Парубій обговорив закон про освіту з делегацією Венеціанської комісії

Голова Верховної Ради Андрій Парубій переконаний, що дискусії навколо закону "Про освіту" викликані більше політичними, аніж правовими підставами, й наполягає на тому, щоб документ залишався у тому вигляді, в якому був проголосований парламентом.

Про це він заявив під час зустрічі з делегацією Венеціанської комісії Ради Європи на чолі з Томасом Маркертом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Для України вкрай важливо, не применшуючи можливості вивчення національними меншинами своїх мов, забезпечити, як це і зазначено в українській Конституції, вивчення державної мови всіма громадянами України. Я переконаний, що ця дискусія, яка здійнялася навколо закону "Про освіту", навколо сьомої статті, має більше політичні, аніж правові підстави", - підкреслив спікер.

Він висловив сподівання, що після аналізу Венеціанською комісією закон про освіту, у тому числі й стаття 7, залишиться в тому вигляді, у якому був прийнятий парламентом.

Читайте також: Мовне питання: висновок Венеційської комісії очікується 11 грудня – Гриневич

"Я дуже розраховую, що і в результаті сьогоднішньої дискусії, і в результаті детального вивчення й аналізу ми дійдемо спільного розуміння, що український закон про освіту відповідає і міжнародним зобов'язанням України, і Конституції України, й отримаємо загальну позицію, що ми можемо розвивати цю дискусію в наступних законодавчих актах, які розглядатиме ВР, зокрема у законі про середню освіту. Але закон про освіту, зокрема стаття 7, я переконаний, має залишитися в тому ж вигляді, в якому буде знайдено компроміс у ВР", - звернувся Парубій до делегації Венеціанської комісії.

Водночас він нагадав, що стаття 7 закону "Про освіту" передбачає, що мовою навчання в українських навчальних закладах є державна мова, але водночас забезпечується вивчення рідної мови національними меншинами, корінними народами, які проживають на території України.

Голова ВР наголосив, що вивчення української мови всіма громадянами України є також питанням національної безпеки, і навів приклад того, що військовослужбовці в армії повинні розуміти накази, які віддаються державною мовою, а також те, що кожен громадянин не маэ бути обмежений у доступі до посад держслужби та держуправління, яке здійснюється державною мовою.