Відносини між Україною і Польщею мають спиратися на історичну правду - Дуда
Відносини між Україною і Польщею мають будуватися на правді, зокрема історичній.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда під час промови на кладовищі в селі Олика Волинської області після покладання вінка у пшеничному полі на місці, де колись було польське село, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Я хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду - правду, яка вестиме нас ... до дружби між нашими народами... Це дуже важливо, і я вірю, що саме такі відносини ми зможемо будувати в найближчі десятиліття", - наголосив польський лідер.
За його словами, дружба між обома народами необхідна, адже сьогодні країни мають “спільні побоювання, спільні турботи, спільні думки про безпеку”.
Дуда також підкреслив, що Польща намагається підтримувати Україну у її прагненнях до членства в ЄС і відновлення її територіальної цілісності у кордонах, які визнає міжнародна спільнота, з огляду на окупацію Росією частини української території.
“Це я підкреслюю як на форумах Північноатлантичного альянсу, так і нещодавно на форумі Ради Безпеки ООН”, - констатував глава польської держави.
Він зазначив, що Варшава хоче підтримувати Київ у здійсненні реформ та економічних перетворень, прагне, щоб Україна була безпечною державою, яка дивиться на Захід, а не на Схід, “звідки для неї вже десятиліття і навіть століття приходить небезпека”.
Польський лідер звернув увагу на те, що сьогодні багато українців приїжджає до Польщі з туристичними поїздками чи працювати і країна завжди відкрито ставиться до них.
“Ми задоволені з цього приводу, оскільки вірю, що разом ми cприяємо процвітанню наших народів”,- зазначив Дуда.
Як інформувалося, Дуда в неділю також узяв участь у жалобному богослужінні в Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку і передав місцевому священику римо-католицької церкви Віталію Скомаровському пам'ятний хрест на вшанування загиблих поляків.
В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.
Українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам'ятник воякам УПА. Відразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам'яті. Польська сторона наполягає на розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська - на необхідності відбудови зруйнованих місць пам'яті.