Володимир Бондаренко, державний секретар Кабінету міністрів України

Восени тисяча молодих реформаторів мають розпочати роботу в українських міністерствах. Їхня заробітна плата становитиме 30-60 тис. грн на місяць. Звісно, при такому рівні оплати праці нові співробітники матимуть надзвичайно високу відповідальність.

Про функції, які виконуватимуть високооплачувані спеціалісти, про те, яким чином їх планують залучити до роботи в уряді та про низку інших нюансів реформи держслужби Укрінформу розповів державний секретар Кабінету міністрів України Володимир Бондаренко.

- Володимире Валерійовичу, Кабмін 18 серпня дозволив дати старт конкурсам на нові посади в міністерствах. Тепер ви шукаєте тисячу молодих реформаторів. Чим вони будуть займатися?

- Знаєте, я люблю слово «реформи», але останнім часом воно вже не сприймається так, як раніше. Ми хочемо набрати людей, які хочуть, можуть і будуть робити зміни, в тому числі в державній службі.

На жаль, зараз українці про держслужбовців мають не надто високу думку. Їх вважають корупціонерами, нездарами, тими, кому не було куди більше піти, тому вони прийшли працювати сюди. Насправді це не так. Значна більшість держслужбовців мають кілька освіт, є висококваліфікованими. Вони знають систему зсередини, розуміють, як і що треба змінити. Вони нам потрібні.

Часто ззовні експерти дають поради, як саме можна змінити країну на краще. Так от, я вважаю, що справжні професіонали мають стати держслужбовцями і зсередини змінювати систему. І якщо це вдасться, буде добре.

 - Тобто, до тих, хто вже давно працює на держслужбі, приєднаються нові. Яким чином новостворені структури у міністерствах взаємодіятимуть з департаментами, що існують нині?

- Поділ на «старих і нових» – це неправильний підхід. До тих, хто є зараз державними службовцями, долучаться ті, хто колись давав поради. Тепер вони між собою будуть взаємодіяти. У діалозі та тісній співпраці вони будуть вчитися одне в одного. І якщо нові працівники будуть вивчати систему, то чинні – навчатись новим підходам. В цьому є цінність, бо ми зберігаємо інституційність як таку, але вдихаємо в неї нове життя.

- Ви упевнені, що ось цього поділу на “нових і старих” вдасться уникнути? Якщо новим держслужбовцям ви обіцяєте зарплату на рівні 30-60 тис. грн, умови для тих, хто вже працює, не змінюються?

 - Для мене особисто є дуже важливим, аби у тих міністерствах, в яких будуть створюватись директорати, співробітники нові й ті, які є зараз, не відчували дискомфорт від умов роботи. В тому числі йдеться про заробітну плату.

Нові держслужбовці мають показати ефективність своєї роботи, довести, що не дарма одержують заробітну плату, яка передбачена. З іншого боку, ті державні службовці, які давно працюють, матимуть стимул щось змінювати в собі, розвиватись і отримувати премії за виконання завдань.

Тобто, тут є два підходи: в одних – зарплата за реалізацію реформ, у інших це може бути премія за виконання завдань.

Розраховую, що згодом всі вони стануть фахівцями з реформ, державними службовцями з високим рівнем зарплати.

- Коли буде оголошено конкурси? Скільки триватиме збір документів, і куди їх треба подавати?

- З 1 вересня ми почнемо формувати конкурсні комісії. До 11 вересня цей процес має бути завершений. Але паралельно з 4 вересня маємо оголосити набір на посади фахівців з питань реформ у 10 міністерствах.

До речі, уперше кандидати мають можливість подати свої документи в електронному вигляді на порталі вакансій www.career.gov.ua.

- Він вже працює?

- Поки що в тестовому режимі. Найближчим часом туди буде завантажено всі ті документи, які схвалені урядом для проведення реформи. Це й ті, які стосуються умови оплати праці, це й типові положення про директорати, це і положення про проведення конкурсу. Тобто, уся необхідна законодавча і нормативна база.

Також маємо намір зробити рубрику «Запитання-відповідь», у якій кандидати зможуть знайти відповіді на найбільш поширені запитання.

- До речі, людина, яка вже працює на держслужбі, може подати свої документи на конкурс?

- Ми дуже на це розраховуємо. Кожна людина має ставити перед собою нові цілі й досягати їх. Таким чином вона розвивається. Реформа державної служби не повинна сприйматися нинішніми держслужбовцями як загроза втратити роботу, бо це можливість спробувати себе в новому напрямі, впоратися з новими завданнями і, звісно, за нову зарплату.

- На які риси та якості кандидатів члени конкурсної комісії звертатимуть увагу в першу чергу?

