ПАРЄ визнала, що окупований Донбас - під контролем Росії

Резолюція

У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію, в якій формулювання «неконтрольовані урядом території» України змінено на «території під фактичним контролем Росії».

Про це вказано в резолюції «Надзвичайний стан: питання пропорційності стосовно відступів, передбачених статтею 15 Конвенції про захист прав людини», ухваленій 24 квітня в ПАРЄ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У проекті резолюції замінити слова «неконтрольовані урядом території» на наступні слова: «території під фактичним контролем Росії», - йдеться у внесеній поправці, що була запропонована під час розгляду доповіді та прийняття резолюції щодо застосування Україною, Францією та Туреччиною відступів відповідно статті 15 Конвенції про захист прав людини.

«Асамблея знову заявляє про своє засудження російської агресії в Україні, порушення міжнародного права та принципів, закріплених Радою Європи», - вказується у документі.

Читайте також: Депутати ПАРЄ заявляють про спроби підкупу під час візитів до Азербайджану

В сесійній залі було розглянуто випадки призупинення дії окремих статей Конвенції про захист прав людини, які були застосовані трьома країнами: Україною - після російської агресії у 2014 році, Францією – після запровадження надзвичайного стану після терористичних атак у Парижі у листопаді 2015 року, а також в Туреччині – після спроби державного перевороту в липні 2016 року.

В документі також вказано, що Україна поінформувала генерального секретаря РЄ про її відступ 9 червня 2015 року, повідомивши про "надзвичайну ситуацію, що становить загрозу для життя нації", викликану "поточною збройною агресією Російської Федерації проти України, разом з військовими злочинами та злочинами проти людяності, вчиненими як регулярними Збройними силами Російської Федерації, так і нелегальними збройними групами, які керуються, контролюються та фінансуються Російською Федерацією». 

Стаття 15 Конвенції «Відступ від дотримання зобов’язань під час надзвичайних ситуацій» передбачає, що «в разі війни або інших надзвичайних обставин, які загрожують життю нації, будь-яка з Високих Договірних Сторін може вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає надзвичайність обставин, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов’язанням за міжнародним правом».