Рада ухвалила у першому читанні законопроект про українську мову
Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект #5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Документом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови та інститут Уповноваженого із захисту державної мови.
Це рішення підтримав 261 депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представляючи законопроект, голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький повідомив, що комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів, зокрема "Про освіту" та "Про телебачення і радіомовлення". Він зачитав під стенограму зміни до законопроекту, які були підтримані депутатами при голосуванні за законопроект.
Зокрема, із законопроекту вилучені всі згадки про Центр української мови та Термінологічний центр української мови. "Тобто, ми зменшуємо кількість регулюючих органів, залишаючи уповноваженого і Національну комісію", - зазначив Княжицький.
Також була вилучена стаття 51 щодо створення Служби мовних інспекторів та всі згадки про неї у тексті законопроекту.
Окрім того, за рекомендацією Комітету з питань свободи слова та інформації стаття законопроекту про державну мову у телебаченні і радіомовленні викладено в редакції чинної статті 10 закону ""Про телебачення і радіомовлення". "Оскільки 13 жовтня вступає в силу новий закон, і вже бачите, як багато телеканалів перекладають свої іншомовні програми українською", - сказав голова комітету.
Статтю 17 законопроекту про державну мову в освіті пропонується викласти в редакції ст. 7 закону "Про освіту" з певними доповненнями. "Те, чого не має в законі про освіту, що ми вводимо, - обов’язкове складання зовнішнього незалежного оцінювання виключно українською мовою. Але розуміючи, що не запрацював повністю цей закон, ми відтермінуємо цю норму до 2025 року, як рекомендувала Венеційська комісія", - пояснив депутат.
Окрім того, із законопроекту депутати виключили положення стосовно того, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин. "Це якраз той пункт, на якому багато хто спекулював, говорячи, що цей закон, нібито, (більше) інші мови захищає, ніж українську. Цю статтю ми з цього закону вилучаємо", - наголосив Княжицький.
У проекті передбачається, що з метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови, якого призначає на посаду та звільняє Кабінет міністрів.
Відповідно до законопроекту опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Її завданням є збереження, розвиток та захист державної мови через встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад. Комісія є державним колегіальним органом.
Законопроектом визначається, що єдиним документом, який підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний сертифікат із безстроковим терміном дії, який видає Центр української мови за результатами іспиту. Іспит на рівень володіння українською мовою організовує та проводить Центр української мови.
Вище керівництво державою, депутати, офіцери, працівники центральних органів влади, навчальних та медичних установ тощо зобов’язуються вільно володіти українською мовою.
У статті 21 проекту передбачається здійснювати видання державною мовою друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні. Окрім того, визначається, що видавець, внесений до відповідного Державного реєстру, зобов’язаний видавати державною мовою не менше половини від усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж відповідного календарного року.
Окрім того передбачається, що держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами.
Як повідомлялося, Конституційний Суд України 28 лютого 2018 року визнав неконституційним закон "Про основи державної мовної політики" від 3 липня 2012 року (так званий закон Колесніченка-Ківалова) через порушення народними депутатами процедури його ухвалення. Закон, зокрема, передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10%.
9 червня 2017 року був зареєстрований законопроект 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", підписи під яким поставили 76 депутатів. Законопроект підтримали віце-прем'єр-міністри Павло Розенко і В'ячеслав Кириленко, міністр культури Євген Нищук, Голова Верховної Ради Андрій Парубій.