- Людина повинна мати здібності до аналітичного мислення, вміти стратегічно планувати. Важливою рисою є стресостійкість.

Крім того, має значення те, наскільки кандидат може бути різноманітним. Знаєте, коли людина має певний бекграунд, навчалася за кордоном, працювала у великих приватних компаніях, а потім приходить на державну службу, то тут важливо те, наскільки вона зможе перелаштуватися і почати працювати не в інтересах власника, а в інтересах кожного громадянина.

Кандидат має бути професійно націлений на результат. Звичайно, бажання робити зміни і бути частиною цих реформ – це не остання риса, на яку буде звертати увагу конкурсна комісія.

До речі, хочу запевнити, що комісія буде об'єктивною. До її складу увійдуть незалежні експерти, представники громадськості. Відбір буде відбуватися чесно та прозоро.

- Кошти на зарплати будуть братися з Держбюджету, чи це – гроші Євросоюзу?

- Це поєднання грошей. Європейський Союз виділив понад 100 млн євро на реформування системи державного управління в нашій країні. Вони будуть надаватися у вигляді прямої допомоги, яка перераховується до бюджету України.

Гроші розподілені на три роки. Якщо ми говоримо про 2017 рік, то йдеться про 10 млн євро, які будуть направлені на вирівнювання зарплат, на зарплати новим співробітникам, на створення умов для роботи. Цей перший транш вже перерахований. Наступного року це буде 25 млн євро.

Тому можна сказати, що це європейські кошти в Державному бюджеті України.

- Цього року в міністерствах вже відбулися певні зміни – було запроваджено інститут держсекретарів. Який від цього є ефект?

- Вже півроку я обіймаю посаду держсекретаря Кабміну. Можу стверджувати, що це суттєва допомога міністрам, адже частину функцій, пов'язаних з формальною підготовкою та оформленням рішень, їх узгодження з іншими відомствами, вони передали держсекретарям. Ми відповідаємо за дотримання регламенту, відповідно до законодавчих вимог готуємо проекти документів, які реалізують політику, сформовану міністром.

Думаю, міністри відчули певне полегшення від того, що частина їхнього часу вивільнилася саме для формування політики, напрацювання якихось ідей.

- Чи в усіх міністерствах держсекретарі вже офіційно призначені?

- На жаль, ні. У Міністерстві охорони здоров’я немає, у Мінпаливенерго на сьогодні є в.о. держсекретаря. Нам залишилося доукомплектувати ці два відомства.

- Чи всюди співпрацю міністра та держсекретаря можна назвати ефективною?

- Мені особисто не відомі випадки конфліктів. Вважаю, що в будь-якій роботі можна досягти конструктивного діалогу, якщо йдеться про двох розумних людей. І міністр, і державний секретар – це більш ніж просто освічені люди, які здатні комунікувати і співпрацювати.

Так, на момент становлення інституції державного секретаря в ЗМІ була інформація щодо небажання деяких міністрів призначати на цю посаду конкретних людей з певних причин. Зараз я спілкуюся з держсекретарями і можу з упевненістю сказати, що у разі необхідності донести ту чи іншу інформацію до міністра, миттєво зробити це можна тільки через держсекретаря. А це є доказом того, що вони між собою спілкуються і ефективно співпрацюють.

Якщо ж оцінювати мою співпрацю із прем’єр-міністром та міністром Кабінету міністрів, то це – як єдиний злагоджений механізм, повне розуміння одне одного. Думаю, така модель співробітництва і закладалася в ідею розмежування політичної складової й державної служби.

- Кабмін перейшов на електронний формат документообігу. Що від цього вдалося виграти?

- По-перше, документи стали опрацьовуватися набагато швидше. Раніше люди змушені були бігати коридорами, аби здати документи. Зараз працівник готує проекти у комфортних умовах, а потім відправляє його зі свого робочого комп’ютера на погодження всім зацікавленим відомствам. І не треба більше намотувати кілометражі по будинку уряду.

Крім того, завдяки такому переходу нам вдалося зменшити витрати на папір. У 2017 році ми закупили його вдвічі менше.

Минулого тижня на засіданні уряду ми схвалили електронне опрацювання проектів нормативно-правових актів. Тобто, йдемо далі, бо розуміємо, що проведення погоджувальних процедур може бути ефективнішим, коли це відбувається в електронному вигляді, бо одразу можна виправити документ, і в режимі правок всі бачать, які саме зміни були внесені, і чи приймаються або не приймаються ці правки. Далі – це тільки вже дискусія, тобто, це зручність у першу чергу.

Олена Собко, Київ.

Фото: Тарасов Володимир