Старт антикорупційного суду: країна живе не лише протистоянням Зе і По
“Атипова” й занадто гаряча виборча кампанія затьмарила інші надважливі події. Публікуємо "рейтинг невиборчих новин"
“Я розумію, що в головах в усіх зараз Володимир Зеленський і Петро Порошенко. І у мене трішки – також. Але Порошенко й Зеленський рано чи пізно підуть, а ми з вами залишимось. Ми ж плануємо далі працювати, після виборів?”... Із цими словами відомого журналіста Віталія Сича можна погодитись “на всі 100”. Останніми тижнями тема виборів справді окупувала медіа й соцмережі, “анексувала” час, який ми, зазвичай, відводили родинам і побуту. А ще – знервувала, розбалансувала, розхитала, розізлила, роз’ятрила, розсварила... І за всім цим забуваємо про інші проблеми, якими живе країна.
Якщо чесно, то без Інтернету кореспондент Укрінформу ледь згадав кілька важливих інформприводів, якими запам’ятався (точніше, запам’ятався б! за “звичайних умов”) останній місяць. Але зібрався з думками, зазирнув до мережі і спробував сформувати невеличкий (неповний і нерепрезентативний) рейтинг подій та рішень березня-квітня, які майже загубилися на тлі нашого з вами передвиборчого катарсису. І які суттєво впливатимуть на майбутнє країни. Попросив колег допомогти визначитися із місцем тієї чи іншої березнево-квітневої новини в рейтингу. Цікаво, що у кожного вийшла своя “картинка”. Тому довелося виводити "середнє арифметичне”. Ось що із цього вийшло.
Десяток “невиборчих” новин березня і квітня:
10. Початок демонтажу Шулявського шляхопроводу
Роботи почалися 18 березня. До цього старт відбудови “втомленого” моста кілька разів відкладали. Тепер же з проблемним трафіком у цьому районі столиці доведеться миритися не менше 17 (вже 16) місяців: саме стільки триватиме спорудження нового шляхопроводу. І це, до речі, подія, яку столичні користувачі соцмереж кілька днів обговорювали не менш активно, аніж тему виборів.
9. “Копійчане” здешевлення газу для населення
Компанія "Нафтогаз України" зменшила з квітня ціну на газ для побутових споживачів – на 17 копійок за кубометр (з 8,55 до 8,38 гривень). Причина – зниження вартості імпортного палива. Також у березні "Нафтогаз" отримав позитивне рішення арбітражу в Гаазі у справі про захоплення активів компанії Росією після незаконної анексії Криму.
8. Втрата потенційного інвестора – світового автовиробника
Skoda Auto, дочірня компанія Volkswagen Group, відмовилася від планів збудувати новий мультибрендовий завод в Україні. Неофіційно пояснили це тим, що потенційному інвесторові за два роки переговорів так і запропонували прийнятних умов співпраці.
7. Перша “ластівка” САП – реальний вирок
Оприлюднено перший вирок із реальним терміном ув’язнення для фігуранта провадження, яке супроводжувала в суді Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Колишнього чиновника з Одещини визнали винним у фінансових зловживаннях і засудили до 3 років в'язниці.
6. Коболєв утримався в кріслі
Кабмін після кількох тижнів очного і заочного (через ЗМІ) протистояння з головою правління НАК “Нафтогаз України” Андрієм Коболєвим ухвалив рішення про продовження контракту із ним ще на рік. Зарплату топ-менеджера зменшили удвічі.
5. Облгази Фірташа штрафують, а ті “відіграються” на людях
Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оштрафувала за завищення рахунків для населення 16 облгазів (на 850 тисяч гривень кожен), що належать Фірташу. “Приписування” споживачам додаткових обсягів газу “за приведення палива до стандартних умов” визнали незаконним. Структури олігарха припису не виконали і продовжили робити незаконні донарахування. Докладніше – в матеріалі Укрінформу.
4. Черговий вирок українцеві на Росії
В Росії незаконно засудили до 6 років позбавлення волі українського політв'язня Павла Гриба. Юнака, якого кремлівські спецслужби викрали в Білорусі, звинуватили “у схилянні до теракту росіянки”. До речі, вирок Павлу винесли у тому ж суді, який запроторив за ґрати ще двох політв'язнів Кремля – Олега Сенцова і Олександра Кольченка.
3. Розірвання “великого” договору з агресором
З 1 квітня втратив чинність Договір про дружбу України з Росією, укладений у 1997 році. Закон про розірвання “великого” договору з північно-східним сусідом Верховна Рада ухвалила у грудні минулого року – через збройну агресію Російської Федерації проти нашої країни.
2. Початок аудиту “Укроборонпрому”
Рада національної безпеки та оборони ініціювала міжнародний аудит і комплексну ревізію усіх контрактів державного концерну "Укроборонпром". Причина – викладені в журналістських розслідуваннях факти щодо ймовірних корупційних дій та розкрадань в оборонній сфері.
