Новий Верховний суд: активісти заявили про конфлікт інтересів членів ВРП

Громадська організація "Фундація ДЕЮРЕ" подала до Нацполіції та НАЗК 20 заяв щодо конфлікту інтересів членів Вищої ради правосуддя під час розгляду матеріалів кандидатів на посади суддів нового Верховного суду. 

Про це повідомили під час круглого столу в Укрінформі юрист фундації Андрій Химчук і старший менеджер проектів Ірина Шиба.

Вона розповіла, що під час конкурсу до Верховного суду члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів задовольнили усі заяви про самовідводи як членів Громадської ради доброчесності, так і ВККСУ про усунення конфлікту інтересів. Водночас члени Вищої ради правосуддя задовольнили лише 7% заяв про самовідвід, які надійшли під час розгляду матеріалів конкурсантів. 

"Така різниця у підходах до задоволення заяв про самовідвід викликає тривогу. Після того, як наші аналітики проаналізували всі досьє кандидатів у судді Верховного суду, ми можемо говорити про 13 випадків, коли було порушено антикорупційне законодавство і у членів Вищої ради правосуддя був наявний конфлікт інтересів. За цим фактом ми підготували близько 20 заяв до Нацполіції та НАЗК", - зазначила Шиба.

При цьому вона додала, що Нацполіція вже відреагувала на частину їх звернень та здійснює перевірки викладених фактів щодо членів ВРП Павла Гречківського та Ярослава Романюка.

У свою чергу Химчук нагадав, що з 19 членів ВРП спочатку про конфлікт інтересів повідомили лише двоє - Алла Лесько і Алла Олійник, які стали переможцями конкурсу до ВС. ВРП на своєму засіданні 6 вересня врегулювала питання конфлікту інтересів і ухвалила, що Лесько та Олійник не братимуть участі у розгляді матеріалів стосовно осіб, яких ВККСУ рекомендувала призначити на посади суддів ВС. 

"Уже 12 вересня, за два дні до того, як Вища рада правосуддя почала розглядати матеріали кандидатів, було заявлено 52 самовідводи. Із них було задоволено низький відсоток. З цього виходить, що або члени ВРП зловживають своїми повноваженнями заявити про самовідвід і заявляють необгрунтовані самовідводи, або ВРП як колегіальний орган просто не дозволяє їм реалізувати своє право і змушує їх голосувати", - зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, Вища рада правосуддя протягом 14–25 вересня 2017 року розглянула 120 матеріалів щодо внесення подання Президентові про призначення на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду.

29 вересня 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести подання Президентові України про призначення 111 кандидатів на посади суддів касаційних судів у складі Верховного суду. Водночас ВРП відклала розгляд матеріалів щодо семи кандидатів на посади суддів ВСУ. Причинами відкладення стали нерозглянуті дисциплінарні провадження стосовно діючих суддів; наявність дисциплінарних скарг, які потребують перевірки до вирішення питання призначення кандидатів на посади; надходження звернень щодо кандидата, які потребували додаткового вивчення.

Під час засідання 9 листопада 2017 року ВРП розглянула питання щодо внесення подання Президентові про призначення ще трьох суддів на посади суддів Касаційного кримінального суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.

Вищою радою правосуддя ухвалено рішення щодо внесення подання Президентові України про призначення 114 кандидатів на посади суддів Верховного суду.