в Єврокомісії зустрічалися з представниками різних директоратів, офісів Єврокомісарів Федеріки Могеріні і Йоганнеса Гана, робочою групою з підтримки України в Єврокомісії під керівництвом Пітера Вагнера, представниками Європейського інвестиційного банку, пройшли всі основні пункти у розмовах по Україні.
- Які конкретні напрямки допомоги Україні розглядаються?
- Наприклад, ми намагаємося використати досвід Німеччини 1947 року, коли гроші, які виділялися за "планом Маршала" зосереджувалися, зокрема, у банку KfW (KfW - німецький державний банк, заснований у 1948 році як складова частина "Плану Маршалла"). Поки що ми маємо на словах загальний план. Ми зрозуміли, що наше завдання – розробка більш конкретних механізмів. Зараз власне цим і займатимемося. Йдеться, щоб конкретна фінансова інституція, яка отримає фінанси від ЄІБ чи від інших фінансових установ, змогла надавати ці гроші як кредити малому та середньому бізнесу на набагато кращих умовах у порівнянні з тими, які зараз є в Україні.
- Що на вашу думку необхідно зробити?
- НАТО дуже активно над цим працює. Те, що зараз у Литві дислокуються німецькі війська, союзницькі війська також є і в інших балтійських країнах. Це дуже посилює відчуття безпеки.
- Упродовж останніх днів в Україні в результаті терактів убито двох високопоставлених офіцерів українських спецслужб, які власне боролися з російськими диверсантами на сході України. Водночас, Росія увесь час намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, на сході й півдні країни захоплено у полон діючих російських військовослужбовців. Чи це хороші аргументи для Заходу, щоб не лише продовжувати санкції, але і задуматися над їх посиленням?
Путін зараз успішно переконує Захід, що він несе небезпеку для всіх нас
- Так, Путін зараз успішно переконує Захід, що неможливо довіряти нинішньому режиму Кремля в питаннях геополітики і безпеки, і що він несе небезпеку для всіх нас. Він робить це набагато краще, ніж нам це вдавалося до початку агресії в Україні.
Провокації, агресивні дії, кібератаки, вбивства цих людей дуже ефективно показують сутність Кремля. Водночас, спостерігаю, що на Заході вже дедалі краще починають це розуміти. Відтак, організовуються спеціальні конференції, семінари, пишуться звіти про те, що робити з Росією та з її агресивною поведінкою. Це може проявлятися в посиленні санкцій, у якихось інших нових ініціативах, або тому, що ми передбачаємо у філософії свого плану – допомоги Україні. Це практично єдиний геополітичний інструмент, який Захід має у своєму розпорядженні: допомагаючи Україні, ми сприяємо позитивній трансформації в Росії коли-небудь в майбутньому. Його потрібно використовувати активніше. Власне, у своєму "плані Маршалла" ми говоримо не лише про Україну, але і про Росію. Захід поки що не має чіткої відповіді – що робити далі з Росією. Тому, ми пропонуємо свою.