“Вибори” в ОРДЛО? Це Путін так “відзначає” 100 років закінчення Першої світової
Кремлівський гопник вперто лізе “на рожон”. Який розрахунок, в чому його логіка? - розбирався Укрінформ
Псевдовибори у псевдо “ЛНР” та “ДНР” відбудуться 11 листопада (саме в дні, коли світові лідери готуються відзначити в Парижі 100-річчя завершення Першої світової війни, яка мала б покласти край усім війнам — чергова провокація Кремля - Авт.) — там “обиратимуть” псевдо “главу” та псевдосклад “народних рад”.
Представники української влади та міжнародної спільноти вже назвали “вибори” незаконними та такими, що порушують принципи, закладені в мінських домовленостях. Президент України Петро Порошенко на саміті Європейської народної партії закликав посилити політичний і санкційний тиск проти РФ у зв’язку з запланованими "виборами". З цього ж приводу в один голос висловилися ЄС, США та ОБСЄ: “ Закликаємо не руйнувати Мінські угоди “виборами” на окупованому Донбасі, котрі не відповідають українському законодавству. Вони не законні. Очікуємо, що Росія повністю використає свій вплив на сепаратистів у цьому питанні”.
Відповідь Кремля на критику Заходу не забарилася. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков голосом свого патрона відповів: “Москва, безумовно, має вплив на керівництво цих республік, але воно не безмежне (...) надзвичайно важливо те, хто буде керувати так званими “республіками” (...) Потрібно дочекатися їх підсумків”.
Тобто, в Путіна, прекрасно розуміючи, що результатів ніхто не визнаватиме - все одно лізуть, як кажуть, “на рожон”. Що це - психічна, лобова атака чи щось іще? Який розрахунок, у чому тут логіка Кремля?
Політолог Олександр Ярощук вважає, що “виборами” в ОРДЛО Росія, найперше, показує, що вона не збирається залишати Донбас.
“Кремлю сьогоднішній стан речей нічим не заважає. Натомість відсутність реального тиску з боку США та ЄС (у ЄС навпаки все частіше лунають заклики про зняття санкцій) не мотивує Путіна до проведення реальних переговорів. Усі продовжують гратися у Мінський формат, що дуже вигідно для Москви, адже з його допомогою і з допомогою виборів на Донбасі вона маніпулює світовою геополітикою”, - переконаний Ярощук.
Схожу думку висловив політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда. За його словами, у такий спосіб Путін, як справжній гопник, намагається кинути Заходу виклик - “слабо?!”
“Логіка Росії дуже проста. Окупованим територіям треба постійно підтверджувати свою присутність, і не тільки фінансово, бо так ніяких грошей не вистачить, а через якісь предметні дії. В даному разі це імітація виборів. Цей крок має підтверджувати наявність там регулярного політичного процесу. І ще. Путін в такий спосіб намагається кинути Заходу виклик. Тому що з 11 по 13 листопада в Парижі проходитиме Форум миру — масштабний захід, присвячений 100-річчю завершення Першої світової війни, куди з’їдуться світові лідери. Відтак Путін хоче показати, що він диктує свої умови і робить це наполегливо, проводячи відповідну психологічну атаку. Як ми пам’ятаємо, після так званих виборів у листопаді 2014 року почалося загострення, яке зумовило Мінські домовленості №2 у лютому 2015 року. На цьому, думаю, Путін і намагається грати. Він хоче показати, що спроможний надалі йти на ескалацію, він нагадує гопника, який кричить: “Тримайте мене вдесятьох!” Тобто, він намагається примусити світову спільноту з ним рахуватися. Але Європейський союз, Японія, власне, як і Сполучені Штати — те, що відбудеться 11 листопада на окупованому Донбасі ніяк не визнають, власне, Україна тим більше, і це абсолютно очевидно. Думаю, що навіть пострадянські країни цього не зроблять”.
Аналізуючи ймовірні наслідки фейкових “виборів” для Росії, політолог висловив сумніви щодо якихось конкретних дій з боку ЄС. Утім, від Сполучених Штатів черговий “санкційний подарунок” таки може прилетіти.
