На дебатах у Європарламенті обговорили Східне партнерство+
Європарламент закликає поглиблювати європейську інтеграцію України, Грузії та Молдови у форматі "Східне партнерство Плюс".
Про це йшлося під час дебатів у Європарламенті у вівторок з питання рекомендацій Раді Євросоюзу, Єврокомісії та Європейській службі зовнішньої діяльності щодо політики "Східного партнерства" напередодні саміту ініціативи 24 листопада, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Саміт у Брюсселі повинен стати далекоглядним, що надасть нового динамізму та чіткого політичного бачення майбутнього нашого "Східного партнерства". Якщо брюссельський саміт не забезпечить це, якщо брюссельський саміт буде присвячений лише підбиттю підсумків, якщо його фінальна декларація не міститиме нових ініціатив, то саміт у листопаді покаже неспроможність Євросоюзу протистояти викликам", - заявила одна з авторів доповіді литовський європарламентарій Лайма Андрікієне.
Відтак, європарламентарій пропонує посилити підтримку економічних реформ та удосконалити й розширити нинішній формат партнерства для України, Грузії та Молдови до так званого "Східного партнерства Плюс", що забезпечить доступ трьох країн до митного, енергетичного та цифрового союзів у рамках ЄС, а також участь у Шенгенській зоні.
Окрім цього, Андрікієне закликала створити для цих трьох країн трастовий фонд, який має залучати державні і приватні інвестиції для реалізації соціально-економічних проектів.
Голова делегації Європарламенту до парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Даріуш Росаті висловив переконання, що ініціатива "Східного партнерства" є успішною.
"Це є важливим інструментом для розбудови демократії, верховенства права та проведення реформ у країнах нашого східного сусідства... Євросоюз готовий відреагувати на більші очікування та надії тих країн, які хочуть, спроможні та готові бути більш амбітними на своєму проєвропейському шляху", - наголосив Росаті.
Представник найбільшої політичної групи Європейської народної партії Девід Макаллістер наголосив, що ЄС повинен дотримуватися визначеної політики відносно "Східного партнерства" за принципом "більше за більше". Відповідно, партнери, які не показують прогресу в цьому форматі, мають отримувати менші переваги від співробітництва з ЄС.
Підтримав рекомендації Європарламенту щодо "Східного партнерства" й депутат від Литви Петрас Ауштревічус, який представляє політичну групу ліберал-демократів.
"Це є сильний і далекоглядний документ, який містить дуже конкретні елементи подальшої участі у "Східному партнерстві Плюс"... Я закликаю саміт дуже уважно почитати цей документ", - наголосив литовський політик.
Ауштревічус відзначив, що Україна, Грузія та Молдова вже визначили свою стратегічну мету і очікують на справжнє партнерство з ЄС.
Польський парламентарій, представник політичної групи консерваторів і реформістів Анна Фотига нагадала про агресивні дії Росії у регіоні, включаючи розв’язану війну проти України та анексію Криму.
"Визначаючи відкритий характер "Східного партнерства", ми повинні забезпечити, щоб країни, які ведуть агресивну політику, порушують міжнародне право, були усунуті від участі у цьому проекті. Це має бути враховано у декларації саміту", - заявила Фотига.
У свою чергу, єврокомісар Сесілія Мальмстрьом, яка взяла участь у дебатах, запевнила, що керівна інституція ЄС візьме до уваги та максимально врахує основні пропозиції Європарламенту щодо "Східного партнерства", включаючи скасування тарифів роумінгу мобільного зв’язку.
Слід відзначити, що критичні та скептичні зауваження відносно "Східного партнерства" та європейських перспектив України, Грузії та Молдови висловлювали під час дебатів депутати від крайніх правих та лівих політичних груп, які не мають достатньо голосів, щоб заблокувати рішення ліберально-демократичної більшості у законодавчому органі ЄС.
Окрім цього, деякі депутати, які представляють Угорщину, заявили про необхідність покрашення відносин з Росією, скасування антиросійських санкцій та розкритикували український освітній закон.
Голосування доповіді Європарламенту щодо "Східного партнерства" відбудеться у середу.