Клімкін прокоментував відмову Інституту нацпам'яті Польщі переслідувати Купріяновича

Відмова Інституту нацпамʼяті Польщі відкрити розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича -  це перемога здорового глузду, проте існування у Польщі відповідного законодавства залишає простір для маніпуляцій.

Таку думку висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкінна своїй сторінці у Facebook.

"Припинення кримінального переслідування відомого історика та громадського діяча Григорія Купріяновича викликає у мене дуже змішані почуття. Те, що зробив Інститут національної пам'яті Польщі, дуже важливо для нього особисто з людської точки зору, і власне, це і є перемога здорового глузду як такого. Але основа, саме існування цього законодавства, зміни до закону про Інститут національної пам'яті, вони залишаються. Залишається простір для маніпуляцій, залишається простір для атаки на свободу слова і свободу думки", - написав він.

У цьому зв'язку, додав глава МЗС, необхідно працювати далі. 

"І насправді, це законодавство є дуже поганим для всіх. Але насамперед, для Польщі і для поляків", - наголосив Клімкін.

Як відомо, Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

Воєвода Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек у своїй заяві стверджує, що українець "зневажив польський народ", що підпадає під кримінальну відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" у світлі положення закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

23 серпня польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти Купріяновича.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом" польського народу, українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

У Польщі з 1 березня набули чинності зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Згідно із законом органи правосуддя Польщі зможуть притягувати до кримінальної відповідальності з перспективою ув'язнення до трьох років, зокрема й тих, хто заперечуватиме злочини "українських націоналістів" проти громадян Польщі, скоєних у період 1925-1950 років.