Олена Сукманова, заступник міністра юстиції

Коли чекати «антирейдерський закон-2», чи існують «чорні списки нотаріусів», як зробити, щоб при спробі викрадення нерухомості власника попереджала смс-ка. Про це та інше – в другій частині інтерв’ю заступника міністра юстиції Олени Сукманової Укрінформу.

Першу частину інтерв’ю читайте тут.

 - Питання довіри до реєстраторів та нотаріусів хвилює суспільство. У зв`язку з цим цікавою видається  ініціатива міністерства - оприлюднювати списки порушників і тих, кому скасовано право здійснювати реєстрацію. Я нарахувала таких 215 осіб. Власне, які санкції до них застосовуються, їм просто скасували право здійснювати і все?

- Хочу ще раз пояснити. Ви знаєте, ця ситуація іноді неправильно трактується засобами масової інформації. І ходять такі плітки, що нібито Міністерство юстиції опублікувало  “чорний список” нотаріусів. Це не смішно, бо це викликає занепокоєння нотаріальної спільноти.

Початок цієї історії був в тому, що ми дуже тісно співпрацюємо з офісом бізнес-омбудсмена. Вони роблять такі системні звіти, як от «Боротьба з рейдерством, сучасний стан та рекомендації». Це дуже репутаційна установа, і вони дають конкретні рекомендації, які ми намагаємося втілювати. І можу сказати, що рекомендації, які містилися в звіті, оприлюдненому в серпні, ми втілили. Йдеться про обміни даними між нашим реєстром і реєстром Дерджгеокадастру.  У тому числі ми розглянули можливість публічного оприлюднення результатів камеральних перевірок.

Цей список — виконання цієї рекомендації бізнес-омбудсмена з одного боку, а з другого - ми отримуємо багато запитань. Якщо публікуємо наказ про проведення камеральної перевірки на сайті, то всі цікавляться, а що ж далі відбулося, який результат камеральної перевірки? І тому це можна вважати просто логічним циклом прозорості, публічності і логіки того, що ми робимо.

Ще раз підкреслюю - це не “чорний список” нотаріусів і реєстраторів. Я розумію, що хтось співпрацює з нотаріусом, довіряє йому. Та на певному етапі цей реєстратор зробив якесь неправильне оформлення, провів неправильну роботу з реєстром і тому, які можуть бути санкції щодо нього? Це або тимчасове блокування доступу до реєстру - місяць, два, три, дванадцять - в залежності від ступеня порушення, або постійне.

Але якщо зафіксовані порушення, які не можна виправдати ніякою технічною помилкою, то це загрожує скасуванням або акредитації суб'єкта реєстраційної дії комунального підприємства, або скасуванням постійного дозволу роботи  з реєстром. В оприлюдненому списку є різні нотаріуси та реєстратори. Я не можу одних червоним закреслити, других - зеленим, а третіх - жовтим.  Такий принцип - закон один для всіх. І, якщо ми застосували санкції, то вони є.

Я розумію хвилювання нотаріальної спільноти. Але давайте проведемо аналогію. Наприклад, є Єдиний реєстр судових рішень, де публікуються всі рішення. Ці дані відкриті. І ніхто ж ні на кого не ображається, не обурюється, що оприлюднили рішення, яке стосується саме його?

Думаю, нам важливо проводити максимальну роз'яснювальну роботу серед нотаріусів та реєстраторів, щоб цей список згодом був порожнім. Це наше бажання. І я хочу подякувати всій нотаріальній спільноті  і нотаріальній палаті за їхню відкриту позицію та співпрацю з нами.

Ми разом намагаємося створити такий документ, який би встановив єдині правила гри і визначав, на який термін застосовуються санкції до нотаріуса чи реєстратора за певні порушення.