1. Призначення суддів Вищого антикорупційного суду
Небагато уваги ЗМІ та соцмережі приділили й події, якої країна чекала щонайменше упродовж трьох останніх років: йдеться про один із визначальних етапів створення Вищого антикорупційного суду України. Новопризначені судді цієї інстанції та її Апеляційної палати у четвер склали присягу. Тож тепер, за законом, щонайпізніше за місяць (до 11 травня) найстарший за віком суддя ВАСУ має скликати збори суддів для визначення дня початку роботи Суду, вирішення організаційних питань та обрання слідчих суддів. Тож, навіть за найпесимістичнішими прогнозами, нова судова інституція запрацює на початку літа. Тим паче, що визначений Законом про судоустрій і статус суддів “крайній” термін її “запуску” – 14 червня 2019-го.
Цікаво, що новина-лідер нашого імпровізованого “рейтингу” – і найсвіжіша з-поміж усіх. Тож про значення цієї події – докладніше.
ВАСУ: від історії – до майбутнього
Вищий антикорупційний суд України створюють у рамках судової реформи 2016 року. Завдання – розгляд справ за поданням Національного антикорупційного бюро України, а в перспективі – і інших антикорупційних органів. На першому етапі до ВАСУ перейдуть усі справи щодо топ-корупціонерів – навіть ті, що вже розглядаються у звичайних судах (нині є понад 200 таких проваджень). Кілька місяців тривав багатоетапний кадровий конкурс на призначення суддів (спочатку було понад 300 претендентів). Їх “відсіювали” громадські організації, міжнародні експерти і члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зрештою, за поданням цих структур Вища рада правосуддя підтримала призначення 39 суддів. Утім, один із них – претендент на посаду судді Апеляційної палати Володимир Цікало – зняв свою кандидатуру. Тож Президент підписав Указ про призначення лише 38 суддів, що жодним чином не позначиться на легітимності та дієздатності ВАСУ. Адже, відповідно до законодавства, у складі обох його палат має бути від 35 до 39 суддів.
Створення в Україні антикорупційного суду – одна з вимог міжнародних партнерів. Як економічних – МВФ та Світовий банк, так і політичних: на необхідності його створення не раз наголошували представники США і провідних європейських держав. Суспільний запит на започаткування роботи судової інстанції є і в середині нашої країни. Бо суди загальної юрисдикції не можуть впоратися з відповідними справами ні фізично (оскільки переобтяжені іншими провадженнями і позовами), ні професійно (судді не обізнані з тонкощами антикорупційного законодавства). Також існує великий ризик тиску на суддів, які розглядають справи цієї категорії. І, певно, найголовніше – рівень довіри суспільства до судової системи країни украй низький.
“На жаль, і під час створення Вищого антикорупційного суду нам не вдалося уникнути помилок, які можуть негативно вплинути й на довіру до цієї інституції – ще до початку її діяльності”, – кажуть експерти. Адже, за даними громадських організацій, що займаються боротьбою з корупцією, до кількох кандидатів (а тепер уже суддів) були претензії, пов’язані, зокрема, із заплямованою репутацією чи підозрою у приховуванні доходів. Як стверджують у Центрі протидії корупції, до списку переможців кадрового конкурсу потрапили 8 кандидатів з переліку тих, кого громадські організації вважають негідними посади. Це згаданий уже Цікало, котрий добровільно зняв свою кандидатуру. А також Віктор Маслов, Андрій Біцюк, Володимир Воронько, Інна Білоус, Сергій Мойсак, Оксана Олійник і Валерія Чорна. При цьому міжнародні експерти вирішили, що питання щодо доброчесності Чорної, Воронька та Білоус зняті – претендентам вдалося обґрунтувати свої статки. А за наполяганням західних партнерів та МВФ, вирішальне слово у відборі мала саме Громадська рада міжнародних експертів.
Відомо, що із 38 призначених суддів Вищого антикорупційного суду 22 раніше працювали в судах загальної юрисдикції, 13 – були адвокатами, троє – науковці. Більшість переможців кадрового конкурсу – маловідомі судді і адвокати з регіонів, переважно люди з віддалених райцентрів. Як свідчать декларації нових суддів, усі вони далеко не бідні. Хоча значними статками, на відміну від багатьох колег зі “звичайних” судів, похвалитися не можуть.
“Обрання якісного складу суддів ще не є запорукою незалежності майбутнього антикорупційного суду. Необхідно реформувати вищу раду правосуддя, яка має очищати суди, в тому числі – й антикорупційний, – від тих, хто не витримає спокус впливом та грошима. Нинішня ВРП уже довела свою неспроможність впоратися із цим завданням. Зокрема, залишивши на посадах більше 80% суддів Майдану”, – наголошує голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Тим часом обом палатам ВАСУ вже надали приміщення, де триває облаштування робочих місць. Окрім цього, для старту роботи суду необхідно відібрати працівників його апарату та провести конкурс на призначення голови цієї структури. Поки що справами суду керує тимчасовий голова, екс-прокурор ГПУ Олексій Жуков.
Владислав Обух, Київ