Угорський прапор «пишемо» – а що в голові?
Зірваний з міськради у Берегові угорський прапор зініціював справжній скандал
Сталося це, нагадаємо, в неділю – під час маршу правих, що тими вихідним пройшов одразу в двох закарпатських містах. Ужгородом у суботу йшли місцеві праві – в основному із праворадикальної організації «Карпатська Січ», а в неділю у Берегові їхні колеги із сусідньої Львівщини провели чорний марш – у відповідному антуражі: балаклави, димові шашки, гасла типу «пам'ятай чужинець – тут господар українець!»...
Але маршем не закінчилося – у якості фінального акорду своєї акції активісти вирішили зняти угорський прапор із Берегівської мерії. Мовляв, держава тут у нас – Україна, нічого чужим прапорам на держустановах висіти. Угорський прапор хотіли ще й спалити – але поліція не дала, стяг від «правих» відібрали й повернули на флагшток.
«АКЦІЄЮ ОБУРЕНІ, ВИННИХ ПОКАРАЄМО»
Хоча це ситуацію не врятувало. Наступного ж дня свою глибоку стурбованість та обурення із приводу акції висловлювали мер Берегова, голова Закарпатської ОДА, представники угорської меншини та офіційні особи Угорщини (заяву із вимогою покарати хуліганів зробив міністр Угорського МЗС Петер Сіярто).
Зі свого боку, у Москаля запевнили: акцією, мовляв, також обурені, винних покараємо.
«Закарпатська обласна адміністрація обурена поведінкою правих, котрі влаштували провокативне «фаєр-шоу» на вихідних в Берегові. Акція показала, що праві діють в одному ключі з російськими спецслужбами, які прагнуть розхитати ситуацію в Закарпатській області. Відповідально заявляю, що політичні сили, які влаштували цю провокацію, не мають жодної підтримки на Закарпатті.
Саме тому більшість учасників «фаєр-шоу» була привезена в Берегово із сусідніх областей, насамперед Львівщини», – заявив голова облдержадміністрації Геннадій Москаль на своєму офіційному сайті.
І слово стримали – бо наступного дня, у вівторок, Закарпатська поліція відреагувала на акцію правих у Берегові відкриттям кримінального провадження за ст. 296 Кримінального кодексу «Хуліганство» – саме так потрактували дії активістів біля Берегівської міськради 12 листопада.
«Особи порушників буде встановити не важко, є відеозапис із камер спостереження, де видно обличчя, – сказала кореспонденту Укрінформу речниця ГУНП в Закарпатській області Тетяна Щоголєва. – Наразі слідчі працюють над встановленням осіб із числа учасників правого маршу», – сказала вона.
«А ЧОГО ВІН ТАМ УЗАГАЛІ ВИСІВ?»
Ну а поки на Закарпатті шуміли із приводу чергової провокації, яка дасть вигідну картинку Кремлеві та підвищить градус напруги в і без того натягнутих стосунках між Україною та Угорщиною, у Києві задалися питанням – а й справді, чого він там висів узагалі, той угорський прапор? На державній установі – міськраді – українського територіально Берегова, хай воно і є місцем компактного проживання угорців?
У Берегівській міськраді не забарилися із роз'ясненням, мовляв, усе за законом.
Використання угорських прапорів на будівлях установ, організацій та підприємств у Берегові було офіційно дозволене ще у 2008-у році. Таке рішення прийняли тодішні депутати Берегівської міської ради, його підписав мер Берегова Іштван Гайдош. У відповідному рішенні Берегівської міської ради йдеться про те, аби дозволити використовувати символіку угорської національної меншини (а хто доведе, що прапор Угорщини не є одночасно і символом нацменшини?) поряд із державною українською – на будівлях та установах всіх форм власності. Причина – 48% жителів міста Берегове, згідно з переписом населення 2001 року, є представниками угорської національної меншини.
Як розвиватиметься ситуація надалі – будемо стежити, а наразі кореспондент Укрінформу звернулась із питанням щодо нового скандалу в українсько-угорських відносинах до місцевих аналітиків.