- Поки що таких правил гри немає…

- Ми говоримо, що зараз є закон, який передбачає застосування таких санкцій. Але нема якоїсь інструкції на підзаконному рівні, яка б вказувала: за такі-то правопорушення санкції застосовуються на місяць, а за інші - на два місяці. Інструкцію тут взагалі навіть важко уявити, бо ми не можемо підрахувати, а скільки взагалі та яких правопорушень може бути.  Наша спроба - створити хоча б групи порушень для того, щоб не хвилювалися нотаріуси і розуміли, яким чином санкція застосовується.

Для себе ми це розуміємо, бо розглядаємо сотні скарг і бачимо, яка практика склалася і за які порушення на який термін можемо застосувати санкції. Але хочемо, щоб і нотаріуси це розуміли.

Люди, які проводять камеральну перевірку нотаріусів, узагалі їх не бачать. Вони працюють за комп’ютерами, моніторять реєстри. І якщо вночі, наприклад, проводилися нотаріальні дії, то не факт, що ці дії незаконні. Можливо, вдень були якісь технічні збої або з роботою реєстру, або з нотаріусом, або ще за якихось обставин, і нотаріус, дійсно, залишився працювати і вночі закрив розділ у реєстрі. Але це ознака необхідності камеральної перевірки.

- Я правильно розумію, що ці перевірки нотаріуса не проводяться за ініціативою Міністерства юстиції?

- Вони проводяться за результатами моніторингу, який ми здійснюємо кожної доби. Є певні ознаки, за якими програма вибирає, кого перевірити.

- Тобто, реєстратор чи нотаріус можуть попастися, а можуть і ні?

- Так.

- Удача.

- Це не 100% удачі. Звичайно, що якщо нотаріуси  бачать себе в переліку камеральної перевірки, і вони починають якось хвилюватися, розпитувати, то дуже приємно, коли перевірка закінчується 100%-м позитивним результатом. І я впевнена, що такі нотаріуси скажуть, що не все так погано, як хтось говорить.

- Але є й інші ситуації. Ви говорили про скасування дозволів нотаріусам на здійснення їхньої діяльності. Скільки таких дозволів було скасовано?

- Давайте сформулюємо точніше. У нас є три  суб'єкти реєстраційної дії: нотаріуси, яким ми не можемо скасувати дозвіл, бо у них особливий порядок отримання свідоцтва про право на заняття професійно нотаріальною діяльністю. Ми можемо або тимчасово заблокувати їх, або ж винести на спеціальну комісію і скасувати їм свідоцтво. Тобто, вони втрачають право на професію. Це достатньо рідкісні випадки. За 9 місяців цього року направлено всього одне подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті. Знаєте, нотаріуси дуже цінують свою професію.

Друга категорія суб'єктів реєстраційної дії - це комунальні підприємства, які отримали акредитацію і надають реєстраційні послуги населенню. Їхню акредитацію ми можемо скасувати.

Третя категорія - реєстратори, які працюють в сільських, селищних, районних  радах, районних державних адміністраціях, перебувають у трудових відносинах і також надають реєстраційні послуги. Так от - останнім двом категоріям ми можемо як анулювати доступ взагалі, так і тимчасово заблокувати. За 9 місяців цього року за результатами перевірок для 241 державного реєстратора тимчасово заблоковано (на різні терміни), а для 16 — анульовано доступ до держреєстрів.

- Пригадую, Міністерство юстиції планувало ускладнити доступ до професії реєстраторам. На якій стадії ця ініціатива?

- Зараз у нас, взагалі, є така велика законодавча ініціатива, яку ми називаємо «антирейдерський закон-2». Перший антирейдерський закон запровадив посилену відповідальність реєстраторів, а зараз розробляємо законопроект, що більше стосується агросектору.

Цей «антирейдерський закон-2» передбачає введення механізму, коли людина може публічно виявити бажання щодо нотаріальної форми договору оренди.  Поки що ця ініціатива підтримується і профільним комітетом  Верховної Ради і профільними асоціаціями.

