Розпуск парламенту: можливість є. А сенс?

Розбираємося, кому вигідне оголошення дострокових виборів ВР. І що, окрім дестабілізації, отримає Україна від втілення такого сценарію?

З-поміж інформації про можливі перші кроки Володимира Зеленського у разі обрання главою держави, якими час від часу “балує” виборця його команда, з’явилися й “натяки” на можливий розпуск Верховної Ради та призначення дострокових парламентських виборів. Про існування законних підстав для цього заявив і заступник голови парламентської фракції БПП Сергій Березенко. Він оцінив ймовірність “правового підкріплення позиції щодо проведення дострокових виборів Верховної Ради як 50 на 50”. Чи справді це так?

Ймовірність розпуску ВР: правові оцінки

Відповідно до законодавства, глава держави має три приводи, аби достроково розігнати (чи то пак – розпустити) Верховну Раду. Зокрема, згідно зі статтею 90 Конституції, Президент управі достроково припинити її повноваження, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть початися.

5 років тому, у 2014-му, новообраний Президент Петро Порошенко скористався такою можливістю і підписав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VII скликання, керуючись саме першою підставою – відсутністю коаліції. 24 липня фракції політичної партії "УДАР Віталія Кличка" і Всеукраїнського об’єднання “Свобода” оголосили про вихід із коаліції “Європейський вибір”. Таким чином, парламентська коаліція у складі “Удару”, “Свободи” та ВО “Батьківщина” припинила існування. Протягом наступних тридцяти днів нову коаліцію у ВР створити не вдалося (цього ніхто й не прагнув). Тож після проведених 24 серпня консультацій з головою Верховної Ради та керівниками депутатських фракцій (як це передбачено Конституцією), глава держави ухвалив рішення про дострокове припинення повноважень сьомого скликання парламенту і про призначення на 26 жовтня 2014 року дострокових виборів.

Отже, для того, щоб припинити повноваження парламенту VII скликання, главі держави знадобилося два з половиною місяці, яких у переможця другого туру президентських виборів-2019 не буде. Річ у тім, що згідно із Конституцією, “повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради або Президента”. Нагадаємо, повноваження парламенту VIII скликання спливають 27 листопада (саме 27 листопада 2014-го народні обранці склали присягу). Отже, парламент нинішнього скликання отримає “повний імунітет” 28 травня. Тобто, аби встигнути розпустити ВР, новому Президентові обов’язково потрібно скласти присягу і провести “передрозпускну підготовку” до цієї дати. І єдиною підставою для дострокового припинення діяльності ВР цього разу може бути відсутність коаліції.

При цьому, відповідно до Розділу 5 Конституції України (стаття 104):“Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України”. Результати другого туру, нагадаємо, мають бути оголошені до 1 травня. Тож інавгурація новообраного Президента повинна відбутися до 3 червня. Чи ж є шанси пришвидшити процес? Безумовно, є. Ми пам’ятаємо, що так було під час попередніх (позачергових) виборів глави держави. Про їх офіційні результати оголосили 2 червня. А вже 7 числа відбулася інавгурація Петра Порошенка. Отож, і цього року підготовка до інавгурації новообраного глави держави, певно, триватиме лише кілька днів (тим паче, що розпочати її команда переможця неофіційно може вже 22 квітня). Таким чином, Президент складе присягу, приміром, 5, 11 чи 12 травня.

“Отже, теоретично ймовірність реалізації сценарію розпуску Верховної Ради є, – наголошує в коментарі Укрінформу керівник проектів з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, – однак втілити його на практиці, повністю дотримавшись процедури і не порушивши закону, фактично неможливо. Єдиною підставою для розпуску ВР при цьому може бути саме відсутність коаліції. Але підтвердити це необхідно у період до 27 квітня, тобто, ймовірно, ще до оголошення офіційних результатів виборів”.

Юлія Кириченко нагадує: сумніви щодо існування коаліції у Верховній Раді 8-ого скликання де-юре існують. Хоча з практичної й політичної точок зору коаліція працює – оскільки парламент доволі успішно ухвалює закони, в тому числі, й ініційовані Президентом та урядом. Але при цьому йдеться таки про ситуативну більшість.

“На словах глава парламенту стверджує, що із урахуванням двох фракцій та депутатів-мажоритарників, які не входять до жодних фракцій та груп, коаліція існує, – каже експерт, – Але списку з підписами парламентаріїв, де це було б зафіксовано, немає. Тому теоретично можна порушувати питання про відсутність коаліції депутатських фракцій. Але на разі факт її відсутності не зафіксований”.

Оголосити ж про відсутність парламентської коаліції мають офіційно з парламентської трибуни під час засідання ВР. Теоретично можливість для цього є. Адже у квітні в народних обранців запланований іще один пленарний тиждень – із 23 по 26 число. Наступний пленарний тиждень – із 14 до 17 травня. Але в цьому випадку оголосити про розпуск парламенту на підставі відсутності коаліції Президент зможе не раніше 14-17 червня (і лише після консультацій із керівництвом парламенту та головами депутатських фракцій та груп). А у червні, нагадаємо, вже триватиме “передвиборчий імунітет” цього складу Верховної Ради.