«ЦЕ НЕ ПУСТОЩІ І НЕ ПРОВОКАЦІЯ – ЦЕ ТЕМА, НА ЯКІЙ СИСТЕМНО «ГРАЮТЬ»
- Інцидент із угорським прапором у Берегові – це не випадковість, не пустощі, не зовсім провокація, а результат атмосфери недовіри та браку порозуміння в українсько-угорських відносинах, – звертає аналітик із угорського питання Дмитро Тужанський, який неодноразово коментував ситуацію для Укрінформу щодо закарпатських угорців. – Вона виникла не цими днями. І навіть не після ухвалення закону про освіту, і не є місцевою специфікою. До неї українців та угорців, Київ і Будапешт, ретельно готували. Постійно цю атмосферу підживлюють – і безвідповідальні «лідери» з обох боків, і Кремль, системними провокаціями на Закарпатті, які стосувалися якраз символів – прапорів, пам'ятників. (Нагадаємо, весною на Закарпатті розгорівся скандал зі встановленням на Берегівщині та Виноградівщині стелл із надписами, які свідчили про те, що Закарпаття – це угорська земля. Провокацію підготували за допомогою кремлівського агента із місцевих. Також у кінці літа СБУ затримала молодиків, які повинні були підірвати угорський пам'ятник на Верецькому перевалі – пам'ятний знак про прихід угорських племен через Карпати. – ред.)
- Як наслідок, – акцентує Тужанський, – на жаль, тим, хто хоче розсварити українців та угорців, часто не потрібно докладати особливих зусиль. І ось вам ще один приклад на підтвердження цих слів, ще більш красномовний. У квітні цього року в мережі оприлюднили світлини понівеченого угорського стягу, який разом з українським встановлені на флагштоках на горі Керек у Берегові, – і майже миттєво на це відреагували спершу уповноважений уряду Угорщини Іштван Грежа, а тоді й Павло Клімкін. Однак виявилося, що угорський прапор понівечив дощ та вітер.
Угорські національні прапори в Берегові висять на офіційних установах згідно з рішенням міськради 2008 року, і доволі масово використовуються в місцях компактного проживання етнічних угорців, а це Берегівський, Виноградівський, частина Мукачівського та Ужгородського райони. Угорська мова має статус регіональної в Берегові. Чимало офіційних й не тільки написів дублюються двома мовами.
- Звичайно, це може здаватися дивним і підозрілим для немісцевих, – каже Тужанський. – Більше того, на тлі амбіцій офіційного Будапешта щодо закордонних угорців дехто називає це «міченням території». Але для закарпатців – це не тільки звичне явище, а й символ дружби та порозуміння, втілення тієї ідеї мультикультурності та цінності діалогу на всіх рівнях, на якій побудована об'єднана Європа.
Наразі нема підстав, аби цей інцидент переріс у щось більше, як це було в 2013-у між Будапештом та Бухарестом, який заборонив вивішувати в громадських місцях синьо-золотистий стяг секеїв – етнічних угорців, які компактно проживають у Трансільванії та прагнуть автономії. Або як це було між Угорщиною та Словаччиною в 2009 році, після ухвалення останньою мовного закону, який передбачав штрафи до 5 тисяч євро за використання мов національних меншин у державних структурах, де мова останніх складає менше 20% місцевого населення.
Але цей інцидент у Берегові вкотре засвідчив необхідність більш відвертого та тісного діалогу між Києвом і Будапештом на всі без винятку, навіть найбільш «чуттєві» та неоднозначні теми у відносинах двох країн – наголошує аналітик.
«ДАВАЙТЕ ЧЕСНО: УГОРЦІ ЖИВУТЬ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ ДАВНО, ВОНИ МАЮТЬ ПРАВО НА САМОІДЕНТИФІКАЦІЮ»
- Угорський прапор на Берегівській мерії маємо ідентифікувати не як державний символ Угорщини, а як символ національної меншини Закарпаття, – пояснює зі свого боку аналітик Максим Іванов. – Угорці справді понад тисячоліття живуть на цій землі, і до початку ХХ століття тут була їхня держава. Зараз тут інша держава – але історичні угорці нікуди не ділися, їхні нащадки й надалі живуть на цій землі, і вони вважають її своєю, і прагнуть самоідентифікації – у вигляді національного прапора на установах, надписів угорською назв сіл та міст в межах компактного проживання меншини. Забороняти такі речі – угорські стяги поруч із українськими, дублювання надписів угорською – не вважаю за потрібне. Вони висіли собі досі без жодних претензій – зараз, з огляду на останні політичні події, це набуло дещо іншого забарвлення. Разом із тим, такою ж об'єктивною є вимога до угорців, щоб вони знали й володіли українською мовою.
- Стосовно самої акції – це заробляння дивідендів, із огляду на «негласний» початок виборчої кампанії в Україні, – вважає Іванов. – Жодних суспільних настроїв на Закарпатті ця акція не репрезентує, тим більше, що уже відомо, що участь у ній брали здебільшого не закарпатські праві, а активісти з інших регіонів.