Якщо пояснити просто, то, наприклад, якщо людина хоче, щоб договір оренди був укладений виключно в нотаріальній формі, то, сподіваюся, з ухваленням нашої ініціативи вона буде мати право звернутися до реєстратора, підписати відповідну заяву, в якій сказано, щоб певна земельна ділянка  орендувалася виключно нотаріальною формою. Реєстратор розміщує у відповідному розділі  реєстру цю заяву, робить «галочку», і якщо хтось спробує скористатися простою письмовою формою договору оренди, яку, нібито, людина не підписувала, цей договір треба буде зареєструвати. Бо він набуває чинності не з моменту підписання, а тільки з моменту  реєстрації. І коли людина спробує зареєструвати цей договір, реєстратор не може це зробити, бо в реєстрі вже заповнений розділ про нотаріальну форму. Якщо людина довіряє орендарю, а є, дійсно, такі сільськогосподарські підприємства, які дуже добросовісно, дуже довго та відкрито співпрацюють з власниками паїв, і їм не потрібна нотаріальна форма, вони можуть скористатися просто письмовою формою.

Що ж стосується підвищення кваліфікації реєстраторів, ми готуємо таку програму. Плануємо навіть складання іспиту.

І ще одне, у нас є послуга “смс-маяк” - на право власності на нерухомість, я дуже багато про неї говорила. Ця послуга означає, що якщо у тебе є нерухомість, і ти хвилюєшся, турбуєшся, переймаєшся, що з нею щось може статися, ти можеш скористатися цією послугою. Вона зараз надається через провайдер “Ліга-закон”. Замовивши її, можна отримувати смс –повідомлення про початок реєстраційної дії.

Уявімо, що якийсь злодій йде до реєстратора з підробленими документами і договором купівлі-продажу, і починає перереєстрацію на іншу особу. І як тільки реєстратор відкриває розділ в реєстрі, людина отримує смс-повідомлення про це, і може звернутися до будь- якого реєстратора чи першого нотаріуса і фактично заблокувати ці дії.

Таку саму послугу, сподіваємося, до кінця року запровадимо і на права оренди земельної ділянки. Вона буде, напевно, більш корисна не стільки для землевласників, але й для орендарів.

Коли мені говорять про підвищення відповідальності реєстраторів, я завжди відповідаю: сьогодні відповідальність реєстратора – 12 років позбавлення волі. Якщо ми запропонуємо 20, у нас ситуація не зміниться.

Зараз 80 відсотків скарг, які ми розглядаємо, це скарги по оренді земельної ділянки. Що відбувається? У чинному законі написано, що якщо звертаєшся до реєстратора з договором оренди, реєстратор перед тим, як зареєструвати його, повинен направити запит в Державний земельний кадастр і пересвідчитися, що до 1 січня 2013 року не було реєстрації, яку треба відобразити в реєстрі. Якщо не було реєстрації, він підтягує витяг Держгеокадастру, сканує його і робить реєстрацію. Якщо була реєстрація, то вибачайте, там дійсний договір і спочатку треба розірвати з цим орендарем договір оренди.

Реєстратори цього просто не роблять. Свідомо чи не свідомо - я не хочу коментувати, але таких випадків багато. Такі дії реєстраторів – найтиповіша помилка. Ми для себе вирішили, що в цьому випаду не треба ухвалювати якісь надрозумні законодавчі ініціативи, а треба створити технічну неможливість для нього.

Тому нині ми зробили на технічному рівні автоматичний обмін між нашим Реєстром речових прав і Держгеокадастром. Тобто, реєстратор не зможе завершити реєстрацію і закрити розділ, поки він не отримає від Держгеокадастру інформацію про відсутність чи наявність реєстрації, відсканує документ і розмістить його.

Окрім того, до кінця цього року, думаю, ми запровадимо онлайн- реєстрацію договорів оренди на землю.

– Яким чином це має відбуватися?

