Стаття про незаконне збагачення не порушує презумпцію невинуватості — суддя КСУ

Суддя Конституційного суду Сергій Головатий, який голосував проти скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, вважає, що ця стаття ККУ не суперечить статті Конституції про презумпцію невинуватості.

Таку думку він висловив в ефірі програми "Радіо Свобода", яку транслювало Еспресо.TV.

"Я з усім цим не погоджуюсь. Я вважаю, що норма Кримінального кодексу є чіткою. Якщо у тебе значний розмір статків, а джерела походження - незрозумілі, ти повинен їх пояснити, надати відповідні документи. Коли ти показуєш якийсь документ, що підтверджує, що в твоїх діях немає нічого поганого, — це не свідчення проти себе, це захист. Ти доводиш, що ти непричетний", - наголосив Головатий.

Він наголосив, що особа, яка йде на державну службу, повинна розуміти необхідність декларування.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Конституційний суд пояснив, що статтю про незаконне збагачення скасували, бо вона порушує статтю 62 Конституції України про презумпцію невинуватості.

Народний депутат Мустафа Найєм згодом повідомив, що за визнання неконституційною статті 368-2 ККУ під час закритої частини засідання Конституційного суду 26 лютого проголосували 14 суддів, і 4 висловилися проти ухвалення цього рішення. Не проголосували, за даними депутата, Ігор Сліденко, Віктор Колісник, Василь Лемак і Сергій Головатий.

Президент Петро Порошенко 28 лютого заявив, що підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У цей же день у Верховній Раді зареєстровано внесений Президентом законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення".

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили з 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за набуття чиновником активів, не підтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.