«НА СВОЇЙ ХАТІ МОЖЕ ВИСІТИ ЩО ЗАВГОДНО – АЛЕ НЕ НА ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ»
- На приватній будівлі, наприклад, на своїй хаті, в угорців може висіти що завгодно. Але те, що висить на державній установі, поруч із українськими державними символами – повинно регулюватися законом, чітко, визначено, із виписаними покараннями за порушення цих норм, – наголошує закарпатський письменник Олександр Гаврош, який неодноразово звертав суспільну увагу на нагромадження угорської символіки на Закарпатті. – Угорський національний прапор може висіти, наприклад, на офісі КМКС (товариства угорської культури) – але не на мерії Берегова. І це повинно регулюватися відповідним законом, прийнятим на рівні центральної влади. Там має бути чітко прописано, що може, а що не може висіти поруч із національним стягом України на держустановах. Завтра якась сільрада в межах компактного проживання меншини прийме рішення більшістю голосів повісити замість українського прапора угорський – і що? Це повинно регулюватися – тим більше, якщо це викликає такий резонанс у суспільстві.
У Сербії, зокрема, на законодавчому рівні прийнята норма, згідно з якою меншина може використовувати свою національну символіку для самоідентифікації – але ці символи не мають збігатися із державним символами інших країн. Тобто, повинен бути якийсь елемент, що не дозволяв би цей прапор трактувати, як державний прапор Угорщини.
Це показово, до речі, й у ситуації з відкриттям кримінального провадження щодо зняття угорського прапора в Берегові під час недільної акції. Минулого року восени біля Закарпатської ОДА ужгородські праві вивісили червоно-чорний прапор – на флагштоці поряд із стягом українським та прапором Євросоюзу (який, до речі, не має права там знаходитися юридично). Тоді червоно-чорний прапор зірвали, і ніхто кримінального провадження не порушував. Тому зараз дії поліції щодо відкриття кримінального провадження за аналогічні дії викликають подив, – каже Гаврош.
«ТАКІ ПРОВОКАЦІЇ ПРОГНОЗОВАНІ, ПАНАЦЕЯ ВІД НИХ – НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГИ Й НЕ ПІДТРИМУВАТИ ОБГОВОРЕННЯ»
- Для мене завершення недільної акції правих у Берегові – у вигляді зняття угорського прапора з мерії – не було несподіванкою, – каже закарпатський політолог Віктор Пащенко. – Це було прогнозовано, і власне, розраховано саме на те, що маємо зараз – на гучні розмови довкола цієї акції. Тому я би розглядав це питання не у соціологічному зрізі (бо на це нема жодних підстав), і навіть не у розрізі політики, хоча це продуманий політичний хід, однозначно, – а із точки зору психології. Я маю на увазі загальний контекст. Усі ці акції наших українських правих, активістів Йоббіка довкола так званого «угорського питання» мають на меті саме привернення уваги. Це той самий спосіб привернення уваги, яким користаються неврівноважені підлітки – хуліганство, асоціальна поведінка (розбиті вітрини, поламані лавиці тощо), будь-що заради уваги до себе. Ось суть цих подій. Певні маргінали використовують такі речі, як прапор, аби показати, що ми, мовляв, не просто хулігани – а політичні рухи, це додає їм ваги у своїх очах.
Тому протидіяти треба за законами психології: якщо не загострювати уваги на підліткових бунтах, радять спеціалісти, вони минуть. Так і тут – усе стихне так, як і почалося.
Що таке угорський прапор? Він висів там роками. А зараз у контексті це питання звучить як «що таке червона ганчірка?» Це просто шмат тканини у звичайних умовах, але не тоді, коли нею махають перед очима у бика.
Зараз на цьому питанні зійшлися дві маргінальні общини: з одного боку – праворадикали, українські націоналісти, з іншого – «ватники». Але суть у них одна: привернути до себе увагу. До речі, такі акції дуже на руку й угорським радикалам. Це для них привід підвищити свою самооцінку, мовляв, а ми ж вам казали – он дивіться, угорців щемлять! У той самий час українські радикали кричать зі свого боку про те, що угорці заберуть частину України. А зі свого боку «ватники» бачать на Закарпатті «другий Крим» – хоча ним тут і не пахне. Тому єдиний спосіб припинити цю істерію – просто не звертати уваги, це найкраща панацея. Чим більше вести розмов довкола цього – тим більше загострюватиметься ситуація, а власне цього й чекають організатори подібних провокативних акцій.
Адже жодних серйозних суспільних рухів за цим не стоїть - просто група психічно неврівноважених осіб, які таким чином заробляють собі політичні дивіденди.
Тетяна Когутич, Ужгород.
Перше фото: Courtesy Photo