– Для цього треба отримати електронний цифровий підпис. Отримавши його, людина бере, наприклад, копію свого паспорту, договору оренди земельної ділянки, статутних та інших документів необхідних для реєстрації, сканує їх, реєструється, зазначає кадастровий номер земельної ділянки, натискає на кнопку і ці документи відправляються реєстратору. Далі відбувається перевірка автентичності кадастрового номеру земельної ділянки: чи існує взагалі земельна ділянка під таким номером, чи співпадають площі земельної ділянки, бо це дуже важливо, ця інформація з публічної кадастрової карти. По-друге, реєстратор, отримавши ці документи, перевіряє відповідність даних цих документів і, якщо все зроблено правильно, людина отримує повідомлення: «Ваша реєстрація пройшла успішно». Якщо виявлена якась помилка, людину про це інформують.

– У травні цього року Міністерство юстиції України, Державне агентство з питань електронного урядування, український офіс «Transparency International» та глобальна ініціатива «OpenOwnership» підписали меморандум про співробітництво, реалізація якого забезпечить передачу даних про реальних власників українського бізнесу, яка розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до глобального реєстру бенефіціарних власників компаній. Що це значить для України?

– Я можу похвалитися, що Міністерство юстиції стало переможцем у конкурсі Open Data Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних. Хтось намагається нас критикувати, але ми не звертаємо уваги і крок за кроком рухаємося далі. У площині кінцевих бенефіціарів ми рухаємося величезними кроками. Усі знають про скандал з Panama Papers. Була європейська директива про необхідність все ж-таки прозорого ведення бізнесу і відкриття кінцевих бенефіціарів у глобальному режимі. І кожна країна мала прийняти певне національне законодавство для імплементації цієї директиви. Так от, я можу сказати, що Україна однією з перших ухвалила зміни до закону, які запровадили необхідність відкриття кінцевих бенефіціарів виключно для всіх підприємств, окрім комунальних та державних. Більш того, в українському законодавстві є відповідальність за не відкриття цих даних - адміністративна і кримінальна відповідальність.

Минулого року в Лондоні відбувся дуже великий саміт з цього приводу і було ухвалене рішення створити глобальний реєстр бенефіціарів. Так от, у вересні Україна першою виклала наші дані в глобальний реєстр бенефіціарів.

Я вам чесно кажу, коли ми беремо участь у заходах із цих питань на міжнародних заходах, нам усі аплодують. Україну вважають лідером і революціонером цього процесу. На початку минулого тижня я була в Джакарті на міжнародної конференції з питань транспарентності бенефіціарної власності. На цій конференції Україну відзначили нагородою за значний прогрес і досягнення у відкритті кінцевих бенефіціарних власників компаній і розробки законодавства у цій сфері.

Зараз на часі стоїть питання створення механізму верифікації бенефеціарів. Я відкрито задала питання на міжнародних заходах, поцікавилася, яка країна має такий інструмент. Так от, жодна не має. Ми зробили дуже великий стрибок. Нині очікуємо експертно-міжнародних порад, яким чином далі працювати з цими кінцевими бенефіціарами.

- Тобто, оприлюднити оприлюднили, а що робити з цим – не визначилися?

– Ні, ми ж оприлюднили їх не для того. Сенс цієї директиви не в з’ясуванні: номінал - не номінал. Це - початок створення правил, за якими бізнес має бути відкритий, це така антикорупційна ініціатива.

- Хотіла уточнити стосовно цього «антирейдерського закону – 2», як ви його назвали. То він уже готовий?

- Він зараз знаходиться на обговоренні в комітеті Верховної Ради. Текст законопроекту готовий. Думаю, він уже на фінальних стадіях обговорення. Його залишилося зареєструвати як законопроект і винести на сесійну залу.

- Розраховуєте, що до кінця цього року він може бути ухвалений?

– Дуже розраховуємо і очікуємо на це.

Юлія Гайдіна, Київ.

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