Секрети санкцій: Чи ведуть Росія і США таємні перемовини?
Чому голова Сбєрбанку Росії Герман Греф не потрапив до нових санкцій США
Вранці неділі 1 квітня 2018 року одразу два корпоративних літаки "Сбєрбанку Росії" еліт-класу викотилися на стартову позицію столичного аеропорту "Шереметьєво". Один з них – особистий літак глави правління банку Германа Грефа Gulfstream G650
Рівно за п'ять днів, 6 квітня, адміністрація США оголошує нові санкції проти російських олігархів і чиновників. Герман Греф, який потрапив був раніше до "Кремлівської доповіді", у новому списку відсутній. У США та Росії розповзаються чутки про "таємні перемовини", але на офіційному рівні їх, звісно, заперечують.
ХТО ТАКИЙ ГЕРМАН ГРЕФ
"Сбєрбанк Росії" – одна з найбільших фінансових установ РФ, що потрапила під американські санкції ще 2014 року, однак успішна й понині на російському фінансовому ринку як конгломерату, підконтрольного Кремлю. Важливо зазначити, що 52% його акцій належать Центральному банку РФ. Іншими великими акціонерами, за різними джерелами, називаються британські та американські інвестори.
Схема рейсу літака RA-10204 (Москва - Сан-Франциско) 1 квітня 2018 року
Герман Греф – постать неоднозначна. Російський державний політик німецького походження (народився в родині етнічних німців), зробив стрімку кар'єру від юрисконсульта Петродворця у 1991 році до міністра економічного розвитку і торгівлі (2000-2007 рр.). Після цього очолив правління "Сбєрбанку Росії" і залишається на цій позиції досі. Неоднозначність Грефа полягає в тому, що після санкцій у 2014 році його банк, незважаючи на державний статус, закрив усі свої представництва в Криму і досі відмовляється приймати паспорти так званих республік ДНР-ЛНР. Президент Путін неодноразово критикував політику банку публічно, проте під час зустрічей з самим Грефом шанобливо відгукувався.
У січні 2018 року Герман Греф опинився у відкритому списку "Кремлівської доповіді" серед 114 високопоставлених чиновників і 96 російських олігархів. Цей список людей "наближених до президента Росії Володимира Путіна" Мінфін США оприлюднив знехочу, за вимогою закону CAATSA (Акта протидії супротивникам Америки шляхом впровадження санкцій). Однак тоді поява списку викликала глибоко панічні настрої серед російського істеблішменту. У Вашингтоні заспокоювали: це ще не санкції, додаючи при цьому, що вони будуть вводитися вибірково і раптово, щоб отримати максимальний ефект. І в цій ситуації ефект дійсно вийшов – психологічний. Адже найбільш болючим вважається не стільки сам факт покарання, скільки його очікування.
"НЕДОТОРКАННІ"
Тут потрібно нагадати, що Білий дім, виконуючи волю більшості законодавців, які проголосували за CAATSA, майстерно тримає інтригу. Йому вдалося зберегти напругу і до оголошення "Кремлівської доповіді" 29 січня, і після. Згадаймо про таємний візит у Вашингтон трьох керівників російської розвідки – Сергія Наришкіна (СЗР), Олександра Бортнікова (ФСБ) і Ігоря Коробова (ГРУ).
І це сталося рівно за кілька днів до очікуваного оголошення "Кремлівської доповіді". І коли інформація потрапила в пресу, в Білому домі не стали заперечувати, а запропонували офіційну версію: велися переговори про спільні зусилля в боротьбі з міжнародним тероризмом.
"Про тероризм? З Росією? Та ще й призупинили санкції для цього?" Та облиште!
Втім, подібна позиція офіційного Вашингтона була очікуваною і логічною. Навіть якщо на переговорах обговорювалися прізвища "бажано недоторканної" касти в обмін на певні поступки з боку Росії, то це цілком нормальна практика, хоча залишається багато нюансів. Проте ніхто цього не визнає офіційно.
Рівно така ж реакція прозвучала в Держдепартаменті США і щодо візиту делегації "Сбєрбанку Росії", а також можливих переговорів про конфігурацію санкційних списків.
"Ми не обговорюємо санкцій (США. – Ред.) з іншими країнами", – відповів високопоставлений представник Держдепу на запитання: чи намагаються російські чиновники чи олігархи використовувати канали спілкування з урядом США, щоб пом'якшити обмеження. "Ми вводимо санкції проти (фізичних та юридичних осіб. – Ред.) у різних країнах, і це не є предметом переговорів", - підкреслив він.
Справедливості заради потрібно зазначити, що в прес-службі Сбєрбанку коментар з цього приводу поки взяти не вдалося.
ТАЄМНІ ПЕРЕГОВОРИ – ДАЛЕКО НЕ СЮРПРИЗ
Тим часом, в експертних колах Вашингтона на цю ситуацію дивляться цілком об'єктивно. Як вважає старший науковий співробітник з питань Росії "Американської ради із зовнішньої політики" Стівен Бланк, проведення подібних закритих перемовин – аж ніяк не сюрприз. Хоча, в цій ситуації спочатку в більш вигідній позиції була американська адміністрація, ніж російські парламентери.
"Ґрунтуючись на наявній інформації, навряд чи ці зусилля (проведення таємних переговорів. – Ред.) є, власне, ефективними для росіян, оскільки США запроваджуть дедалі більше санкцій і можуть продовжувати так робити надалі. Однак, це також свідчить про доступ російських представників до високопоставлених чинів США", – прокоментував ситуацію американський експерт.
Відомий російський опозиційний політик Ілля Пономарьов підтвердив Укрінформу, що, за його відомостями, не тільки представники "Сбєбанку Росії", а й великого консорціуму "Альфа-Груп" справді "активно працювали в США", щоб не потрапити під санкції.
"Взагалі, весь сенс політики персональних санкцій – рівно в тому, щоб представники російських ділових кіл виходили на зв'язок з американцями і, що називається, "роззброювалися" перед Кремлем. Відмовлялися від дій, спрямованих на підтримку війни в Україні, відмовлялися від легалізації коштів, відмовлялися від фінансування втручання Росії у політичні процеси в інших країнах", – зазначив російський політик.
За його словами, якщо припустити, що приїзди російських делегацій в США – це "ознаки того, що товариші "нервують" і якось ворушаться, то в цьому і є здорове зерно". Хоча, як зазначив Понамарьов, Грефа він знає особисто, "і Герман не дуже прагне до того, щоб самому бруднитися" в політиці Кремля.
Водночас російський опозиціонер висловив думку, що нинішня політика санкцій США у зв'язку з квапливою заявою Гейлі про введення нових обмежень і запереченнями Білого дому, м'яко кажучи, непослідовна. Але хтозна, може це ще більше додає напруги в ділових і політичних колах, наближених до Кремля?
Остання хвиля американських санкцій спричинила безумовно максимальний за останні роки негативний ефект на російському ринку активів. Крім того, вона майже зруйнувала великі бізнес-імперії, зокрема, Олега Дерипаски і Віктора Вексельберга. І це лише перше "китайське попередження" адміністрації Трампа грошовому оточенню Путіна, яке тісно поєднано з вертикаллю російської влади. Який шлях оберуть Вашингтон і Москва в подальшому протистоянні, нікому не відомо. Але вже сьогодні зрозуміло: участь у таємних переговорах з американцями людей з оточення Путіна, які не хочуть "бруднитися" об його політику, навряд чи посилює позиції самого господаря Кремля. І картина може змінитися вже в найближчому майбутньому.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.