Щоправда, за словами Юлії Кириченко, із урахуванням нашої політичної дійсності, коли законами маніпулюють, хто як хоче. існує варіант, що глава держави не чекатиме, доки спливуть “30 днів без коаліції” і підпише указ про розпуск парламенту до 28 травня. Чи й на початку червня – якщо юристи спробують довести, що парламент став неповносправним ще до настання передбаченого Конституцією “шестимісячного імунітету”. Але у такому разі виникне чимало запитань щодо конституційності такого кроку. І суспільство може його “не проковтнути”.

Надійно запобігти такому сценарію, на думку противників розпуску ВР, могло б відтермінування інавгурації новообраного Президента. Бо, як видається, маємо певну колізію, пов’язану з неузгодженістю деяких норм виборчого законодавства із конституційними положеннями щодо терміну повноважень глави держави. Відповідно до статті 103 Конституції: “Президент України обирається... строком на п'ять років”. Утім, чітких гарантій щодо того, що йдеться про рівно 5 календарних років, немає. Оскільки на практиці все залежить від “календаря” проведення чергових виборів глави держави. А тут – “можливі варіанти”. По-перше, оскільки “чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України” (та ж 103 стаття Конституції), вибори – залежно від року – можуть припасти найраніше на 25 березня, щонайпізніше – на 31-е (як цьогоріч). Відповідно, у випадку з 25 березня інавгурація має відбутися до 27 травня (а, найімовірніше – на початку травня). А якщо Президента вдасться обрати вже в першому турі, то взагалі – не пізніше 6 травня (практично – в середині квітня). Отже, його попередник, який складав присягу, приміром, на початку червня чи наприкінці травня, не добуде фактично місяць (а то й трохи більше) свого “законного” терміну.

Утім, експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко не бачить у тому, що в Президента можуть “відібрати” кілька тижнів відведеного терміну, жодних проблем. За її словами, передбачені в Конституції 5 років – це максимальна тривалість одного терміну президентських повноважень: “Відповідно до принципів конституційного права, термін президентських повноважень не має бути більшим, аніж 5 років. Така практика притаманна усьому світу. Ніхто не намагається “до останньої години” тримати на посаді обраного президента чи прем’єра. Адже виборчий процес накладає на ситуацію свій відбиток і передбачає певну варіативність. Тим паче, що йдеться лише про кілька тижнів”, – каже експерт. Це, приміром, може статися після наступних виборів. Згідно із Конституцією, їх також мають призначити на 31 березня. Якщо вони відбудуться в один тур, інавгурація новообраного глави держави можлива 13-14 квітня. Отже, обраний у 2019-му Президент також має шанс “не добути” майже місяць відведеного терміну. До того ж Юлія Кириченко нагадує, що чинного Президента обирали на позачергових виборах. А в цьому випадку положення про “п’ятирічний термін” взагалі не діє: навіть , якби глава держави складав присягу у вересні чи жовтні, йому однак довелося б “розпрощатися з булавою” у травні-червні – після інавгурації наступника.

Політичні оцінки можливого розпуску парламенту

Чинний глава держави і кандидат у Президенти Петро Порошенко назвав будь-які плани щодо розпуску ВР деструктивними. А спробу “протягнути” такий сценарій – незаконною. "Натяки на достроковий і, до речі, незаконний розпуск ВР в разі зміни Президента вже також прозвучали. Це означає політичну кризу, тривалу паузу у стосунках з партнерами. (Також це) поставить під сумнів нашу здатність подолати пікові боргові навантаження у травні та вересні і в 2020 році", – сказав Президент на зустрічі з представниками бізнесу.

До речі, й у штабі Зеленського, де раніше говорили про перспективи проведення дострокових парламентських виборів, також “увімкнули задній хід”, заявивши про “передчасність” відповідних заяв. Про це сказав речник штабу кандидата у Президенти Дмитро Разумков. Він запевнив, що у разі обрання главою держави Володимир Зеленський “дотримуватиметься букви закону”.

“Вбивчим для України кроком” називає можливий розпуск ВР політолог Володимир Цибулько. За його словами, це небезпечно і з огляду на можливу дестабілізацію ситуації в країні, і з точки зору тяглості виборчого процесу: “Дострокові вибори не проводять за кілька місяців до календарних. Адже законодавець спеціально розвів у часі головні вибори (президентські й парламентські) – для того, щоб люди встигли за півроку критично оцінити свій вибір”.

Саме небажанням втратити рейтинг політичної сили, яка розраховує потрапити до парламенту під Зе-прапорами (чим раніше вибори – тим менше шансів у ЗеКоманди “наламати дров”), експерти й пояснюють бажання оточення Володимира Зеленського наблизити парламентські виборчі перегони – за принципом “куй залізо, доки гаряче”.

“Така “сверблячка” із розпуском парламенту нагадує сумнозвісні спроби розпуску законодавчого органу за часів Віктора Ющенка. Адже без згоди самої ВР скласти повноваження провести дострокові вибори не вдасться”, – вважає Володимир Цибулько. При цьому експерт прогнозує: чинний парламент навряд чи піде на такий крок. Це, по-перше, продиктовано непростими умовами, в яких перебуває країна (мова, зокрема, про російську агресію і намагання Кремля дестабілізувати ситуацію в Україні), а по-друге – більшість депутатів зацікавлені якомога довше зберігати свої повноваження, адже, за деякими оцінками, шанси щонайменше половини нинішніх парламентаріїв потрапити до ВР 9 скликання доволі примарні. За таких обставин спроба розпустити парламент, на думку Володимира Цибулька, може “знищити” ініціатора такого кроку “швидше, аніж той очікує”.

Владислав Обух, Київ