Президентські вибори-2019: сюжет невідомий, зате відомі декорації
Навіщо одразу чотири соціологічні центри дослідили електоральну ситуацію в країні?
Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати соціологічного опитування щодо політичної ситуації в країні, зокрема - поточні президентські та партійні рейтинги. Опитування проводилось серед 20 тисяч респондентів, а до його проведення залучені були найбільші соціологічні компанії: Київський міжнародний інститут соціології, центр “Социс”, соціологічна група “Рейтинг” та центр Разумкова.
Сказати, що ця новина - як грім серед ясного неба - не сказати нічого. Масштаби опитування та його результати викликають дуже багато запитань - кому зараз (за півтора роки до найближчих, президентських виборів) знадобилась настільки детальна картина по країні, чому опитування проводили одразу чотири великі соціологічні компанії, як сприймати третє місце музиканта Святослава Вакарчука…
Місяць тому результати опитувань публікували окремо Центр Разумкова та Центр соціальних досліджень “Софія”. Там були діаметрально протилежні результати: перші спрогнозували найбільший президентський рейтинг Порошенку - з відривом в 5,6%, а “Софія” - лідерство Тимошенко з відривом в 3% від найближчого конкурента. Знову “війна соціологів”? Адже настільки катастрофічно різні результати - це скандал! Може, для того і проводилось спільне (без «Софії») дослідження в листопаді щоб аргументовано відповісти: довіряти треба нам, адже об’єднались усі найбільші соціологічні бренди.
Інша справа - результати опитування. Йдеться про Святослава Вакарчука, який, згідно з його результатами, отримав би 12,1% голосів. При цьому він нещодавно публічно заявив, що не має ніяких політичних, а поготів президентських амбіцій. А потім його гурт “Океан Ельзи” повідомив, що вирішив зробити паузу в своїй творчій діяльності тривалістю в рік. А тепер - рейтинг, де за Вакарчука готові голосувати 12,1% українців - лише на 2% менше за прихильників Тимошенко і на 4% - Порошенка. Ситуація дуже дивна, погодьтесь.
“Укрінформ” вирішив розібратись, що ж стоїть за саме цим соціологічним дослідженням?
Соціологи об’єднались через те, що бракує людей, а не щоб виправдатись!
Пояснити ситуацію погодились засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко та генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Єременко: “Те, що було залучено групу компаній, свідчить лише про те, що жодна з них не здатна провести опитування 20 тисяч респондентів. Норма для інтерв’юера - десь 10-15 опитаних за день. Крім того, є досить жорсткі вибірки і суворі квоти на людей певного віку, освіти тощо. Тобто для опитування цих 20 тисяч потрібна тисяча людей, які працюватимуть один день, або мінімум 500 - на два дні. Зрозуміло, що жодна соціологічна компанія не має такого штату. Відповідно, вони змушені були робити коаліцію”.
Паніотто: “Звичайне опитування проводиться на 2 тисячі респондентів, а опитування, таке, як це, на 20 тисяч - буває дуже рідко. Максимум - це на 10 тисяч респондентів, зазвичай перед виборами”.
Соціологічне дослідження такого масштабу проводиться лише перед стартом інформаційної кампанії
Масове опитування передбачає результати. За словами Володимира Паніотто можемо зробити висновки, що комусь дуже потрібна інформація про електоральну ситуацію в областях. Кому це потрібно? В новині зазначається, що замовником був “Комітет виборців України” - всеукраїнська громадська організація, метою якої є, серед іншого, моніторинг виборчих процесів в країні. Втім, враховуючи те, що до найближчих виборів ще півтора роки, проведення такого великого опитування виглядає, як мінімум, дивно.
Єременко: “Собівартість одного опитуваного на велику анкету (десь 30-40 запитань) -2,5-3 долари. І це не враховуючи роботу аналітиків. Тобто на саме опитування витратили мінімум 60-70 тисяч доларів.
Зазвичай такі опитування замовляє політична партія, яка готується до дуже масштабної політичної кампанії. Адже опитування на 20 тисяч анкет показує не лише картину по країні загалом, а й конкретні результати по кожній з областей.
Ніколи на соціологічні дослідження не витрачається більше 10% бюджету кампанії, адже це не має сенсу. Тобто, якщо хтось витратив десятки тисяч доларів для того, щоб отримати ці цифри, то цей хтось заклав до бюджету кампанії від 700 тисяч до мільйона доларів”.