“Навряд чи Євросоюз введе проти Росії нові санкції. Думаю, навіть найближчим часом вони не підуть на подібні кроки. Там рішення ухвалюються консенсусом, а політичний клімат в Італії, в Угорщині — не дозволяє на це сподіватися. Утім, Сполучені Штати в принципі можуть вдарити санкціями. Бо там політична кон'юнктура вимагає від Дональда Трампа активніших дій”, - додав Євген Магда.
Коментуючи цю тему, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Юрій Смєлянський наводить три аргументи, на яких базується логіка кремлівського керівництва по відношенню до проведення чергового злочинного шоу під назвою “вибори в ОРДЛО”.
“По-перше, Росія неодноразово доводила усій світовій спільноті, що дотримання укладених міжнародних договорів і угод, виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань, виконання правил побудови міжнародних відносин за які Росія голосувала і з якими погоджувалася - це прояв слабкості держави. Позиціонуючи в міжнародних відносинах Росію як "сильну державу", для кремлівських мрійників прояв подібної слабкості, тобто виконання зобов'язань, неприпустимо, - каже Смєлянський. - По-друге, Росії не потрібна Україна, яка межує з нею як незалежна, економічно і технологічно розвинена держава. На переконання кремлівської влади соціально-економічний, технологічний, демократичний розвиток України - це загроза для існуючого в Росії правлячого режиму. Ну і, звідси витікає, по-третє: по задуму керівництва РФ тимчасово окуповані частини Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) - це “кислотне середовище”, яке повинно постійно “отруювати” Україну з усіх аспектів життєдіяльності держави”.
На думку політолога Дмитра Гаврилюка, головний розрахунок Кремля - це геополітичний та безпековий тиск на Україну:
"Тиск на її політичне керівництво і пробудження до прямого діалогу української сторони із сепаратистськими адміністраціями через пролонгації ідеї автономності псевдореспублік та самої суб‘єктності цих утворень у внутрішній і зовнішній політиці України. І безумовно - це інструмент маніпулятивного ефекту, який демонструє, що попри думку, що утримання Л/ДНРії для РФ фінансово затратно, таким воно не є і самі "республіки" здатні "самостійно" організувати зміну влади, і запропонувати місцевому населенню "вибори" як "демократичну форму народовладдя", - зазначив політолог.
Своєю чергою екс-радниця міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Олеся Цибулько розповіла, що у Кремлі вже знають і про результат, і про переможця “виборів”. Приміром, в "ДНР" ним стане Пушилін.
“Путін має всю повноту влади – і в Росії, і в ОРДЛО. Зрозуміло, що він повністю керує такими стратегічними питаннями, як "вибори" в ОРДЛО, через Суркова. І там відбуватиметься імітація. Більшість мешканців тимчасово окупованих територій, за данними з багатьох джерел, не збираються йти на ці "вибори". А навіть тим, хто піде, не залишили шансу обрати іншого кандидата, ніж погодженого з РФ. Наприклад, не були допущені до "виборів" Губарєв, Ходаковський, які мають хоч якусь впізнаванність серед місцевого населення. Фактично вже відомо, що "оберуть" Пушиліна”, - переконує пані Цибулько.
За її словами, Путін не даремно призначив "вибори" на листопад, бо мав абсолютну переконаність у тому, що наш парламент не проголосує за продовження закону про ОРДЛО, бо тоді Україну можна було б визнати стороною конфлікту, яка порушила мінські домовленості. Але сталося не так, як гадалося...
“Щодо гри Кремля на міжнародній арені, то цей раунд виграно Україною та світом. Недарма "вибори" в ОРДЛО були призначені Кремлем на листопад, бо саме в жовтні українській парламент мав подовжити закон щодо особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Призначенням “виборів” в ОРДЛО Путін сподівався викликати обурення в українському політикуму тезою "РФ не виконує мінські домовленості, то чому ми повинні" та спровокувати відмову голосувати за подовження дії закону. В такому випадку Україну виглядала би стороною, яка порушила мінські домовленості. Але в жовтні Верховна Рада проголосувала, і тепер вже Путін не в дуже добрій позиції. Дати задню під тиском міжнародної спільноти - це показати власну слабкість та відсутність хоча б видимої легітимізації нових "глав республік". Україні вигідне будь-яке посилення санкцій щодо РФ. Тож, якщо Путін не скасовує "вибори", то потрібно вимагати нових”, - резюмувала експерт.
Мирослав Ліскович. Київ