Чи можемо ми зробити висновок, що “Комітет виборців України”, ймовірно, виступає посередником між якоюсь великою політичною силою і соціологічними компаніями - дуже тривожний дзвіночок...
Святослав Вакарчук - черговий «месія» для українців?
“Родзинкою” дослідження є Святослав Вакарчук серед ймовірних претендентів на президентство. 12,1% людей, які, згідно з дослідженням, готові віддати за нього свої голоси – це те, що можна назвати українським «індексом месії» на поточний момент. Ці люди розчарувались в чинній владі? Безперечно! Але їм потрібен «месія» - той, з чиїм приходом раптово і сам собою наведеться в країні порядок, вирішаться всі проблеми.
Єременко: “За Вакарчука готові голосувати ті люди, які хочуть побачити нового політика. Він на картинці - нове обличчя, навіть попри його минулий досвід роботи народним депутатом. Є категорія людей, які шукають морального авторитета. А в нас в країні моральним авторитетом може бути виключно неполітичний діяч..
Існує технологія інформаційного просування нових кандидатів. У нас на виборах соціологічні компанії часто використовують як механізм просування. Як це робиться? Всім кандидатам даються абсолютно реальні дані, а новій людині, яку треба “просунути” - завищені результати в межах похибки. Тобто перший раз вона отримує 3%, через місяць - 5,5%. І весь час обговорюють, чи збирається «фігурант» бути президентом, чи ні. Ми спостерігаємо передвиборчу кампанію того ж Вакарчука? Ні! Кампанії немає - а рейтинг зростає.”
Бойко, Гриценко та Рабінович - лише “тло” для боротьби головних претендентів на президентство
Інші результати опитування загалом не здивували. Ми звикли бачити таких собі “фонових” кандидатів, які мають непогані результати - в межах 7-10% - водночас їх президентські амбіції серйозно навіть не розглядаються. На майбутніх виборах ними, скоріш за все, стануть Анатолій Гриценко, Вадим Рабінович, Юрій Бойко, а можливо й хтось інший. Втім, дуже дивує стабільність їхніх результатів - рейтинги не зменшуються, але й не збільшуються.
Єременко: “Анатолій Гриценко має стабільний електорат. Ці люди і забезпечують йому перші місця після лідерів. Він стабільно на межі, але завжди трохи знизу. Гриценко може зникнути з ефіру, згодом - знов з’явитись, робити заяви, та хоч би що він робив - він стабільно перший непрохідний. Інколи до нього ставляться як до варіанту голосувати “проти всіх”.
З Вадимом Рабіновичем ситуація інша. Він перебрав частину електорату Партії регіонів, проте не асоціюється ані з нею, ані з “Опозиційним блоком”. Загалом, він красиво, логічно і правильно розповідає, що влада погана. Навіть більше, він каже саме те, що відчувають люди. Жодної конструктивної програми він не має, але він на цій риториці набирає свій результат - людей, які хочуть голосувати проти влади. Таким чином, він - нове обличчя в політиці, говорить правильні речі, і говорити вміє, на відміну від того ж Бойка”.
Кілька слів про головне!
Але найголовніше питання, яке цікавить зараз усіх нас - хто ж стане наступним Президентом? Які у кого на це є шанси? Враховуючи, що результати останнього дослідження показують, що ситуація - досить хитка. Зокрема, якби вибори відбувались зараз, то чинний президент Петро Порошенко отримав би 16,1%, а лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко - 14,4%. І це при 40% тих людей, які ще не визначились! Можна як завгодно інтерпретувати ці цифри, але для перемоги потрібні 50% + 1 голос. Тобто потрібен ще один тур. Тобто, чому ж соціологи не прогнозують різні варіанти голосування за двох кандидатів, які залишаться?
Паніотто: “Подальша боротьба між Порошенком і Тимошенко? Це дуже сильно залежить від ситуації в країні і від тих речей, які від України не дуже залежать - як, наприклад, буде вирішена проблема на Сході. Більшість населення вважає, що рівень бідності і рівень корупції зростають. Але наш моніторинг показує, що рівень бідності зріс втричі в 2014-2015 роках, а вже в 2015-2016-му - залишився стабільним. А нині помітні тенденції до його зниження - у вересні цього року рівень бідності був нижчим, ніж у травні. Тому ситуація покращується, це впливає на рейтинги. А що буде далі - покаже час”.
Микола Романюк, Київ
Перше фото: Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Святослав Вакарчук разом під час Помаранчевої революції 2004-го, і знову разом у 2017-му, але тепер у президентському рейтингу